Україна запустила міжнародний механізм доступу до офіційних документів, ратифікувавши Конвенцію Тромсе

26 серпня відбулось обговорення нових можливостей, які отримала Україна після ратифікації Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенції Тромсе).Захід організував проєкт ...

Додано:
oksana

tromso
Україна запустила міжнародний механізм доступу до офіційних документів, ратифікувавши Конвенцію Тромсе

26 серпня відбулось обговорення нових можливостей, які отримала Україна після ратифікації Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенції Тромсе).

Захід організував проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» у співпраці з Центром демократії та верховенства права.

Учасники наголосили, що Конвенція є першим зобов’язуючим міжнародним правовим документом, в якому визнається загальне право доступу до офіційних документів, що створюються органами державної влади. Це має важливе значення для розвитку демократії, а також реалізації основних прав людини.

Україна, ратифікувавши Конвенцію 20 травня 2020 року фактично запустила її в дію. Адже це десята ратифікація цього міжнародного документа, з якою Конвенція набуває чинності.

Крістоф Пуарель, директор з прав людини Генерального Директорату прав людини і верховенства права Ради Європи наголосив, що ратифікація Конвенції є важливим кроком як для України, так і для самої Конвенції і Ради Європи. Пан Пуарель зауважив, що Конвенція є важливим інструментом для розвитку демократії, відкритості державних органів та розвитку суспільства загалом.

Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України, під час виступу зазначила: «19 серпня ми передали грамоти про ратифікацію Тромської конвенції до Секретаріату Ради Європи. Як повідомив Секретаріат Ради Європи, Конвенція почне повноцінно діяти 1 грудня цього року. Сподіваюсь, що це також надасть певного імпульсу іншим країнам, які ще не ратифікували цю Конвенцію». Також представниця МЗС наголосила, що незважаючи на зовнішню агресію Російської Федерації, Україна не закрилася і продовжує розвивати відкритість, публічність і підзвітність органів державної влади України громадянському суспільству.

Конвенція містить мінімальні стандарти, які необхідно застосовувати при обробці запитів щодо доступу до офіційних документів. Зокрема такі норми:

  • зобов’язання держави надавати право на доступ до офіційних документів всім особам (не лише своїм громадянам);
  • безкоштовне подання запитів;
  • розумні та короткі строки відповіді на запити;
  • будь-які обмеження у доступі до інформації мають проходити тест на шкоду та суспільний інтерес;
  • доступні шляхи оскарження порушення права на доступ до офіційних документів тощо.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова висловила сподівання, що імплементація положень Конвенції, які є новими для українського законодавства, відбудеться найближчим часом і поінформувала, що минулого року Офіс Уповноваженого отримав майже 11 тис. звернень про порушення прав громадян щодо доступу до офіційних документів, і це практично 25% від усіх отриманих звернень, а цього року офіс отримав понад 5 тис. таких звернень.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» уже враховує положення Конвенції, і в деяких аспектах навіть містить більше гарантій для осіб в отриманні інформації, ніж Конвенція. Тому ратифікація Тромської конвенції не потребує внесення радикальних змін до українського законодавства. Водночас Євгенія Кравчук, заступниця Голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, розповіла, що створена робоча група для удосконалення Закону «Про доступ до публічної інформації», щоб поліпшити деякі положення.

Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики, зауважив: «Українські стандарти в доступі до інформації є одними з найбільш потужних як у Європі, так і в світі». І додав, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» після ухвалення потрапив в десятку найкращих законів світу в цій сфері.

Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права підкреслив, що Україна зможе напрацьовувати пропозиції щодо посилення Конвенції та слугувати прикладом сусіднім країнам.

Важлива цінність набуття чинності Тромської конвенції – це те, що вперше буде створено моніторингові органи у сфері доступу до офіційних документів: Групу спеціалістів з доступу до публічних документів і Нараду Сторін. Тобто ці органи будуть досліджуватись, як країни-підписанти імплементували положення Конвенції. І до складу цих органів увійдуть і представники від України.

Група спеціалістів з доступу до офіційних документів, яка включатиме від 10 до 15 членів, буде стежити за застосуванням положень документа, вивчати досвід країн та обмінюватися ним. Також група спеціалістів матиме такі можливості:

  • висловлення думки з будь-яких питань, які стосуються виконання Конвенції;
  • висловлення пропозицій для полегшення чи покращення ефективного застосування й виконання Конвенції;
  • обміну інформацією і звітування про історії успіху, зокрема і в Україні.

Нарада Сторін включатиме по одному представнику від кожної зі Сторін і розглядатиме зміни до документа та вивчатиме рекомендації експертів.

Також Нарада Сторін проводитиме засідання з метою:

  • розгляду звітів, думок і пропозицій Групи спеціалістів;
  • надання пропозицій і рекомендацій Сторонам;
  • надання пропозицій стосовно внесення поправок до Конвенції;
  • формулювання власної думки з приводу будь-якої пропозиції стосовно внесення поправок до Конвенції.

Галина Смірнова, керівниця проєкту «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», розповіла, що Проєкт для підтримки імплементації Конвенції разом із Національною школою суддів України створює навчальний курс для суддів адміністративних судів з питань застосування конвенції Тромсе при розгляді справ щодо доступу до публічної інформації. У вересні заплановані вже перші навчальні заходи для суддів.

У дикусії також взяла участь низка міжнародних експертів щодо права на інформацію, зокрема:

  • Девід Голдберг, експерт зі свободи інформації;
  • Тобі Мендел, виконавчий директор, Center for Rule and Democracy;
  • Пітер Нурландер, експерт зі свободи інформації;
  • Хелен Дарбішайр, Директорка, Access Info Europe;
  • Давід Банісар, Старший юридичний радник, Article19.

Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», що фінансується ЄС і Радою Європи, має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку.


Тематика публікації:                    

Останні публікації цього розділу:

Південь та схід України все ще на шляху до повноцінної стійкості

В Україні запрацював осередок CIDOC в складі національного комітету Міжнародної ради музеїв

У Загвіздянській громаді відкрито молодіжний простір

Міністерство освіти і науки презентувало платформу молодіжних та шкільних медіа Youth MediaLab

"З чого починати планування проєкту?" - друга лекція курсу про грантменеджмент

Злочини на ґрунті ненависті: покарати не можна пробачити