Розслідування злочинів проти журналістів – Офіс Генпрокурора представив дорожню карту співпраці з медіаспільнотою

25 травня 2021 р., відбулась зустріч Офісу Генерального прокурора з громадськими організаціями, що працюють у сфері медіа, та журналістами, в ході якої Офіс Генпрокурора презентував Дорожню карту ...

Додано:
oksana

DSC06228
Розслідування злочинів проти журналістів – Офіс Генпрокурора представив дорожню карту співпраці з медіаспільнотою

25 травня 2021 р., відбулась зустріч Офісу Генерального прокурора з громадськими організаціями, що працюють у сфері медіа, та журналістами, в ході якої Офіс Генпрокурора презентував Дорожню карту розвитку сталої співпраці з медіаспільнотою для поліпшення стану розслідувань злочинів проти журналістів.

Дорожня карта передбачає регулярне проведення секторальних робочих зустрічей, підписання меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю, розроблення навчальних програм та стандартів діяльності прокурорів, щоб допомогти розслідувати злочини проти журналістів, а також сприяти захисту представників медіа. В ході зустрічі домовилися утворити секторальний майданчик для постійного діалогу щодо стану розслідувань правопорушень, вчинених проти журналістів, а також провести окремі зустрічі щодо випадків порушень прав журналістів “Радіо Свобода” та прав журналістів у окупованому Криму.

Зустріч відбулась за підтримки спільного проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом задля підтримки свободи медіа в Україні», і вона стала майданчиком діалогу між представниками держави, громадянського суспільства, медіа та міжнародних організацій у питанні захисту прав журналістів та інших медіаучасників.

«Гарантування безпеки журналістів та інших осіб, які піднімають питання суспільного інтересу, є ключовою частиною роботи Ради Європи, що знайшло відображення у стандартах Ради Європи та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зі збільшенням кількості жорстоких нападів на журналістів по всій Європі, Рада Європи активізовує свої зусилля, щоб забезпечити ефективне виконання Рекомендації Комітету міністрів CM/Rec (2016) 4 щодо захисту журналістики й безпеки журналістів та інших медіаучасників. Захист журналістів в Україні має бути важливим пріоритетом і об’єднати зусилля всіх стейкхолдерів.», – підкреслив Голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов.

Україна як держава-учасниця Ради Європи взяла на себе зобов’язання дотримуватися Європейської конвенції з прав людини та виконувати рішення ЄСПЛ. Безпека журналістів гарантується низкою положень Конвенції, зокрема статтею 10, яка забезпечує право на свободу вираження поглядів та інформації, а також іншими положеннями, що гарантують: право на життя (стаття 2) та заборону жорстокого поводження (стаття 3), право на свободу та безпеку (стаття 5), на справедливий судовий розгляд (стаття 6), повагу до приватного та сімейного життя (стаття 8) та свободу думки, совісті та релігії (стаття 9). Практика ЄСПЛ визначає зобов’язання держав-учасниць захищати журналістів.

«Медіа та професійна журналістика мають важливе значення для повноцінного функціонування демократії. Для ЄС свобода вираження поглядів та свобода ЗМІ є “фундаментальними цінностями”, які охороняються міжнародним правом та Європейською конвенцією з прав людини. В Україні все ще необхідно здійснити реформи та працювати, щоб створити такі умови для журналістів, де вони зможуть працювати у безпеці та без страху», – зазначив Заступник Голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло.

Незважаючи на деякі позитивні зміни в Україні у сфері свободи слова, ефективність розслідування злочинів проти журналістів та інших медіаучасників залишається на досить низькому рівні.

Нині на Платформі Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів розміщено 61 активне повідомлення щодо загроз свободі слова та безпеці журналістів в Україні. Уряд надав відповіді на 56 повідомлень, з яких 10 справ вже вирішено. Сама Платформа має на меті захистити журналістів та надати кращу відповідь на загрози й випадки насильства щодо медіаучасників, і створити механізм раннього попередження і можливостей реагування в рамках Ради Європи.

«Ми розуміємо, що правоохоронна система має працювати краще. Проте, я впевнена, що є шляхи вирішення і їх потрібно шукати. Саме тому я ініціюю створення окремої платформи – секторальної робочої групи з профільними громадськими організаціями, ЗМІ та журналістами, які є потерпілими, щоб мати змогу детально розбирати всі проблеми, обмінюватися інформацією і рухатись до результатів. Також до створення таких секторальних груп потрібно залучати обласні прокуратури», – зауважила Ірина Венедіктова, Генеральний прокурор України.

У заході взяли участь заступник Генерального прокурора Ігор Мустеца, керівники структурних підрозділів Офісу Генпрокурора, Голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, Заступник Голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло, начальник відділу Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи Павло Пушкар, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк, представники засобів масової інформації та неурядових організацій, що працюють у сфері медіа в Україні.

Ознайомитись із Посібником з імплементації основних вказівок Рекомендації CM/Rec(2016)4 щодо захисту журналістики й безпеки журналістів та інших медіаучасників можна за посиланням.

Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві. Проєкт фінансується Європейським Союзом та Радою Європи.

Слідкуйте за новинами Проєкту на Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Архітектура з турботою: житловий комплекс, який за підтримки ЄС збудують для ВПО в Житомирі, матиме надсучасне укриття

Триває набір до Молодіжного клубу ANTS

Запрошення стати учасником Мережі партнерів ANTS

Незламність пришвидшує перемогу: в Тернополі відбувся всеукраїнський форум громадянського суспільства

«Безпека кожного українця – понад усе!»: Відновлення приміщення Солоницівської пожежної охорони

Як військові дії впливають на захист прав людини?