У Львівській області громадськість та влада спільно напрацювали план заходів на 2020 рік

Варто зазначити і завжди пам’ятати, що низький рівень довіри до органів влади, пасивність та віддаленість громадськості від політичних та суспільних процесів є однією з перешкод для впровадження якісних змін в регіоні. Щоб громадянське суспільство могло ефективно працювати та виконувати свою роль, працювати на користь Львівщини, потрібно створювати сприятливі умови для розвитку та діяльності громадянського суспільства, зміцнювати спроможність, надавати фінансову підтримку, створювати доступні механізми та процедури громадської участі та активно залучати громадськість до формування та реалізації політик, активно залучати ОГС до надання послуг, зокрема в контексті реформи децентралізації та місцевого самоврядування.

Громадянське суспільство відіграє важливу роль у розвитку та захисті прав людини, демократії та верховенства права та є невід’ємним і ключовим елементом демократичного суспільства, де людина у фокусі усіх процесів. Національна Стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства є надзвичайно важливим інструментом для створення, зміцнення та підтримки сприятливих умов та середовища для розвитку громадянського суспільства в Україні, а також для конструктивної співпраці та міжсекторного партнерства влади, громади та бізнесу. Але, на жаль, лише існування стратегічних документів не забезпечить цього. Стратегічні документи повинні бути “живими” і реагувати на зміни, потреби та виклики у суспільстві. Варто наголосити, що будь-яка Стратегія, це той документ, який важливо розробляти залучаючи на найбільш ранньому етапі та впродовж усього процесу усі зацікавлені сторони (представників влади, активної громадськості, місцевого бізнесу та експертів), використовуючи усі можливі інструменти громадської участі. Важливо, що процес залучення громадськості та усіх зацікавлених сторін до розроблення будь-якої політики чи рішення потрібно ретельно спланувати. Залученість формує почуття причетності і відчуття власної відповідальності за зміни та розвиток у регіоні. Лише в результаті спільної роботи може з’явитися той продукт, який дійсно сприятиме розвитку громадянського суспільства, впровадженню змін, а не просто покращуватиме статистику та звітність щодо розроблених стратегічних документів.

Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 –2020 роки (далі – Стратегія) була затверджена Указом Президента України від 26 лютого 2016 року № 68/2016. Цей Указ встановлював відповідальних за впровадження Стратегії. Ним же була створена Координаційна рада сприяння розвитку громадянського суспільства (далі – Координаційна рада). Метою Стратегії є створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства, налагодження ефективної взаємодії громадськості з органами державної влади, органами місцевого самоврядування на засадах партнерства, забезпечення додаткових можливостей для реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина, задоволення суспільних інтересів з використанням різноманітних форм демократії участі, громадської ініціативи та самоорганізації.

Стратегія базується на принципах:

• пріоритету прав і свобод людини і громадянина;
• верховенства права;
• прозорості, відкритості й взаємної відповідальності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства;
• політичної неупередженості й недискримінації стосовно усіх видів організацій громадянського суспільства;
• забезпечення конструктивної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства;
• сприяння залученню громадськості до процесів формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення.

Реалізація Стратегії здійснюється за такими стратегічними напрямами:

1. створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку організацій громадянського суспільства (далі – інституційний розвиток ОГС);
2. забезпечення ефективних процедур участі громадськості під час формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення (далі – участь громадськості);
3. стимулювання участі організацій громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України (далі – участь ОГС в соц.економ. розвитку України);
4. створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці (далі – міжсекторальна співпраця).

Щороку Львівська обласна державна адміністрація формує план заходів щодо реалізації Стратегії. Цьогоріч 28 травня 2020 року процес формування плану відбувся онлайн в інноваційному форматі завдяки методиці CivicLab проєкту Ради Європи “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні”, що в проваджується Офісом Ради Європи в Україні в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.

