Що таке відповідальний видобуток і наскільки відповідальними є українські підприємства залізорудної галузі

Зазвичай, компанії пишуть у своїх звітах про сталий розвиток та позитивний внесок, який вони вносять в досягнення цілей ООН у сфері сталого розвитку, але при цьому, як правило, не згадують про негативні впливи, які можуть перешкодити досягненню цілей. Така одностороння звітність не дає зацікавленим сторонам (громадськості, органам державної влади та органам місцевого самоврядування) істинного уявлення про проблеми, з якими стикається гірничодобувний сектор.

Про методику Responsible Mining Index

Ефективним підходом для оцінки відповідального використання природних ресурсів є методика Responsible Mining Index (RMI) (пер. індекс відповідального видобутку), запроваджена міжнародним фондом «Responsible Mining Foundation» (RMF) (пер. Фонд «За відповідальне ведення гірського видобутку»). Ґрунтуючись на фактичних даних, RMF оцінює економічну, екологічну, соціальну та управлінську політики великих гірничодобувних компаній, які ведуть розробку в багатих на ресурси країнах. Основна мета індексу – стимулювати постійне вдосконалення видобувних практик в освоєнні надр і підвищення відповідальності компаній на місцевому рівні [2].

Система оцінювання RMI

Оцінка RMI охоплює 43 теми (показники), згруповані в шість тематичних блоків (див. рис. 1).

Рис. 1. Показники оцінювання RMI

Оцінювання в основному зосереджене на принципах і практиці роботи компанії на всіх рівнях (від міжнародного до місцевого) у сфері економічних, екологічних, соціальних та управлінських питань. Тематичні показники розраховуються за трьома індикаторами:

• Показники зобов’язань – оцінюють ступінь, в якій компанії запровадили офіційні зобов’язання, затверджені керівництвом старшої ланки і розподілили обов’язки, і ресурси для їх виконання.
• Показники дій – оцінюють ступінь, в якій компанії систематично вживають заходи для поліпшення і максимального збільшення потенційних переваг, а також втілюють заходи запобігання, мінімізації або пом’якшення негативного впливу своєї діяльності.
• Показники ефективності – оцінюють ступінь, в якій компанії відстежують та аналізують  реалізацію заходів для поліпшення своєї роботи.

Загальна система підрахунку індексу ґрунтується на ієрархії різних рівнів. Агрегований бал за кожним показником, підсумовується з середнього арифметичного на рівні індикаторів, середнього арифметичного на рівні тематичних показників і середнього арифметичного на рівні тематичних блоків.

Також, варто зазначити, що автори вирішили не проставляти у звіті загальний бал по кожній компанії і не робити загальний рейтинг компаній, пояснюючи це тим, що агрегований загальний бал по окремій компанії може приховати значні відмінності в тематичних блоках. Бали проставляються шляхом обчислення середнього значення відповідей по кожному з шести його тематичних блоків за шкалою від 0.00 до 6.00, де 6 балів – це найвищий результат (очікування суспільства). Автори відзначають, що низький бал може також бути наслідком недостатньої відповідної інформації в загальнодоступних джерелах, неучастю компанії та простоєм в період перевірки [2].

Додаткова індивідуальна оцінка ділянок видобутку (родовищ), яку RMF виконує на додаток до оцінки RMI, не включається в загальну бальну оцінку компанії, проте, покриває не менш важливі тематики: працевлаштування місцевого населення, закупівлі на місцевому рівні, планування заходів після закриття проекту, подача і розгляд скарг населення, подача і розгляд скарг працівників, якість повітря, якість води, об’єм води, контроль за ділянками видобутку (родовищ) і готовність до надзвичайних ситуацій [1].

Про звіт Responsible Mining Index 2020

Звіт RMI – це виконувана раз у два роки оцінка політики і практики великих гірничодобувних компаній, які працюють в різних точках світу, їх економічного розвитку, корпоративної поведінки, управління життєвим циклом, добробуту суспільства, умов праці та екологічної відповідальності з урахуванням гендерних питань і прав людини в усіх аспектах звіту. Збір даних для звіту 2020 року охоплює дворічний період оцінки – з липня 2017 р. по червень 2019 р.

Загалом, звіт RMI 2020 року, охопив 38 великих гірничодобувних компаній з 19 країн світу, що експлуатують більше 780 ділянок видобутку, при цьому за сукупною вартістю продукції на їх частку припадає 28 відсотків світового видобутку корисних копалин. Крім того, у звіті виконана оцінка 180 окремих ділянок видобутку в 45 країнах по 10 основних показниках відповідального видобутку корисних копалин. Дослідження, проведене протягом одного року, складається з глибокого вивчення кожної компанії, при цьому на аналіз діяльності та оцінку кожної компанії було витрачено близько двох місяців.

