Реінтеграція — невід’ємна складова всіх реформ: політики та експерти про шляхи повернення Криму та Донбасу

Якою буде ефективна стратегія повернення Криму та Донбасу? Як Україна має допомагати політв’язням на окупованих територіях? Чому важлива розроблення концепції перехідного правосуддя? Про це говорили ...

Novyny-RPR
Реінтеграція — невід’ємна складова всіх реформ: політики та експерти про шляхи повернення Криму та Донбасу

Якою буде ефективна стратегія повернення Криму та Донбасу? Як Україна має допомагати політв’язням на окупованих територіях? Чому важлива розроблення концепції перехідного правосуддя? Про це говорили учасники онлайн-заходу «Регіональне обговорення реформ: права людини й реінтеграція окупованих територій», організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 5 червня.

На початку каденції Верховної Ради ІХ скликання парламентський Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин був розширений питаннями деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Також посилилася позиція Президента в питанні реінтеграції: він розширив завдання Представництва Президента України в АР Крим, зокрема закріпив за ним розроблення стратегічних програмних документів із питань деокупації та реінтеграції Криму та напрацювання пропозицій щодо концепції перехідного правосуддя. Про це говорила співавторка драфту аналітичного брифу «Права людини й реінтеграція окупованих територій», адвокаційна менеджерка центру прав людини ZMINA Альона Луньова під час презентації документу.

На сьогодні влада вже дослухалася до деяких рекомендацій, викладених у брифі. Зокрема Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб було розділене на Міністерство у справах ветеранів і Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Також на адміністративному кордоні з анексованим Кримом відбувається реконструкція контрольних пунктів в’їзду-виїзду.

Рекомендації щодо пріоритетних дій на 2020 — 2021 роки, викладені в брифі:

  • розробити та затвердити після громадського й експертного обговорення Стратегію реінтеграції тимчасово окупованих територій;
  • забезпечити ефективну координацію між різними структурами в Парламенті, Уряді та Офісі Президента для забезпечення реінтеграції окупованих територій;
  • розбудовувати урядову систему координації діяльності з реінтеграції окупованих територій;
  • скасувати Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» з одночасним ухваленням закону, який регулюватиме питання економічних відносин із юридичними особами та суб’єктами господарювання, розташованими на окупованих територіях;
  • запровадити механізм виплати пенсії мешканцям тимчасово окупованих територій;
  • розпочати консультації щодо розвитку законодавчих ініціатив у сфері формування політики перехідного правосуддя.

Стратегія реінтеграції: перехідне правосуддя, політв’язні та реформи

Работу над Стратегією реінтеграції вже відновили. У деяких державних органах уже розроблені певні елементи цієї стратегії, тому треба звести всі напрацювання в єдиний документ. На це звернув увагу Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич.

«Стратегія реінтеграції має містити публічну частину, щоби громадяни бачили кроки держави щодо деокупації. А також має бути й закрита частина, яка міститиме безпекові питання», — каже Кориневич.

Він назвав важливою роль громадських організацій у питанні реінтеграції та деокупації.

«Роль громадського сектору трансформувалася з вочдога на повноцінного партнера державних органів», — резюмує представник Президента в Криму.

Необхідно створити єдину базу даних злочинів у Криму та Донбасі. Адже тільки так можна юридично довести провину конкретних людей, наголошує заступниця голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим Неллі Яковлєва.

Вона назвала низку нагальних проблем на окупованих територіях: зникнення людей безвісті, незаконні затримання, порушення права на вивчення української мови тощо.

Перехідне правосуддя, концепція якого вже почала розроблятися, має містити аспекти покарання, компенсації та відновлення правди про події в Криму та Донбасі. Цю думку висловив співавтор аналітичного брифу, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

«Стратегія деокупації має корелюватися з розробленням концепції перехідного правосуддя», — говорить Павліченко.

На окупованих територіях утримуються 94 українця за сфабрикованими справами, наводить дані співавторка аналітичного брифу, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. Список цих політв’язнів постійно оновлюють правозахисні організації.