“Хотіла би підкреслити важливу роль, яку відіграють організації громадянського суспільства та громадянське суспільства в цілому, зокрема, яка закріплена у стандартах Ради Європи та в Стратегії – розвиток та реалізація прав людини, демократії та верховенства права. Для Ради Європи подібні заходи завжди дуже важливі, і ми раді бути частинкою цього процесу. Ми давно працюємо в секторі сприяння діалогу між владою і представниками громадянського суспільства. Напрацювання ефективних механізмів діалогу між всіма сторонами має сприяти розвитку громадянського суспільства. Аналіз реалізації виконання заходів Стратегії показав нам, де є проблемні точки і на чому зосередити увагу. Досвід багатьох розвинених країн свідчить, що діалог між органами влади та громадянським суспільством зможе сприяти забезпеченню ефективної імплементації напрацьованих заходів”, – наголосила заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації Андрій Ковальський акцентував увагу на важливості конструктивної співпраці та діалогу між владою та громадськістю: “Нам важливо знати та чути представників інститутів громадянського суспільства, їхні потреби, пропозиції. Такою платформою для діалогу став захід у інноваційному форматі завдяки методиці CivicLab за участі національних експертів Ради Європи. Його завданням було напрацювання пропозицій до Плану заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки у Львівській області на 2020 рік. Такий формат використовувався вперше та дав можливість об‘єднати представників ІГС, влади, бізнесу та напрацювати пропозиції до Плану заходів. Кінцевим результатом є затвердження Плану розпорядженням голови облдержадміністрації та розвиток громадянського суспільства шляхом реалізації заходів”.

Важливим було те, що до процесу напрацювання було залучено усі зацікавлені сторони, адже коли план реалізації Стратегії розробляється спільно, враховуючи можливості та потреби усіх зацікавлених сторін, налагоджується довіра, міжсекторне партнерство та реалізовується принцип громадської участі у прийнятті рішень на регіональному рівні. Це, насамперед, сприяє напрацюванню більш якісного, реалістичного (з урахуванням стислих термінів реалізації, умов дотримання карантинних обмежень, необхідності спільної реалізації заходів), збалансованого плану заходів і відповідає принципам та напрямкам Стратегії, в основі якого є потреби, очікування результативної та ефективної роботи громадянського суспільства і публічної влади на партнерських засадах заради якісного розвитку регіону.

“Хочу звернути вашу увагу, що цей захід об’єднав представників органів влади різних рівнів, представників громадянського суспільства, експертів та приватного сектору навколо напрацювання плану дій або спільної дорожньої карти щодо важливих завдань Стратегії, спільно визначивши основні проблеми, пріоритети та завдання для зміцнення сприятливого середовища для розвитку громадянського суспільства на 2020 р. Щоб громадянське суспільство могло ефективно працювати та виконувати свою роль, працювати на користь громади та України, потрібно створювати сприятливі умови для розвитку та діяльності громадянського суспільства, надавати фінансову підтримку, створювати доступні механізми та процедури громадської участі та активно залучати громадськість до формування та реалізації політик, активно залучати ОГС до надання послуг, зокрема в контексті реформи децентралізації та місцевого самоврядування. Переконаний, що тільки міцне партнерство та взаємодія влади та громадянського суспільства на будь якому рівні може бути запорукою для сталого розвитку та підвищення якості життя. Мета проєкту Ради Європи – допомогти Україні забезпечити реальний вплив громадської участі на процес прийняття рішень на будь-якому рівні» – підкреслив Володимир Кебало, керівник проєкту Ради Європи “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні”.