У Звіті RMI 2020 підкреслюється розбіжність між політикою і стандартами в масштабах всієї компанії в порівнянні з діями на місцях (на ділянках видобутку), де вплив гірничих робіт найбільш суттєвий. Як правило, компанії практично не демонструють детальні відомості на рівні ділянок видобутку з питань, які становлять великий громадський інтерес для населення, працівників, органів влади та інвесторів.  Так само  мало свідчень того, що компанії взаємодіють з місцевими зацікавленими сторонами у таких питаннях, як наприклад, місцеві закупівлі, механізми розгляду скарг населення або якість повітря і води. Зі 180 оцінених ділянок видобутку тільки одна набрала більше 50 відсотків, в той час як 145 ділянок набрали менше 20 відсотків, а 45 ділянок – нуль відсотків за всіма 10 показниками. Жодна з компаній не демонструє стабільні результати роботи на всіх ділянках видобутку, що їй належать або нею експлуатуються. Таким чином, звіт демонструє компаніям та зацікавленим сторонам, де є слабкі сторони, проблемні питання, і що потрібно покращити, щоб видобуток став більш відповідальним за усіма оцінюваними напрямками діяльності [1, 2].

Такі результати підтверджують гіпотезу, що «видобувні компанії на ділянках видобутку діють за правилами, які дозволені національним законодавством та місцевими громадами».

Українські компанії у дослідженнях RMF

Українські компанії поки що не можуть конкурувати з іншими європейськими підприємствами, але за останні роки деякі з них значно виросли у багатьох сферах.

Ось наприклад, ArcelorMittal – перша і поки що єдина компанія, що  працює в Україні, яка потрапила до звіту RMF.

Хоча загальні результати ArcelorMittal залишаються в цілому низькими, підприємство демонструє один з п’яти найбільш високих результатів в області корпоративної поведінки (рис. 2).

Рис. 2. Результати оцінки ArcelorMittal за методикою RMI

За результатами оцінювання на рівні ділянок видобутку ArcelorMittal займає 29-е місце з 38 компаній. ArcelorMittal належить 21 ділянка видобутку в різних країнах світу  (з них 1 недіюча у США). В межах України компанія працює лише в межах Криворізького залізорудного басейну (спецдозвіл 4482 – Родовище Новокриворізьке Частина ділянки Південна Ділянка №1, 4451 – Родовище рудник ім. Кірова Поле шахти ім. Артема Ділянка № 1 та 4483 – Родовище Валявкинське Кар`єр №3)  Загалом середній бал компанії в оцінці по всіх ділянках видобутку становить всього 3%.

Результати ArcelorMittal в області корпоративної поведінки (крім офіційного зобов’язання запобігати всім формам хабарництва і корупції) обумовлені наявністю у компанії корпоративної системи виявлення та оцінки будь-яких ризиків в області прав людини, праці й екології, пов’язаних з його постачальниками та підрядниками, а також розкриттям інформації про платежі, які компанія сплачує урядам на регіональному та національному рівнях, відповідно до Закону Канади про заходи щодо забезпечення прозорості у видобувному секторі.

Серед деяких інших, більш високих, результатів ArcelorMittal – систематична підтримка навчання у сфері інженерно-технічних дисциплін в країнах, в яких працює компанія, і приділення особливої уваги навчанню місцевих працівників технічним і управлінським навичкам.

ArcelorMittal застосовує кілька передових методів, у тому числі планомірні дії щодо вирішення проблем алкоголізму і наркоманії на одній зі своїх ділянок видобутку.

З іншого боку, результати ArcelorMittal нижчі за середні оцінки 38 компаній в чотирьох з шести тематичних блоках: управління життєвим циклом, добробут суспільства, умови праці та екологічна відповідальність. Наприклад, загальні результати компанії стримуються відсутністю свідчень офіційних зобов’язань з таких питань, як прийняття концепції життєвого циклу, а також рішення не проводити розвідку або видобуток на об’єктах Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і не порушувати інші особливо охоронювані території. Компанія також демонструє недостатність доказів систематичних дій, наприклад, з планування соціально-економічного розвитку спільно з урядами на регіональному рівні видобувних країн, встановлення практики найму та працевлаштування на основі рівних можливостей та планування управління перехідним періодом для зачепленого населення після закриття підприємства.

