Шкода довкіллю в зоні ООС та Криму пов’язані із роботою промислових підприємств, військовими діями та фізичними пошкодженнями – експерти

Шкода довкіллю в зоні ООС та Криму пов’язані із роботою промислових підприємств, військовими діями та фізичними пошкодженнями – такий висновок зробили експерти під час пресконференції в прес-центрі в Українському кризовому медіа-центрі.

В Україні є 2 представництва польових місій ОБСЄ: Спеціальна моніторингова місія, яка була розміщена в Україні в 2014 році та представництво Координатора проектів ОБСЄ в Україні з 1999 року. Основною діяльністю координатора проектів є підтримка Уряду, зміцнення законодавства, інституцій та практик для впровадження принципів безпечного середовища для громадян.

В 2017 році була проведена оцінка шкоди, завданої довкіллю та пріоритетів відновлення, внаслідок військових дій. Було розроблено Інформаційну систему довкілля Донбасу. Це геоінформаційна система, яка містить різні роботи даних щодо пошкодження роботи підприємств, бібліотечний модуль, де можна знайти публікації для аналітичної роботи.

З 2014 року було зафіксовано більше 500 випадків порушень роботи промислових підприємств. Більше 80% об’єктів, що зазнали порушень під час бойових дій, належать до категорії високого чи надзвичайно високого екологічного ризику. Зонами найбільш екологічних ризиків є агломерації Донецьк-Макіївка, Торецьк-Горлівка-Єнакієве та м. Маріуполь в Донецькій обл. У Луганській обл – це м. Луганськ та м. Алчевськ. 35% об’єктів, що зазнали порушень під час бойових дій, припадає на гірничодобувну промисловість. 25% – на об’єкти водопостачання, 11% – на хімічну та коксохімічну промисловість, 10% – на машинобудівну промисловість. Такі дані наводить Алла Ющук, національний координатор проєктів ОБСЄ в Україні.

Затоплення шахт Донбасу стало одним з головних наслідків бойових дій. Через припинення енергопостачання, руйнування інфраструктури, демонтаж насосного обладнання тощо, сьогодні підтоплюються або вже повністю затоплені і не підлягають подальшій експлуатації 39 шахт регіону, в деяких з них зберігаються небезпечні речовини. В цілому за 2014-2018 роки порушення роботи були зафіксовані на 80 гірничодобувних підприємств сходу України.

Затоплення шахт призводить до осідань ґрунту і може призвести до виводу з експлуатації об’єктів міської інфраструктури та промисловості, в тому числі елементів регіональної системи водопостачання.

Із 2014 до 2019 року на 63 об’єктах водопостачання та водовідведення регіону з відкритих джерел зафіксовано 366 випадків порушення штатної діяльності та аварійних ситуацій через бойові дії. Деякі з цих випадків привели до негативних екологічних наслідків через потрапляння в навколишнє середовище небезпечних речовин.

Бойові дії у 2014 році привели до різкого зростання пожеж у лісах, степах та на сільськогосподарських землях сходу України. Охороняти рослинність від пожеж особливо складно в умовах конфлікту, тому пожежна небезпека в регіоні не тільки зберігається, але й посилюється зі збільшення сухості клімату.

78 заповідників, породних і ландшафтних парків та інших природоохоронних об’єктів у Донецькій та Луганській областях постраждалих від пожеж, викликаних бойовими діями, через будівництво фортифікаційних споруд, вибухи боєприпасів та маневри військової техніки, незаконний видобуток природніх ресурсів тощо. Майже третина природоохоронних територій опинилася за лінією розмежування.

Спікерка Ющук поділилась рекомендаціями для покращення екологічного стану на Донбасі. Серед них: інформація та аналіз, зниження рівня екологічних ризиків з великих джерел, відновлення природоохоронної діяльності в регіоні та екологічна перспектива Донбасу.

Катерина Полянська, еколог МБО «Екологія–Право–Людина», кандидат географічних наук, розказала про діяльність організації. В 2019 році вийшов посібник «Вплив військово діяльності на природу України». Попередні посібники доступні на сайті «Екологія–Право–Людина». На даний час організація займається такими дослідженнями: вплив військових дій на довкілля, збір доказів збитків нанесених на прикордонні території, комплексний вплив на довкілля (атмосферний вплив, стан управління відходами, стан сільськогосподарських об’єктів). «Це загальний опис комплексу проблем. Вивчити все це неймовірно складно. Із експертами обговорювали види впливів на дику природу: впливи від обстрілів, забруднення вод, ґрунтів та повітря хімічними речовинами, пошкодження об’єктів інфраструктури, стан Азовського моря, руйнування скель, засмічення територій. Більшість окупованої території – басейн Азовського моря», – пояснила спікерка.

Також пані Катерина розказала про інтерактивну карту, на якій зазначено площі замінювання, та про вивчення досвіду інших країн, як екологізувати військову діяльність.

Азовське море і річки Приазов’я – унікальна водна екосистема. Сергій Кутняков, редактор розказав про історію Північно-Кримського каналу та те, що його з 2014 року було відключено від території України. В подальшому його потрібно буде відновлювати. Цей канал раніше забезпечував до 85% потреб прісної води.  

Володимир Журавльов, командир взводу роти поліції особливого призначення  ГУНП в Донецькій області, підполковник поліції розказав про боротьбу з браконьєрством на воді. Минулого року був створений підрозділ для забезпечення публічного порядку на водних об’єктах та запобігання їх правопорушень. Також функціями цього підрозділу є: участь у спецопераціях, надання допомоги під час створення надзвичайних операцій та рятування людей та забезпечення безпеки судноплавання.

Було виявлено 107 кримінальних правопорушень щодо браконьєрства, вилучено 12 плавзасобі та нараховано збитків на 1 млн 761 тис грн та вилучено 213 одиниць зброї.  В цьому році було зафіксовано факти незаконного вилову риби на річках.

Петро Мельник, заступник командира Маріупольського загону Регіонального управління Морської охорони ДПСУ, капітан ІІ рангу наголосив, що хоча боротьба з браконьєрами, взаємодія з Азовськими рибо-охоронними патрулями, водною поліцією Донецької та Запорізької областей не є основною діяльністю їх підрозділу. Проте вони проводять заходи на протидію браконьєрської діяльності, які приносять свої результати. Також вони відкриті для співпраці з громадськістю на дану тему.  

Про рибні запаси Азовського моря та їх зміни розказав Леонід Ізергін, директор Інституту рибного господарства та екології моря. З 2010 року Азовське море вступило в стан сильного засолення води. Тому дуже змінився склад водної фауни. Останні 2-3 роки морські види збільшились у своїй чисельності, що не могли не помітити рибалки. Стан малих річок катастрофічний, вони майже припинили свою діяльність. Незаконне спорудження ставків та дамб починаються у Маріуполі. 

Джерело: УКМЦ.