Що ж це за такий формат заходу? Своїми враженнями поділився Олексій Коваленко, експерт проєкту Ради Європи: “Абсолютно точно можу сказати: методика Ради Європи онлайн CivicLab по напрацюванню пропозицій, аналізу та прогнозуванню результатів спрацювала на всі 100%. Ми використовуємо спеціальну онлайн цифрову компоненту із профільною матрицею розробки стратегії. Це дозволяє за 2 години залучити 40 людей до конструктивної дискусії та сформувати чіткі пропозиції до плану заходів Стратегії. Зазвичай на це відбувається протягом цілого в офлайн і ще близько двох тижнів обробки даних.В нашому ж випадку – все напрацьовується в онлайн: учасники бачать пропозиції груп, інформація візуалізується у вигляді графіків і це дозволяє одразу зробити висновки за результатами напрацювань. Що вразило? Відкритість публічних службовців Львівської ОДА і готовність до конструктивної взаємодії з боку представників НУО. Спільний рух на зустріч – це перший крок до спільного результату! Отже цілком впевнений, що нам варто його чекати найближчим часом.”

Як показало обговорення у групах під час заходу, однією з актуальних проблем у сфері розвитку громадянського суспільства учасники визначили недостатній рівень чи неефективну комунікацію між владою і громадськістю. Проаналізувавши відповіді учасників заходу, можна констатувати, що і більшість інших наявних проблем у сфері розвитку громадянського суспільства виникає як наслідок недостатньої комунікації між владою і громадськістю.

Окремо треба зазначити пропозиції, яким учасники груп присвоїли рейтинг “1”, тобто визначили як такі, що було б “доречно”, “бажано” внести в план заходів Стратегії:

• Створення загальнодержавної спільної он-лайн платформи для електронної демократії (стратегічний напрям участь громадськості).
• Навчальна програма управління/менеджменту неурядовими організаціями (інституційний розвиток ОГС).
• Активне залучення національних та міжнародних експертів до розробки нормативних актів, які вдосконалять існуючі інструменти та проведення заходів (інституційний розвиток ОГС).
• Розробка та впровадження комплексної програми розвитку громадянського суспільства (інституційний розвиток ОГС).

Безперечно, деякі з визначених пропозицій є абсолютно актуальними, доречними та важливими для розвитку громадянського суспільства в цілому, водночас вони відносяться до іншого (національного) рівня Стратегії.

“Середовище громадського сектору вже достатньо зріле в Україні. Це відчувалось на зустрічі, яка була спрямована на формування стратегії розвитку громадського сектору. Дуже багато цікавих ідей вдалось згенерувати. Сподіваюсь ці ідеї “вляжуться” в план дій та будуть реалізовані. Цікавими були інноваційні пропозиції – розвивати діджиталізацію сектору, масштабувати добрі практики мережування. Поміж тим і розвиток купівлі послуг в громади та інші форми підтримки кращого досвіду в ГО. Цікаві люди, цікавий формат, добрі ідеї – так коротко можна описати подію. Успіхів в реалізації! Та плідної співпраці влади з громадою в напрямку розвитку громадянського суспільства!” – підкреслила Ірина Бек, директорка Інституту лідерства та управління УКУ, яка була учасником “CivicLab Online: Стратегія розвитку громадянського суспільства у Львівській області”.

Висновок

Громадянське суспільство зараз опинилося перед новими викликами, але з іншого боку – і перед новими можливостями. Успішними за цих умов будуть ті громадські організації, які:

• будуть вірні своїм цінностям,
• будуть адаптивними та гнучкими до нових викликів та можливостей,
• будуть працювати на довгострокові позитивні зміни,
• генерують нові ідеї та ініціативи,
• залучають ефективно ресурси,
• вміють ефективно комунікувати та будувати мережі, партнерства
• активно навчаються і вдосконалюються як організаційно, так і кожен член професійно повинен зростати.

Участь, довіра, підзвітність, прозорість та незалежність – основні принципи, які необхідні для зміцнення конструктивних відносин та партнерства між владою та громадянським суспільством.

У 2020 році в Україні завершується період реалізації чинної Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, яка розрахована на 2016-2020 роки. І громадська спільнота активно повинна включатися у процес підготовки нової Стратегії, враховуючи усі нові виклики, потреби та тренди громадянського суспільства!

Ірина Куропась,
експертка проєкту Ради Європи, Інститут Регіонального Розвитку

Олексій Коваленко,
експерт проєкту Ради Європи, Київська Громадська Платформа