Більш того, загальні результати чотирьох ділянок видобутку ArcelorMittal, при проведенні оцінки на рівні ділянки, разюче низькі. По жодній з цих чотирьох ділянок видобутку немає відповідних свідчень щодо роботи по 7 з 10 показників, включаючи працевлаштування місцевого населення, плани після закриття підприємства, подачу і розгляд скарг працівників, якість повітря, якість і кількість води і готовність до надзвичайних ситуацій. Така статистика пояснюється й тим, що ArcelorMittal регулярно публікує конкретні звіти про сталий розвиток і дані з екологічних, соціальних та управлінських питань на рівні країн, при цьому інформація за всіма діючими ділянкам і підприємствам узагальнюється, а розукрупнені дані по дільницях видобутку не надаються [1].

Результати оцінювання ділянок видобутку інших підприємств, що ведуть діяльність на території України

Цього року RMF за підтримки глобального руху «Publish What You Pay» (пер. «Публікуй, що платиш») реалізували пілотний проект спільно з Асоціацією «ЕнергоТранспарентність» та одним з її членів ГО «НОВА Енергія», в рамках якого провели оцінювання 8 ділянок видобутку залізної руди на території України за методикою RMF. У дослідженні взяли участь:

• Ferrexpo ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» 
• Ferrexpo ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»)
• ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Групи Метінвест (Першотравневий та Ганнівський кар’єри) 
• ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Групи Метінвест (Глеюватський кар’єр №1, Петрівський кар’єр №3, Артемівський кар’єр № 4 та Шахта ім. Орджонікідзе).

Для проведення оцінювання RMF обрав 15 параметрів, які є важливими з точки зору суспільства та можуть охарактеризувати підприємство як максимально відповідальне в усіх аспектах видобувної діяльності. Ці параметри включають: працевлаштування місцевого населення, закупівлі на місцевому рівні, якість повітря, якість та кількість води, плани після закриття видобувних проектів, контроль за хвостосховищами, безпека громад, подача і розгляд скарг від населення та від працівників, безпека та здоров’я працівників, праця жінок, смертельні випадки та травми на робочому місці, гідна заробітна плата. По кожному з цих параметрів в анкеті наводиться 4 уточнюючих запитання. Проведення оцінювання здійснювалося переважно за даними 2017-2019 років.

Результати оцінювання ділянок видобутку вищезазначених підприємств майже по всіх цих параметрах дорівнюють 0, оскільки не було знайдено відповідних доказів та підтверджуючих свідоцтв щодо розглянутих тем [3, 4, 5]. Варто відзначити, що при проведенні досліджень RMF керується принципом, що кожну отриману від компаній інформацію необхідно перевірити, знайти підтвердження, доказ у офіційних документах або сторонніх джерелах. 

Між тим, майже за кожним параметром у звітах оцінки ділянок видобутку наведені коментарі та посилання на джерела інформації, звіти підприємств, в яких представлено всі наявні відомості, що стосуються зазначених тем. Нижче наведено огляд тих самих коментарів (відповідей компаній) по кожному з 15 параметрів оцінки, які дають повну уяву стосовно того, на якому етапі впровадження перебуває те чи інше питання.

1.Працевлаштування місцевого населення. Пункт стосується того, чи розкривається публічно кількість працівників (й окремо жінок-працівниць) на ділянці видобутку, найнятих з місцевого населення (для видобувної компанії та підрядних підприємств); та чи розголошується кількість працівників на ділянці видобутку, найнятих з місцевих громад, що отримали підвищення на вищі посади у видобувній компанії чи у підрядних підприємствах. 

За цим пунктом звіт показує, що у Ferrexpo є відкриті дані, що відображають відсотки працівників за віком і статтю, дезагреговані за видами діяльності, на українських об’єктах видобутку (Полтавський та Єристівський ГЗК), але не повідомляється про кількість працівників (і жінок серед них), найнятих із місцевих громад. Також є інформація, що стосується розкриття даних про старших менеджерів, найнятих із місцевих громад. Але дані показують лише відсоток і не дезагреговані за ділянками видобутку. 

Інформація по ділянках видобутку Групи Метінвест щодо працевлаштування місцевого населення відсутня.

2. Закупівлі на місцевому рівні.  Параметри оцінювання за цим розділом включають публічне розкриття суми грошей, яку підприємство витрачає на місцеві товари та послуги, переліку типів цих товарів та послуг; залучення мешканців (й окремо дані по активному залученню жінок) з місцевих громад до розробки місцевих програм закупівель компанії. 

У Ferrexpo розкрито відсоток місцевих закупівель у районі Горішні Плавіні, зокрема у своєму Звіті про відповідальний бізнес компанія відзначає, що частка витрат у місцевій громаді Горішні Плавні зросла на 13 процентних пунктів у 2019 році, хоча загальні витрати в межах України залишились незмінними на рівні 87%. Проте немає додаткової інформації щодо витраченої суми. Також немає даних стосовно типів товарів та послуг, які компанія купує у цій місцевості, а також стосовно залучення місцевого населення до розробки планів закупівель.

