Розпізнавати та протидіяти. Як ми допомагали HeForShe говорити із студентами про гендерну дискримінацію

Переконати українських селебрітіз розповісти про власний досвід гендерної дискримінації на камеру. Зняти фільм, показ якого молодь сама влаштовує в університетах. Об’єднати сотні студентів та закласти основу для створення дискусійних клубів небайдужої молоді. Все це нам вдалося зробити в межах одного проекту.

plusone social impact працює з тими темами і цінностями, які ми поділяємо і вважаємо фундаментальними. Тому з проєктом HeForShe University Tour у нас відразу стався метч. Адже ми взялися за складне, важливе завдання: почати діалог зі студентами про стереотипи, дискримінацію та сексизм — говорити про те, про що завжди було прийнято мовчати.

Чому саме студенти, якщо стереотипи нас оточують все життя? Бо університети, коледжі, технікуми стають тим місцем, де молодь вперше вже у свідомому віці стикається із гендерними стереотипами. І дуже важливо вміти відрізнити ці стереотипи та сказати їм «Ні». 

Проблема, яку складно помітити

На жаль, за жорсткими та помітними проявами гендерної нерівності — дискримінацією, булінгом та насиллям — ми часом не помічаємо побутових гендерних стереотипів. А їх мільйон і трошки. І жарти про “коли заміж” та “чоловіків, які не плачуть”, і повчання вчителів, що “хлопці кращі у математиці, а дівчата у гуманітарних науках”, і докопування родичів про ваш сімейний стан — це верхівка айсберга в морі упереджень, які так чи інакше впливають на наше життя. І породжують куди більш масштабні проблеми гендерної нерівності.

Здебільшого люди не помічають проявів гендерних стереотипів аж до критичного моменту, коли вже неможливо терпіти — як-от у випадках з Талашком в Карпенка-Карого чи під час руху #metoo.

Пошук інсайту

Дослідження аудиторії стало першим кроком на шляху до розуміння, як достукатися до студентів. Ми поспілкувалися з десятками студентів та провели глибинні інтерв’ю, під час яких побачили, що поняття “дискримінації” та “гендерної нерівності” не до кінця зрозумілі студентам. Вони губляться та кажуть, що з такими явищами ніколи не стикались. Однак пізніше під час розмови ми дізнавалися, що дівчатам у дитинстві забороняли бешкетувати, а хлопцям викладач казав, що точні науки – це не для жінок.

У роботі зі студентами стало зрозуміло одне: потрібно більш приземлено та просто пояснювати поняття сексизму, об’єктивації, дискримінації та нерівності, щоб молодь чітко знала, як розпізнати ці проблеми.

Найбільше інсайтів нам відкрили відповіді на запитання “як для тебе змінився би світ, якби гендерних стереотипів не було?”. Студенти розповідали про більшу свободу, відсутність бар’єрів та змогу бути собою без страху засудження. 

Інтерв’ю дали нам зрозуміти, що стереотипи не існують самі по собі, а впливають на наші рішення, впевненість та життєвий шлях. Саме цей вплив найбільше і дратує студентів, для яких будь-які обмеження недопустимі. І саме це ми і відобразили у ключовому повідомленні — “Стереотипи не вирішують за тебе”.

Фільм із зірками: не повчає, а надихає

Один із шляхів вивести людей на розмову – показати, що вони не одні зіштовхуються з цією проблемою. Ми хотіли створити продукт, що надихає на зміни.

Так вийшов чесний та емоційний фільм, де відомі українці діляться власним досвідом подолання стереотипів та різних проявів гендерної нерівності.

Через стрічку ми прагнули показати студентам — про дискримінацію можна і треба говорити вголос, важливо не зраджувати собі та не поступатися власною позицією, шукати власний шлях, не нав’язаний оточенням.

Активізація студентів

Важливою частиною проєкту стала пряма комунікація та взаємодія зі студентами. Бо саме вони найчастіше стикаються з гендерною нерівністю і саме вони повинні вміти розрізняти такі прояви і говорити про них публічно. Говорити регулярно, а не лише тоді, коли станеться щось критичне, адже публічність — це перший крок до зміни правил гри.

Ми вирішили тісно співпрацювати зі студрадами, а також заручитися підтримкою адміністрації університетів. Як результат — самі ж студенти організували покази у своїх навчальних закладах. Нам лише залишилось сприяти їм та допомогти в організації.

Завдяки цій співпраці ми отримали понад 10 університетів-партнерів у різних містах — від Одеси, Харкова до Дрогобича. Ми провели покази у 5 закладах — Чернівецькому університеті ім. Юрія Федьковича, ЛНУ ім.Франка, Києво-Могилянській академії, Дніпропетровському та Донецькому університетах внутрішніх справ (останній у Маріуполі).

Це допомогло нам залучили близько 600 студентів та студенток по всій країні, з якими ми спілкувалися і підтримували контакт під час проєкту. Зараз ми отримали велику спільноту проактивних та небайдужих студентів, які усвідомлюють проблему і готові з нею боротися.

Донести проблему через символи

Ми розробили виразну айдентику проекту. Вона побудована навколо об’єднання думок, взаємодії студентів, створення спільного інформаційного та ідейного простору в одному проекті. В основі айдентики — коло, як символ згуртованості та сфокусованості на темі. Але водночас це і про рівність різноманіття — кола різного розміру і кольору, але не руйнують загальну картину.

Ми продовжили нашу комунікацію із молоддю за допомогою мерчу — створили стікери для Telegram та Instagram-сторіз, щоб свою позицію можна було висловити і за допомогою візуальної мови. Також випустили наліпки, брендовані футболки та сумки, щоб студенти могли підкреслити свою позицію і показати, що вони є частиною ком’юніті HeForShe.

Разом зі студентами ми створювали меми, аби через легку і близьку їм подачу донести важливість гендерної рівності. Цей живий та близький студентам формат дозволив говорити про проблему цікаво, не занудно і головне — так, щоб цим хотілося ділитися з іншими. Це хороший приклад, як досягнення для великої мети — у нашому випадку зробити університети вільними від гендерних стереотипів — можна використовувати зрозумілі та фанові інструменти.

А що далі?

Фактично ми створили повний набір корисних ресурсів — від фільму, лендингу, до айдентики, мерчу та таких популярних серед студентів мемів. Усі ці інструменти і надалі будуть у відкритому доступі, тож молодь з будь-якого університету зможе їх використовувати, щоб організовувати кінопокази та обговорення у своїх освітніх середовищах.

Наша комунікаційна стратегія — лише перший крок до глобальної роботи зі студентами над виявленням та протидією стереотипам. Разом нам вдалося запустили першу хвилю просвітницької роботи про гендерну дискримінацію у рамках HeForShe University Tour — надалі проєкт буде масштабуватися та охоплювати більше університетів, шкіл та молодіжних організацій.

Але важливим є не сам факт проведення заходу, а те, що залишається після нього. Студенти, викладачі, які познайомилися один з одним під час туру, створюють місця концентрації та дискусійні майданчики для небайдужої молоді – HeForShe клуби. Так було у США, Великій Британії, Канаді, Франції, де теж відбувся HeForShe University Tour. Так буде, ми переконані, і в Україні. Бо важливо разом впливати на стереотипи і не дозволяти їм ламати життя людей — і спільними зусиллями нам вдасться цього досягнути.