Співпраця з істориками, військовими та журналістами: УІНП активізує роботу з Півднем України

У суботу в Одесі відбулася офіційна презентація Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті та його очільника. Як повідомлялося раніше, ним став відомий в Одесі ...

ZmIf91575300340ZHBXv
Співпраця з істориками, військовими та журналістами: УІНП активізує роботу з Півднем України

У суботу в Одесі відбулася офіційна презентація Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті та його очільника. Як повідомлялося раніше, ним став відомий в Одесі історик, один з організаторів військово-патріотичної гри «Сокіл-Джура», учасник бойових дій на Донбасі Сергій Гуцалюк. Про перспективи популяризації української історії на південних теренах йшлося на прес-конференції, яка відбулася 30 листопада в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Грушевського.

Південний міжрегіональний відділ було створено на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 799 від 3 жовтня 2018 року. Створення таких органів розширює можливості Інституту реалізовувати загальноукраїнську політику національної пам‘яті не лише на рівні областей, але й розширювати співпрацю з районами, окремими організаціями та активістами, залучаючи до цього все більше коло людей. З іншого боку – при формуванні такої політики з’являється можливість враховувати місцеві особливості кожного регіону. На цьому наголосив начальник Відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко. Він же розповів про основні напрямки діяльності Інституту та найбільші досягнення:

«Один з таких проєктів, про який ви, безперечно, чули, а дехто безпосередньо брав участь тут, в Одесі – це декомунізація, запущена нами в 2015 році. За цей час по всій Україні було демонтовано більше 2,5 тисяч пам’ятників та пам’ятних знаків, які були уособленням комуністичного тоталітарного режиму. Але це лише частина процесу, головна мета якого полягає в зміні світогляду українців, зміна їхнього ставлення до злочинів комуністичного режиму. Це потрібно для того, щоб у новій демократичній Україні, яка проголошує, що головною цінністю є людина, її права і свободи, ці злочини більше ніколи не повторилися. Також ми запустили процес реабілітації жертв комуністичного режиму та відкрили архіви радянських спецслужб. Ще один напрямок – популяризація української історії в якнайширшому сенсі, особливо молоді, щоб люди зрозуміли, що історія може бути цікавою і повчальною. І в цьому ви сьогодні матимете змогу переконатися», – зазначив Сергій Рябенко.

Південний міжрегіональний відділ став четвертим представництвом Інституту на регіональному рівні. До цього подібні філії були створені в Харкові, Дніпрі та Вінниці,  на черзі – Львів. Південний відділ охоплює Одеську, Миколаївську, Херсонську області та АР Крим. Приємно було переконатися, що влада Одещини розуміє важливість відродження національної пам’яті в тій ідеологічній війні, яку розгорнула Росія в тому числі і на Півдні України, і готова всіляко сприяти діяльності новоствореної інституції.

«Майдан змінив нас, і повернення назад уже не буде. Тому дякую Українському інституту національної пам’яті за ту колосальну роботу з патріотичного виховання свідомої молоді і дуже сподіваюся, що з початком діяльності Південного відділу вона в Одесі ще більше активізується. Тим більше, що Сергій Гуцалюк і до цього багато років займався саме питаннями національно-патріотичного виховання молоді, питаннями відстоювання української справедливості в українській Одесі.  А з нашого боку обіцяємо максимальне сприяння», – пообіцяв заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Віталій Свічинський.

Сам Сергій Гуцалюк бачить діяльність Південного відділу Інституту в кількох напрямках.

«В першу чергу це тісна взаємодія з нашими вченими-істориками. У нас дуже сильна  історична школа, є багато цікавої інформації саме про український Південь і українську Одесу. І це треба популяризувати на всю Україну, вводити ці дослідження в загальноукраїнський контекст. Інший напрямок – тісна співпраця з нашими військовими та ветеранським середовищем у питаннях військово-патріотичного виховання молоді. І третій – залучення психологів, журналістів, педагогів для пошуку нових стратегій популяризації української історії та історії Півдня, зокрема. І, звичайно ж, розвінчування міфів антиукраїнських, антидержавних, антинародних — це є одним з основних завдань не лише в Одесі. Роботи дуже багато, але я всіх закликаю до співпраці», – наголосив Сергій Гуцалюк.

