“Учень повинен мати свою думку і не боятися її висловити”, – директор МАН Оксен Лісовий

Як популяризувати науку серед молоді? Чи цікаво сьогодні дітям та підліткам створювати інноваційні проєкти, проводити дослідження та брати участь у науковому процесі? Хто та на якому рівні розвиває цей сегмент знань для школярів? Розповідають гості програми “Модуль знань” з ведучою Людмилою Тягнирядно директор Національного центру “Мала академія наук” Оксен Лісовий, учень 7-го класу технічного ліцею при університеті КПІ Артем Шелестов та студентка 1-го курсу Київського політехнічного інституту, випускниця Малої академії наук Надія Касянчук.

Мала академія наук України – це освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє збільшенню наукового потенціалу країни.

“Назва Малої академії наук відома досить давно. Перша її поява датується 50-ми роками. МАН сьогодні суттєво відрізняється від того, якою вона була в радянський період. Назва була збережена, тоді як вся інша діяльність суттєво трансформувалася, одержала іншу базу, інший ступінь підтримки, частково інші цілі. Суттєво змінились форми, підходи, організаційно-правова база. Хоча в загальному значенні суть залишилась – це робота з інтелектуальною здібною молоддю, яка розглядається державою, суспільством і власне самим індивідуумом, як науковий потенціал”, – розповідає директор Національного центру “Мала академія наук” Оксен Лісовий.

Загальні світові тенденції показують, що молодь здебільшого не бажає активно отримувати освіту. Крім того, вона не дуже прагне до складних видів діяльності. Робота ж науковців є вершиною інтелектуальної праці людини.

“До гуртків і секцій “Малої академії наук” здебільшого є черги та існує конкурс на те, щоб потрапити на навчання в нашу мережу позашкільних навчальних закладів. Водночас, я це розцінюю не як успіхи та ефективність нашої діяльності, а швидше як недоліки. Ми повинні формувати пропозицію набагато ширшу, ніж є попит, і потім працювати над тим, щоб цей попит підвищувався. Ми хотіли б мати дефіцит не місць у гуртках і секціях, а дітей, які приходять до нас, бо в нас ширші можливості”, – вважає Оксен Лісовий.

Для задоволення інтересів і потреб дітей у дослідницькій діяльності в різних галузях науки й техніки в системі роботи МАН існують різні секції та наукові відділення.

“Наша діяльність об’єднана в чотири великі групи. Це суспільні, природничі, інженерні та гуманітарні науки. Всього ми маємо 12 наукових відділень, відповідно в межах цих наук працює 64 секції. Значною мірою ця структура наукових напрямків відображена і в діяльності територіальних відділень. Хоча вони мають достатньо свободи у прийнятті самостійних рішень щодо наукових напрямків, важливих для їх регіону. І від цих локальних умов вже залежить те, як трансформується загальна структура на місцях”, – підкреслює Оксен Лісовий.

Одним із основних конкурсів, який проводить МАН, є Всеукраїнський конкурс-захисту науково-дослідницьких робіт. Він відбувається у декілька етапів, участь можуть взяти учні різного віку. Про прикладні аспекти та актуальність дитячих досліджень розповідає директор МАН Оксен Лісовий:

“Проблема в тому, що діти здебільшого не навчені аналізувати реальний світ, шукати проблему. Нас дуже турбує те, що часто дітям нав’язують роботи, це неправильно. Діти хочуть досліджувати сучасний світ, вони хочуть досліджувати те, в чому вони живуть. Іноді, на жаль, дорослі виштовхують їх у ту тематику, яка здається актуальною їм. Дітям треба більше довіряти. Довіра одна із наших базових цінностей. Тому ми часто стикаємося з випадками, коли прикладні аспекти і актуальність дитячого дослідження не на високому рівні”.

Важливим інструментом стимулювання розвитку країни є впровадження інновацій і розвиток науки. У довгостроковій перспективі МАН планує сформувати інтелектуала, який, озброївшись знаннями, може розвивати науку.