Інформація по ділянках видобутку Групи Метінвест щодо здійснення закупівель на місцевому рівні відсутня.

3.Якість повітря. Для оцінки застосовуються наступні питання: чи здійснюється на регулярній основі публічне розкриття даних про якість повітря для кожного пункту моніторингу в районі видобутку; чи розкриваються дані, коли і де якість повітря опускається нижче норм безпеки; чи відбувається залучення мешканців (й окремо дані по активному залученню жінок) з місцевих громад до прийняття рішень щодо управління якістю повітря.

У відповідях Ferrexpo згаданий постійний моніторинг викидів в атмосферу від стаціонарних та мобільних джерел, але дані про якість повітря не розголошуються. Повідомляється, що Полтавський ГЗК знижує вплив на навколишнє середовище, а саме викиди парникових газів, використовуючи соняшникове лушпиння замість природного газу. 

Групою Метінвест повідомляється про запроваджені системи моніторингу навколишнього середовища, у т. ч. для моніторингу повітря, але розкриття даних по якості повітря відсутнє. У джерелах повідомляється, що в 2017-2018 роках в активах Метінвесту у Кривому Розі були введені автоматизовані системи екологічного моніторингу (АСЕМ): Метінвест-КМПР, Центральний ГЗК, Північний ГЗК та Інгулецький ГЗК. АСЕМ постійно контролюють якість повітря та допомагатимуть забезпечити своєчасну реакцію у разі перевищення дозволених рівнів.

По інших питаннях ані у Ferrexpo, ані в Метінвесту інформацію не знайдено.

4.Якість води. Для оцінки застосовуються наступні питання: чи здійснюється на регулярній основі публічне розкриття даних про якість води для кожного пункту моніторингу в районі видобутку; чи розкриваються дані, коли і де якість води опускається нижче норм безпеки; чи відбувається залучення мешканців (й окремо дані по активному залученню жінок) з місцевих громад до прийняття рішень щодо управління якістю води.

Відзначається, що Ferrexpo веде перевірку та контроль якості води, але пункт про публічне й регулярне розкриття даних моніторингу не виконується. У Звіті про відповідальний бізнес Ferrexpo повідомляється, що січні води, які скидаються компанією після використання, спочатку переробляються через установку біоінженерії для забезпечення такого рівня якості води, щоб вона не завдала шкоди природному середовищу при її скиданні. Якість води перевіряється регулярно протягом року на 13 показників, визначених урядовими органами України, та компанія може підтвердити, що вона дотримувалась усіх норм та заходів протягом 2018-2019 років. По інших питаннях інформацію не знайдено.

Дані стосовно цього пункту по ділянках видобутку групи Метінвест відсутні.

5.Обсяги води. Параметри оцінювання за цим розділом включають публічне розкриття на регулярній основі даних про кількість води, яку компанія використовує (вилучає  з навколишнього середовища) на певній ділянці видобутку; проведення обговорень з місцевими громадами (й окремо дані по активному залученню жінок до таких обговорень) щодо питань управління доступом до спільних водних ресурсів; залучення місцевих громад до вирішення питань зменшення споживання води.

У Звіті про відповідальний бізнес Ferrexpo розкриває дані про водозабір, використання та скидання води загалом на рівні компанії (дані не розбиті за ділянками видобутку). Є додаткова інформація про водозабір Полтавського ГЗК, і відсутні дані по Єристівському ГЗК.

Дані стосовно цього пункту по ділянках видобутку групи Метінвест відсутні.

6.Плани після закриття проектів. Параметри оцінювання включають інформування місцевих громад про те, коли видобувна діяльність припиниться або завершиться; залучення мешканців (й окремо дані по активному залученню жінок) з місцевих громад до розробки та затвердження планів реабілітації регіону після завершення видобутку; наявні погодження з боку місцевих громад планів реабілітації регіону після завершення видобутку

Стосовно цього пункту жодних відомостей та доказів не знайдено.

7.Контроль за хвостосховищами. (прим. Хвостосховище — це гідротехнічна споруда, комплекс спеціальних споруд та обладнання, які призначені для складування або захоронення радіоактивних, токсичних та інших відвальних відходів збагачення корисних копалин. На гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК) з добутої руди отримують концентрат, а відходи переробки переміщують у хвостосховища. Хвости надходять у вигляді пульпи – пісок, вода).

