У Львові розпочали науковий діалог щодо правової оцінки депортацій як злочинів комуністичного режиму

Минулого тижня у Львові  відбулася наукова конференція "Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму" (до 75-х роковин депортації кримських татар та початку депортацій ...

9bA156984428537X
У Львові розпочали науковий діалог щодо правової оцінки депортацій як злочинів комуністичного режиму

Минулого тижня у Львові  відбулася наукова конференція “Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму” (до 75-х роковин депортації кримських татар та початку депортацій українського населення з території Польщі).

AP62P1569843642pPX4n

«Сьогодні Україна засудила злочини комуністичного режиму як тоталітарного. Але питання правової оцінки цього режиму залишається відкритим. Думаю, що наша конференція буде кроком для вироблення таких правових оцінок злочинів комуністичного режиму, в тому числі і таких злочинів, як депортація», – зазначив під час вітального слова заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Позицію Українського інституту національної пам’яті підтримав і народний депутат України, ексголова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка. “Якщо ми не дамо правової оцінки таким діям, як депортації, не з’ясуємо, як вони вплинули на історію України нам, буде складно робити висновки і правильні дії стосовно нашої держави, стратегії розвитку нашого суспільства”, – наголосив він.

Ексголова Світової федерації українських лемківських об’єднань, народна депутатка України Софія Федина нагадала що у ВР зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки». Вона звернулася до учасників конференції і попросила дати більш чітке визначення термінам «депортація» та «особа українського походження». Федина наголосила, що депортовані українці ніколи не були нацменшинами, і застерегла, що така подача може бути використана зі спекулятивною метою, зокрема Російською Федерацією «як одна з найулюбленіших тем про нацменшини».

Правову кваліфікацію подіям 1947 року на Закерзонні надав юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко. З текстом презентації «Акція «Вісла» у світлі міжнародного права» можна ознайомитися за посиланням.

Питання депортацій як складової репресивної політики тоталітарного режиму та проблеми їх правової оцінки науковці обговорювали 26 вересня в Українському католицькому університеті. Продовжила роботу конференція наступного дня, 27 вересня, в історико-краєзнавчому музеї у Винниках, де обговорювались питання збереження пам’яті про депортації, у тому числі і в музейних експозиціях.

Організаторами заходу виступили Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. і. Крип’якевича НАН України, Український Католицький Університет, Міська рада м. Винники, КЗ Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей». 

Трансляцію конференції можна переглянути за посиланням

 

Джерело: УІНП.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

"Антикорупційна кава" в Ніжині: молодь дізналась, як протидіяти корупції

Право на продаж сільськогосподарських земель і майбутнє українського села. Міркування без брому

Співробітництво – це вибір і довіра: досвід розвитку партнерства на Харківщині

Механізми якісного утримання доріг Коблівської ОТГ

Детальна інструкція: як подати заявку на програму «Креативна Європа»

У Тернополі записують унікальний освітній курс