“На нове десятиріччя “Мала академія наук” має три рівні завдань. Перший – спрямований на те, щоб зацікавити наукою. Це нульовий рівень,коли дитина навіть не здогадувалась про те, що кожного дня вона користується плодами науки. Другий рівень – це сформувати, розвинути, навчити базовим знанням. Тут ми розвиваємо інтелект, критичне мислення, емоційний інтелект, формуємо особистість з ціннісним стержнем, а також створюємо спільноту інтелектуалів. І третій рівень – це реалізація всіх рівнів, тобто отримання інтелектуала, озброєного знаннями, навичками, вмотивованого, який матиме фактор своєї приналежності до певної культурної спільноти”, – розповідає Оксен Лісовий.

Учень сьомого класу технічного ліцею при університеті КПІ Артем Шелестов створив модифікований скрипт, що дозволить із супутників точніше відрізнити здорову рослинність від хворої. Відкриття юного винахідника є у загальному доступі і його планує використовувати Європейське космічне агентство.

“Новизна мого відкриття у тому, що я запропонував новий індекс, який називається GSM. Він є більш фізично обумовленим, оскільки розкриває інформацію про хлорофіл, який виробляють рослини, що є прямим показником їх продуктивності”, – так описує свій застосунок Артем Шелестов.

Студентка першого курсу Київського політехнічного інституту, випускниця “Малої академії наук” Надія Касянчук у своїй науковій роботі досліджувала вплив різних наноматеріалів на живі організми на прикладі молюсків.   

“Наноматеріали це, напевно, звучить дуже далеко, відсторонено, але по суті – це ті речі, з якими ми стикаємось щодня. Це можуть бути складники кремів, косметики. І виявилося, що вони мають доволі шкідливий вплив на молюсків та тварин. Вдалося змоделювати це на людину, тобто, ймовірно, вони також мають шкідливий вплив на людський організм”, – пояснює Надія Касянчук.

Навчаючись у “Малій академії наук”, минулого року Надія разом з командою юних науковців взяла участь у найбільшій науковій виставці світу в США.

“Мене вразила величезна кількість людей з усього світу. І те як діти, підлітки підходять до вирішення нагальних проблем. Багато учасників були з доволі бідних країн, бідних сімей, які не мають навіть доступу до води і нормального харчування, і все одно навіть при нестачі певних ресурсів знаходять можливості для вирішення проблем. Це дуже сильно мотивує, надихає. Ну і звичайно, вразила велика кількість різноманітних проєктів, а коли ти спілкуєшся з людьми, ділишся ідеями, так чи інакше знаходиш ідеї для нових програм, нових досліджень”, – ділиться враженнями Надія Касянчук.

У школі вчителі часто не надають належного значення науці. Учень прочитавши підручник і засвоївши інформацію, працює на її відтворення. Такий метод не спонукає дітей вчитися і цікавитися наукою.

“Дуже часто ми стикаємося з ситуацією, коли шкільні стандарти і вимоги відбивають бажання вчитися значної частини дітей. Але вимагати від школи сьогодні того, щоб вона запровадила абсолютно інноваційні підходи, нереально. Повинні бути додаткові альтернативи середній школі, слід розвивати позашкільну освіту. Педагоги “Малої академії наук” наразі дотримуються трьох ключових цінностей у взаємодії з дитиною – це свобода, довіра і гідність. Учень повинен мати свою думку і не боятися її висловити”, – вважає директор Національного центру “Мала академія наук” Оксен Лісовий.

Додамо, що 15 вересня НЦ “Мала академія наук” під егідою Міністерства освіти України, за підтримки Національної академії наук відкриває перший “Музей науки” у Києві. Це центр науки на ВДНГ, де будуть презентовані такі напрями як фізика, акустика, людина, матеріалознавство та великі винаходи.

Слухати ефір 

Дивитися ефір 

Джерело: Українське радіо