Для оцінювання в даному пункті передбачені наступні критерії: публічне розголошення точного місця розташування всіх територій зберігання відходів та меж географічної області, на яку може поширитися вплив у разі несправності дамб хвостосховища; всі зони зберігання відходів означені зрозумілими для місцевих мешканців способами (є попереджувальні знаки, розпізнавальні таблички, огородження тощо) та є безпечними для людей та тварин; регулярне тестування сирен та інших систем попередження, щоб переконатись, що працівники та місцеві мешканці отримають попередження у разі будь-яких інцидентів з хвостосховищами.

Ferrexpo експлуатує одне хвостосховище на Полтавському ГЗК, і її місцезнаходження розкрито (точне географічні координати розташування хвостосховища були розкриті у відповідь на запит  The Investor Mining & Tailings Safety Initiative (Ініціатива інвесторів в області безпеки видобутку та хвостосховищ під керівництвом Англійської церкви). Таким чином, це єдиний пункт, який при проведенні оцінювання був підтверджений офіційними доказами та за який виставлено позитивний бал. 

Разом з тим, немає інформації про те, що дане хвостосховище є спільним для Полтавського та Єристівського ГЗК. Дані про хвостосховища Єристівського ГЗК відсутні. 

Стосовно інших питань цього пункту жодних відомостей та доказів не знайдено. Також немає відомостей щодо хвостосховищ групи Метінвест.

8.Безпека громад. Пункт стосується безпеки місцевого населення у зоні видобутку корисних копалин, зокрема публічного розкриття кількості та обставин смертей, які трапились у межах спецдозволу на видобуток корисних копалин; забезпечення інформування місцевого населення про те, що робити у разі надзвичайних ситуацій, пов’язаних із видобуванням корисних копалин; залучення місцевого населення (й окремо даних по активному залученню жінок з місцевого населення) до тестування планів реагування на надзвичайні ситуації.

Стосовно цього пункту жодних відомостей та доказів не знайдено.

9. Подача і розгляд скарг населення. Параметри оцінювання за цим розділом включають: наявність механізмів подання скарг місцевого населення та осіб, відповідальних за реєстрацію та розгляд скарг; забезпечення того, щоб прийманням скарг від місцевого населення займалися співробітники як чоловічої, так і жіночої статі, щоб жінки із місцевих громад могли поговорити з кимось тієї ж самої статі; публічне розкриття кількості та типів скарг, зареєстрованих від місцевих громад та їх населення; обговорення з місцевими громадами отриманих скарг та пропозицій і вживання компанією заходів для уникнення та попередження повторення таких самих скарг.

Материнська компанія Ferrexpo у своєму звіті надала веб-посилання, за яким можна подати анонімні скарги, повідомлення про порушення, або щоб висловити занепокоєння. Веб-посилання у звіті не працює, але на веб-сайті компанії є інше посилання для доступу до гарячої лінії для повідомлень про порушення.

Однак це механізм подання скарг на рівні всієї компанії, а не конкретно для Полтавського або Єристівського ГЗК. 

За даними Ferrexpo, компанія регулярно контактує з громадами та керівниками громад, що забезпечує регулярний зворотний зв’язок між компанією та цими громадами. Місцеві комітети з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) засідають щокварталу, до складу яких входять старші менеджери Ferrexpo, місцеві координатори КСВ та директори Благодійного фонду Ferrexpo, з додатковими представниками громади, запрошеними для участі у відповідних проектах чи ініціативах, що пропонуються або обговорюються на засіданнях.

Також згадані засідання комітету з КСВ слугують частиною механізму подання скарг для приватних осіб та громад, які зазнають впливу бізнес-діяльності Ferrexpo, але це не можна розглядати як офіційний механізм подання скарг, і немає свідчень про те, як він застосовується на рівні ділянки видобутку.

Група «Метінвест» посилається на «гарячу лінію» для повідомлення про порушення прав людини, яку впроваджує СКМ Груп («Систем Кепітал Менеджмент»), тобто її материнська компанія. Конфіденційна гаряча лінія забезпечує анонімність абонентів, якщо вони цього бажають. По кожному запиту розпочинається розслідування, і зворотній зв’язок надається протягом встановленого періоду. Проте, немає доказів того, що цей механізм пропагується та надається на рівні об’єктів видобутку «Метінвест». Це також стосується різних типів зустрічей з представниками місцевих громад, виконавчих комітетів міських рад та обласних державних адміністрацій, які проводить компанія. Під час цих засідань можна повідомляти про будь-які проблеми. Однак це не є офіційним механізмом розгляду скарг, і немає жодних доказів того, що це робилося на рівні кожного окремого об’єкту видобутку. 

