Щоб було без “хламу”: у Краматорську стартував масштабний проєкт щодо поліпшення стану реклами

Реклама – це діалог між підприємцем та покупцем, але часто вона перетворюється на “крики”, коли бізнесмени намагаються “перекричати” один одного. Це призводить до нагромадження реклами у місті, створення “шуму” і засмічення навколишнього середовища, і у підсумку споживачі припиняють її помічати, вважає дизайнерка та архітекторка Елліна Герасименко.

Вона є учасницею проєкту “Реклама без хламу”, який почав діяти у Краматорську, Слов’янську та Маріуполі. 

“Гарно оформлене місто, гарно оформлені вулиці приваблюють людей до того, щоб гуляти на них, щоб витрачати там гроші, фотографуватися на тлі красиво оформлених магазинів. Коли це хаотично, очі людини втомлюються, хочеться пройти повз”, – каже Елліна.

На думку архітекторки, вирішити проблему може створення дизайн-коду – правил візуального впорядкування та формування естетики зовнішнього вигляду міста. Коли вивіски та реклама відповідатимуть певним правилам.

Герасименко зазначає, що дизайн-код не служить для того, щоб створити підприємцям якісь додаткові проблеми, його мета, навпаки, спростити їхню діяльність і зробити її максимально зручною.

Проблема ширше, ніж просто краса вулиць

Але візуальний стан – не єдина проблема, пов’язана із зовнішньою рекламою, каже Валентин Краснопьоров, голова правління ГО “Сильні громади”, яка залучена до виконання проєкту “Реклама без хламу”.

“Реклама зачіпає багато аспектів: комфортність ведення бізнесу, надходження податків до наших міст, естетичного вигляду міст, доданої вартості міст, зокрема у культурному та туристичному середовищі. Реклама взагалі це серйозне відображення здоров’я стану наших міст і наших громад. Це складна проблема, тому що у багатьох різне ставлення до неї, вона зачіпає багато людей”, – каже він.

Краснопьоров звертає увагу на застаріле та неузгоджене законодавство у сфері реклами. Окрім того, іноді місцеве самоврядування виходить за рамки процедур, визначених національним законодавством. Наприклад, визначають більше підстав для ненадання дозволу або перевантажують кількістю додатків до заяв про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Через це підприємці змушені використовувати лазівки і переходити “в тінь”.

Керівник ГО “Сильні громади” зазначає, що у рамках національного законодавства взагалі не узгоджений процес демонтажу рекламних конструкцій. Це відображається і на регулюванні на місцевому рівні. Наразі у Краматорську не визначені критерії відбору спеціалізованої організації, яка надає послуги з демонтажу рекламних конструкцій, не закріплено порядок розрахунку послуг демонтажу та зберігання тощо.

Що пропонують зробити

У Краматорську, а також Слов’янську та Маріуполі вже почали працювати команди проєкту “Реклама без хламу”. Щоб визначити проблеми, які існують у цих містах із зовнішньою рекламою, вони провели опитування серед представників місцевого самоврядування, дотичних до рекламного бізнесу підприємців, а також архітекторів, дизайнерів та урбаністів. Також проаналізували стан зовнішньої реклами у вищезгаданих містах і вивчили законодавство на національному та місцевому рівнях у цій сфері.

Після цього почнеться формування робочих груп, до яких увійдуть усі зацікавлені у питанні зовнішньої реклами: представники органів влади, підприємці, архітектори, урбаністи. Ці групи напрацюють конкретні пропозиції змін до нормативно-правових актів місцевого та національного рівнів. Потім ці пропозиції подадуть до суб’єктів прийняття рішень – виконкомів та відділів архітектури, міських рад та Верховної Ради.

“Наша діяльність спрямована на те, щоб спільними зусиллями влади, бізнесу, громади, експертного середовища вирішити ті проблеми, які зараз існують з рекламою у Слов’янську, Краматорську та Маріуполі”, – каже Денис Бігунов, комунікаційний менеджер ГО “Сильні громади”.

Якщо ви хочете долучитись до цієї діяльності, стати частиною робочої групи або у вас є конкретні пропозиції щодо поліпшення стану реклами, то можете зателефонувати на номер 050-752-25-21 (Денис Бігунов) або заповнити відповідну Google-форму.

“Важливо зробити так, аби справді було комфортно всім, щоб місто вийшло на прозорі відкриті стосунки, аби нормально йшли надходження до бюджету, аби бізнесмен не витрачав більше, ніж від нього вимагається, і міг легко запустити свій бізнес і показати споживачу свої продукти, а громадянин щоб міг спокійно пройтись містом і не “вбивати” свої очі зовнішнім нагромадженням”, – підсумовує Валентин Краснопьоров.