Власне, робота в цьому напрямку вже розпочалася. 29 листопада в рамках презентації діяльності Українського інституту національної пам’яті відбувся потужний науково-методичний семінар для освітян, де представники Інституту Олена Охрімчук та Наталя Слобожаніна ділилися досвідом, як зробити історію популярною, як зацікавити молодь.

 

Не менший інтерес і жваве обговорення викликав круглий стіл з провідними дослідниками історії Одеси та інших міст Півдня України. Обговорювалися питання популяризації локальних історичних сюжетів на всеукраїнському рівні, потреби позбавлення імперської заангажованості у вивченні Півдня України та актуалізації власне українського контенту, заохочення школярів до глибшого вивчення історії свого краю та залучення молоді до відкриття та дослідження архівів репресованих як спосіб патріотичного виховання. А ще – про важливість цих процесів в умовах ідеологічної війни, яку веде проти України Росія.

 

«Це справжня війна і нам на цьому фронті треба бути єдиними. А ще – нам треба шукати нові і нетрадиційні способи, щоб наша інформація досягала мети. Історію треба продавати, як товар, залучаючи до цього і психологів, і креативних людей, і новітні способи подачі інформації. Щоб перемогти, ми маємо бути попереду», – зазначив один з відомих знавців і популяризаторів Одеси Олександр Бабич.

 З новими виданнями та розробками Українського інституту національної пам’яті одесити мали змогу познайомитися під час своєрідного марафону презентацій, який відбувся в суботу в Одеській науковій бібліотеці імені Грушевського. Презентація настільних ігор «Українська революція» і «УПА – відповідь нескореного народу», зустріч із авторами та героями книг «Дівчата зрізають коси» та «Люди «сірої зони», розмова про війну та її історичні передумови в рамках презентації брошури «2014. Початок російсько-української війни», несподівані відкриття страшних наслідків Голодомору, які ми досі відчуваємо на собі, під час спілкування з авторкою книжки «По той бік себе», психологинею Іриною Ревою, спілкування з відомими істориками та журналістами Кирилом Галушком та Романом Кабачієм – все це лишило найяскравіші враження у відвідувачів бібліотеки, де до останнього заходу був повний аншлаг.

«Одеса п’яте місто в регіонах, де ми проводили такого формату заходи. А у 2016 році ми відвідували з презентацією Інституту та нашими виданнями Сарату та Роздільну, де зустрічались з вчителями та краєзнавцями. І нині було дуже і приємно, коли до нас на зустрічах підходили люди, впізнавали, дякували за нашу роботу і розповідали, як це їм допомагає в тому, щоб зробити Південь України по-справжньому українським. Це справді дуже важливо. І ми дуже сподіваємося, що з появою тут окремої структури та Сергія Гуцалюка ці процеси стануть ще активнішими. І що курс на відродження української історії, українського духу збережеться і надалі. Для цього й працюємо», – зазначила начальник Управління популяризаційно-просвітницької роботи Інституту Зоя Бойченко.

Емоційним завершенням двох днів перебування творчої команди Українського інституту національної пам’яті в Одесі стала зустріч з учасниками зйомок художнього фільму «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас» та українська вечірка з популярними серед молоді виконавцями Ivan Navi, Sonya Kay та гурт Go-A. А також – поїздка в містечко Доброслав і знайомство з місцевим досвідом збереження історичної пам’яті.

 

Джерело: УІНП.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Експерти розробили нову модель реєстрації місця проживання

Олімпіада юридичних клінік з консультування клієнтів 2020: нові перемоги та виклики

Деклараціями безхатченків не зігріти

Інструменти моніторингу закупівель - шлях до згуртованості громади: підсумки навчання на Луганщині

Розпізнавати та нейтралізовувати пастки політичних маніпуляцій вчились в університеті Каразіна

На Мелітопольщині пройшла Третя Інклюзивна вечірка