Стосовно оприлюднення кількості скарг, Метінвест у своєму звіті сталого розвитку 2017-2018 рр. згадує кількість запитів, повідомлених на гарячу лінію, реалізовану СКМ Груп: «Кількість дзвінків на конфіденційну гарячу лінію щороку збільшується. У 2018 році було зафіксовано 722 запити проти 484 роком раніше. Ця тенденція відображає довіру співробітників Групи до гарячої лінії, а також відсутність страху перед переслідуванням за надання інформації». Проте, немає даних по кожній ділянці видобутку окремо.

Не повідомляється, чи проводить компанія обговорення з місцевими громадами отриманих скарг та пропозицій. Але є інформація, що керівники Метінвесту мають традицію обговорювати екологічні та соціальні проблеми з представниками місцевих громад. Вище керівництво Групи проводить відкриті зустрічі з представниками громадськості принаймні раз на рік у основних регіонах, де працює компанія. Керівники відповідають на запитання, якими жителі стурбовані, та обговорюють стан виконання державних зобов’язань Метінвесту. Крім того, представники Метінвесту регулярно беруть участь у засіданнях робочих груп при виконкомах міських рад та обласних державних адміністрацій. Такий підхід дозволяє безпосередньо передати відповідну інформацію про екологічну та соціальну діяльність Метінвесту зацікавленим сторонам, отримати зворотний зв’язок та швидко реагувати.

10. Безпека та здоров’я працівників. Пункт стосується безкоштовного забезпечення належним захисним обладнанням всіх працівників компанії та людей, які працюють на підрядників; забезпечення належних санітарно-гігієнічних та переодягальних приміщень всім працівникам компанії та людям, які працюють на підрядників; забезпечення усіх жінок-працівниць компанії доступом до відповідних санітарно-гігієнічних приміщень, які є безпечними та відокремленими від тих, якими користуються працівники-чоловіки; публічного розкриття середньої кількості відпрацьованих годин на одного працівника в день.

Ferrexpo повідомляє, що використання та тип засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) обговорюється з працівниками, і застосовані у компанії ЗІЗ перевищують стандартні вимоги до таких засобів. Компанія провела понад 13 000 аудитів безпеки поведінки у 2019 році та 12 982  у 2018. Ferrexpo також залучає своїх співробітників до участі у дискусіях щодо безпеки через профспілки, що працюють на території компанії. Але немає ніяких публічних даних, що демонструють застосування ЗІЗ конкретно у Полтавському або Єристівському ГЗК. 

Група Метінвест вимагає, щоб працівники її виробничих фондів були забезпечені захисним обладнанням. Північний ГЗК також посилається на нові індивідуальні захисні пристрої, які були введені в жовтні 2010 року. Однак, до кінця не ясно, чи це стосується кожної окремої ділянки видобутку, і чи це було безкоштовно для працівників. Забезпечення ЗІЗ на підрядних підприємствах не згадуються.

Стосовно інших питань цього пункту відомостей та доказів не знайдено.

11. Праця жінок. Цей пункт оцінює вживання заходів для запобігання переслідуванню жінок-працівниць, гендерному насильству по відношенню до жінок-працівниць; забезпечення та надання робочого одягу та засобів індивідуального захисту, які підходять для жіночих тіл, всім працівницям підприємства та жінкам, які працюють на підрядників; забезпечення  навчання з питань гендерної рівності для всіх своїх працівників та людей, які працюють на підрядників.

Стосовно питань цього пункту жодних відомостей та доказів не знайдено.

12. Смертельні випадки та травми на робочому місці. Параметри оцінювання за цим розділом включають: публічне розкриття компанією кількості та обставин травмування і смертей її працівників, які сталися на робочому місці; публічне розкриття кількості та обставин травмування і смертей людей, які працюють на підрядників, що трапились на робочому місці; наявність спільного комітету з охорони праці, що складається з працівників та роботодавців для оцінки ризиків та розслідування інцидентів; забезпечення представництва жінок-працівниць у цьому комітеті.

Ferrexpo у Звіті про відповідальний бізнес повідомляє про свої відмінні показники безпеки в 2019 році з нульовим рівнем летальних наслідків та LTIFR (коефіцієнт частоти виробничого травматизму) 0,58, що є найнижчим рівнем, якого компанія досягла з моменту включення її до списку в 2007 році. Разм з тим, відкритої статистики окремо по Полтавському або Єристівському ГЗК немає. Стосовно інших питань цього пункту відомостей та доказів не знайдено.

13. Навчання працівників. В даному пункті оцінюються наступні моменти: чи всі співробітники компанії та люди, які працюють на підрядників, отримують інструктажі з безпеки праці; забезпечення безкоштовного навчання робітників для підвищення їх кваліфікації; забезпечення доступу жінок-працівниць до всіх навчальних програм та можливостей професійного навчання; залучення всіх працівників компанії та людей, які працюють на підрядників, до тестування планів реагування на надзвичайні ситуації.

