Тиск триває: презентовано результати дослідження з безпеки представників/-ць громадянського суспільства

Під час брифінгу у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру представники Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) ...

50948657303_106bb43e89_z
Тиск триває: презентовано результати дослідження з безпеки представників/-ць громадянського суспільства

Під час брифінгу у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру представники Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) презентували своє дослідження з безпеки представників та представниць громадянського суспільства за друге півріччя 2020 року.

За словами представників Асоціації УМДПЛ, тиск на правозахисників, активістів та незалежних журналістів в Україні триває.

Заступниця виконавчого директору Асоціації УМДПЛ Ганна Рожкова розповіла, що у 2020 році за липень-грудень вони зафіксували 52 інциденти тиску на активістів правозахисників та журналістів на території України.

“Найскладнішими локаціями у цьому плані є Київ, Київська область та Одеса. Також 7 інцидентів ми зафіксували в Харківській області, у Львівській – 3. Варто зазначити, що спостерігалися різні види тиску – пошкодження майна, пошкодження та підпал автівок, фізичний напад, погрози, цькування та дискредитація. Найбільше страждали антикорупційні активісти та журналісти”, – розповіла Ганна Рожкова.

Також вона зазначила, що за рік значно збільшилася кількість випадків перешкоджання мирним зібранням. Але це на її думку пов’язано із карантином та вибірковим застосуванням заборон поліцією.

“Загалом активісти говорять про те, що вони незадоволені тим, як держава забезпечує їхню безпеку, і тим, як правові інституції реагують на напади на активістів”, – сказала Ганна Рожкова.

Про ефективність розслідувань нападів на активістів розповів Сергій Перникоза, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ.

За його словами, поліція стала активніше цікавитися контекстом нападів на громадських активістів. Більш того, як вдалося з’ясувати, в кожній області в слідчому управлінні є людина, яка відповідає за цей напрям.

“Але є певні негативні моменти. Перше – це те, що швидкість розслідування дуже залежить від того, наскільки справа була резонансною. Тобто якщо є ситуація із журналісткою РадіоСвобода, підпалом її автомобіля у Львові, то розслідування проводилося надзвичайно швидко і ефективно. Встановили виконавцв і замовників, справу передали до суду. Разом з тим, аналогічна справа підпалу авто активіста із Запоріжжя розслідується повільно, матеріали досі не передані до суду, хоча підпали сталися фактично в один день. Поліція не реагує на заяви активістів про погрози чи переслідування. Немає встановленого механізму, як людям забезпечувати безпеку в таких випадках”, – розповів Сергій Перникоза.

Координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ озвучив також рекомендації, які вони розробили: “Ми рекомендуємо поліції звернути особливу увагу на систему превенції, тобто саме на попередження злочинів. Також – на належне виконання обов’язків і сумлінне розслідування справ в незалежності від того, хто потерпілий”. 

 

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Український молодіжний фонд розпочинає співпрацю з Радою Європи

У Берліні відбулась міжнародна конференція з відновлення України

ZDOROVI проведуть масштабний навчальний курс для керівників лікарень

"Єднання заради дії": Уманська молодь серед переможців

Триває набір до Молодіжного клубу ANTS

Запрошення стати учасником Мережі партнерів ANTS