У 2017 році зафіксовано 90 випадків застосування сили до журналістів, – НСЖУ

Національна спілка журналістів України торік зафіксувала 90 випадків фізичної агресії щодо працівників ЗМІ. Про це йдеться у свіжому звіті Індексу фізичної безпеки журналістів, оприлюдненому 4 січня. Найбільше інцидентів – 12 – сталося в червні, 11 – у вересні, по 10 – у травні та липні 2017-го.

Серед регіонів, де медійники потерпають найбільше, у лідерах – Київ і Київська область – 29 інцидентів, Одеська область – 10, Донецька і Миколаївська – по 6, Житомирська – 5 інцидентів.

Відповідно до оприлюднених даних, у 14 випадках нападниками є чиновники, посадовці або депутати, у 8 – правоохоронці, 3 інциденти сталися із застосуванням зброї.

Переважно від фізичної агресії потерпають чоловіки – 66 випадків, але дістається й жінкам – 24 випадки.

– Рівень фізичної агресії щодо журналістів в Україні є неприпустимо високим! Дев’яносто інцидентів із застосуванням сили до працівників ЗМІ, до громадських активістів (журналістів) за 2017 рік є підтвердженням незахищеності нашої професії, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – І в Києві, і в регіонах напади на журналістів залишаються безкарними і провокують нову агресію. Тому НСЖУ послідовна у своїх вимогах: перші особи правоохоронних відомств мають публічно прозвітувати про стан розслідувань злочинів проти журналістів, про зусилля для реального покарання нападників. А майданчиком для такого звіту має бути парламентська трибуна, адже медіаспільнота й далі вимагає проведення парламентських слухань саме з фізичної безпеки журналістів.

На жаль, в Україні не всі моніторинги атак на журналістів і ЗМІ відповідають дійсності, констатує експерт з комунікацій ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова. Приміром, інколи випадки побиття й одночасного юридичного перешкоджання журналісту фіксуються виключно як юридичне перешкоджання.

– На мій же погляд, саме фізична агресія проти журналістів є найжахливішим проявом, тому ми не можемо дозволити собі не фіксувати всі випадки проявів фізичної агресії. Ми бачимо, як Російська Федерація з майже вільної країни кінця 90-х дійшла до тоталітаризму за 17 років. І починалося там все насамперед з атак на ЗМІ й журналістів. Україна не може дозволити собі відхилятися від демократичного євроатлантичного вектору, а свобода слова є наріжним каменем демократії. Тож захист журналістів від фізичної агресії є дуже важливим для нашого майбутнього, – переконана Тетяна Попова.

Бездіяльність правоохоронців у розслідуванні злочинів проти журналістів – несе нові загрози, говорить журналіст програми «Схеми» Радіо Свобода Михайло Ткач, який неодноразово був постраждалим, зокрема й від рук самих силовиків.

– Дуже важливо, щоб можновладці розуміли, до чого веде ця тенденція: вони дають сигнал суспільству і правоохоронцям, що журналістів можна не сприймати серйозно, на журналістів можна скоювати напади. І всі ці правоохоронці, які скоюють напади, розуміють, що головне для них – виконувати накази, не допускати журналістів до зйомки, і їх у будь-якому разі прикриє керівництво, – коментує він.

Довідково:

Індекс фізичної безпеки Національної спілки журналістів України – це моніторинг випадків перешкоджання журналістській діяльності із застосуванням фізичної сили. НСЖУ щомісячно оприлюднює випадки фізичної агресії щодо журналістів за період, починаючи з січня 2017 року. Інформація щодо кожного випадку перевіряється експертами НСЖУ і передбачає персональне спілкування постраждалими з метою підтвердження інформації та в разі потреби – юридичну підтримку.

Юридична підтримка НСЖУ – ГО «Платформа прав людини»

Партнери Індексу фізичної безпеки журналістів:

ГО «Інформаційна безпека»

ГО «Центр інформації про права людини»

Академія української преси

Донецький інститут інформації

Інститут розвитку регіональної преси

Джерело