Навчальний центр Ferrexpo проводить відповідні навчання, щоб змінити відношення працівників до охорони праці, і в 2019 році було проведено загалом 8 266 навчальних курсів з питань безпеки, що на 86% більше, ніж у 2018 році. Ferrexpo запровадила додаткове навчання з надання першої медичної допомоги, при цьому компанія прагне, щоб усі співробітники, які працюють на ній, пройшли навчання по базовій першій допомозі. Ще 2000 навчальних курсів з техніки безпеки, проведених у 2019 році, стосувались підготовки з пожежної безпеки, а 146 осіб пройшли навчання з реагування на надзвичайні ситуації. Отже, у Ferrexpo є достовірні дані щодо підготовки працівників компанії та підрядників з питань безпеки, професійної підготовки в цілому по підприємству, але відсутні дезагреговані дані на рівні окремих ділянок видобутку. Стосовно забезпечення доступу жінок-працівниць до всіх навчальних програм та можливостей професійного навчання, є інформація лише по кількості годин навчання, передбачених для жінок (ця інформація також в цілому по компанії). 

Серед відкритих даних – кількість людей, що пройшли навчання з реагування на надзвичайні ситуації (дані в цілому по компанії), але ці навчання не пов’язані з тестуванням планів реагування на надзвичайні ситуації. 

Групою Метінвест повідомляється, що для працівників доступний широкий спектр навчальних програм, включаючи охорону праці, професійну компетентність, додаткові навички та корпоративні стандарти. Нові працівники отримують практичне навчання на робочому місці під наглядом, на додаток до цього застосовуються тренувальні машини та тренажери із використанням складного обладнання у віртуальному середовищі. Компанія також має окремі програми електронного навчання з питань охорони праці.

Для менеджерів середнього рівня навчання зосереджене на формуванні ключових галузевих навичок та здійснюється за підтримки Корпоративного університету Метінвесту. Всього створено 12 технічних академій для лінійних менеджерів виробничих цехів (прим.: до лінійних менеджерів належать працівники, що діють на основі єдиноначальності, відповідальні за стан і розвиток організації або її підрозділів (директори, начальники цехів, майстри, бригадири) для викладання важливих інженерних та ділових дисциплін, заповнення потенційних прогалин у навичках та ознайомлення з новітніми методами.

Однак незрозуміло, які саме навчальні програми впроваджується на рівні окремих ділянок видобування, чи це безкоштовно та чи стосується це підрядників. 

14. Гідна заробітна плата. Пункт стосується таких питань: чи оцінює компанія рівень заробітної плати, необхідний працівникам та їх сім’ям, щоб забезпечити собі гідне життя; чи забезпечує компанія заробітну плату, яка відповідала б або перевищувала цей гідний рівень, для всіх її працівників; чи розкриває публічно найнижчий рівень заробітної плати для працівників жінок та чоловіків на різних рівнях та для різних посад.

Ferrexpo у Звіті про відповідальний бізнес підтримує право працівників мати мінімальний прожитковий мінімум, що представляє справедливу оплату їхніх зусиль. Станом на 2019 рік, на всіх посадах у Ferrexpo працівники отримували більше, ніж українська мінімальна заробітна плата. Зокрема у Полтавському ГЗК заробітна плата на початковому рівні перевищує законодавчу мінімальну заробітну плату в Україні. Крім того, через спеціалізований характер роботи Ferrexpo та прагнення наймати працівників високої кваліфікації, компанія виплачує своїм працівникам заробітну плату вище мінімальної. Зарплата початкового рівня для чоловіків та жінок у Ferrexpo була на 4% та 26% вище українського мінімуму для чоловіків та жінок відповідно у 2019 році, при цьому цей рівень заробітної плати застосовувався лише для 4% посад. Немає додаткових даних щодо конкретних сум заробітної плати для кожної посади.

Дані стосовно цього пункту по ділянках видобутку групи Метінвест відсутні.

15. Подача і розгляд скарг працівників. Параметри оцінювання за цим розділом включають: наявність механізмів подання скарг для своїх працівників та людей, які працюють на підрядників, а також наявність осіб, відповідальних за реєстрацію та розгляд скарг; забезпечення того, щоб прийманням скарг займалися співробітники як чоловічої, так і жіночої статі, щоб жінки-працівниці могли поговорити з кимось тієї ж самої статі; публічне розкриття кількості та типів скарг, зареєстрованих від працівників та людей, які працюють на підрядників; обговорення зі своїми працівниками, працівниками підрядників та їх представниками заходів, які компанія вживатиме для уникнення та попередження повторення таких самих скарг.

Кодекс поведінки Ferrexpo забороняє будь-які форми дискримінації та охоплює працівників та підрядників. Компанія може підтвердити, що протягом 2019 року проти неї не було порушено випадків дискримінації. Компанія створила канали, за допомогою яких будь-яка скарга працівників та людей, які працюють на підрядників, може бути анонімно висловлена в електронному або телефонному режимі, використовуючи Лінію доброчесності Ferrexpo (Ferrexpo Integrity Line https://ferrexpo.com/integrityline), а також сформовано офіційний процес розгляду будь-якого порушеного питання.

Однак це механізм подання скарг на рівні всієї компанії, а не конкретно для Полтавського або Єристівського ГЗК.

Група Метінвест підтримує право кожного працівника чи іншої зацікавленої сторони висловити будь-які занепокоєння щодо своєї діяльності та повідомити про грубі порушення за допомогою лінії довіри у телефонному режимі чи на електронну пошту. Працівники компанії або інша сторона можуть повідомляти про будь-які проблеми через лінію довіри. Однак система більше пов’язана з порушеннями етичного кодексу компанії (компанія, однак, зазначає, що про порушення прав людини також слід повідомляти).

Стосовно розкриття кількості отриманих скарг, Група Метінвест згадує кількість запитів, повідомлених на гарячу лінію, реалізовану SCM Group (тобто її материнською компанією). Проте, немає доказів того, що механізм подання скарг пропагується серед працівників на рівні об’єктів видобутку «Метінвест» [3, 4, 5]. 

Отже, бачимо, що деякі дані по застосованих для оцінки параметрах у компаній все ж таки є. І основна причина «нульових» оцінок – відсутність доказів, щоб перевірити достовірність наявної інформації.

Іншими причинами таких низьких результатів оцінювання є наступне:

- недостатня увага компаній до таких питань, як розробка та обговорення з місцевим населенням планів реабілітації регіону після завершення видобутку; заходи безпеки місцевих громад; гендерні аспекти і забезпечення належних умов праці для жінок. 

- в компанії ведеться робота по означеному питанню або напрямку, проте не збирається статистика, аналітика, не проводитися звітування;

- дані по означеним темам є у підприємства, проте вони не представлені у публічний доступ.

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що у прагненні відповідати світовим стандартам українські компанії мають ще чимало зробити, зокрема набагато більше уваги приділяти таким моментам, як залучення місцевого населення на робочі посади та підрядні роботи, гендерним питанням при формуванні політик та організації умов праці на підприємстві, плануванню заходів з реабілітації регіону після завершення видобутку тощо. Слід зазначити, що вже у 2020 році гендерним аспектам приділялося набагато більше уваги. На підприємствах, що брали участь у дослідженні, серед працівників проводилися тренінги на тему гендеру, а керівництво працювало над запровадженням заходів по забезпеченню гендерної рівності та посиленням уваги до умов праці жінок. 

Для досягнення вищих показників, компаніям також варто ретельно слідкувати за імплементацією всіх запроваджених стандартів у територіальних підрозділах, підрядних підприємствах та безпосередньо на ділянках видобутку, здійснювати більш деталізований збір даних, вести статистику по розглянутим у дослідженні RMF темам та публікувати їх у відкритому доступі на власних сайтах.

На нашу думку, результати оцінювання RMF цікаві не лише для громадськості та органів влади, а й для українського видобувного бізнесу. Ті підприємства, які прагнуть зростання, розвитку і втілення міжнародних стандартів, можуть розглядати результати та критерії оцінювання RMF як відправну точку для вдосконалення. Ми ж сподіваємося, що надалі до звітів RMF потраплять українські компанії із інших видобувних галузей, і що видобуток корисних копалин в країні ставатиме більш відповідальним та сучасним.

Невдовзі, хоч із суттєвим запізненням, Україна офіційно опублікує Звіти ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей), що можуть суттєво покращити показники українських компаній, оскільки розкриватимуть гендерні та регіональні данні діяльності компанії, а також міститимуть інформацію дезагреговану в розрізі проектів  (спеціальних дозволів на користування надрами)

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Інформаційні джерела:

1. Офіційний сайт Responsible Mining Foundation
2. RMI Methodology 2020 in English
3. Результати оцінювання Ferrexpo за ділянками видобутку 2020_10_MSAT Results_Ferrexpo. Режим доступу 
4. Результати оцінювання Північного ГЗК за ділянками видобутку 2020_10_MSAT Results_СевГОК (Northern GOK)  Режим доступу 
5. Результати оцінювання Центрального ГЗК за ділянками видобутку 2020_10_MSAT Results_ЦГОК (Central GOK). Режим доступу