Вона наголосила на необхідності ухвалення законопроекту щодо державної підтримки політв’язнів, військових і цивільних заручників.

«Розроблений у 2019 році громадськістю та державними органами законопроект визначає категорії осіб, які незаконно утримуються, а також види державної допомоги для них і процедури її надання», — пояснює Печончик.

Питання реінтеграції є багатофункціональним, оскільки воно стосується багатьох сфер, переконує рецензентка аналітичного брифу, керівниця Програми підтримки  демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

«Елемент реінтеграції має бути невід’ємною частиною всіх соціальних реформ», — стверджує вона.

Політика Росії в анексованому Криму

Колега Неллі Яковлєвої по парламентському комітету Рустем Умєров звернув увагу на використання Росією стратегії заміщення населення в Криму.

«Політика Росії щодо Криму в 1783, 1944, 1991 і 2014 роках має схожі риси», — вважає депутат.

«Україна прямує до ЄС і НАТО, але люди на окупованих територіях прямують до 1933 року», — додає він.

У драфті програми діяльності Міністерства з питань реінтеграції в деяких пунктах «випадає» питання Криму, звертає увагу співавторка аналітичного брифу, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Наприклад, порушуються питання КПВВ на Донбасі, але не згадуються пункти пропуску на адміністративному кордоні з анексованим Кримом.

«Але це можна назвати прикладом того, як міністерство виносить на публічне обговорення драфти своїх документів», — вважає Скрипник.

Повернути Донбас: проблеми прифронтових територій та переселенців

Проблеми людей на прифронтових територіях Донбасу вирішують здебільшого гуманітарні організації, а не держава. Про це говорила народна депутатка України VIII скликання, членкиня мережі захисту національних інтересів «АНТС» Наталія Веселова.

А на контрольних пунктах пропуску на Донбасі часто трапляються смертельні випадки серед цивільного населення.

«На самих КПВВ не надається медична допомога, а на деякі пункти «швидкі» навіть не виїжджають.Наприклад, у Бахмуті всього 3 «швидких» на все місто», — наводить приклад експертка.

Вона наголосила на необхідності посилити фінансування державної програми «Доступне житло», адже більшість людей повертаються на окуповані території через неможливість вирішити житлові питання.

«Програма фінансується приблизно в 100 млн грн на рік, але скільки квартир на вторинному ринку можна придбати на ці кошти? А цього року цю програму взагалі «порізали», — говорить Веселова.

Вона запропонувала збільшити кількість регіональних представництв Міністерства з питань реінтеграції, адже в прифронтовій Луганській області представництва цього міністерства взагалі немає.

Майже 2/3 мешканців підконтрольних районів Луганської та Донецької області заявляють про обмеження своїх прав. А 55 % відсотків із них говорять про порушення саме соціально-економічних прав, наводить дані дослідження політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна.

А значне зростання комунальних тарифів або втрата робочих місць унаслідок закриття підприємств більшість мешканців підконтрольних територій Донбасу назвали тригерами їхньої протестної поведінки.

За словами Золкіної, мешканці прифронтових територій мають проблеми з отриманням документів.

«Більшість реєстрів залишилися в окупованих містах. І людина з підконтрольних територій іноді вимушена проходити ту ж саму процедуру, як і внутрішньо переміщені особи», — пояснює аналітикиня.

Важливий злам у соціальній динаміці на Донбасі спостерігається з кінця 2019 — початку 2020 року: різні групи населення почали сприймати мир у категорії «Як це вплине на мій особистий добробут».

«За останній рік населення Донбасу перестало відчувати погіршення ситуації. У них з’явилася надія, що ініціативи Володимира Зеленського можуть зрушити з мертвої точки мирний процес», — говорить Марія Золкіна.

Але настрої щодо компромісів із Росією заради миру в Луганській і Донецькій областях різняться: на Луганщини люди більше схильні до компромісів.

«Одне з можливих пояснень цього — різниця в економічній ситуації в цих областях: на Донеччині громадам є що втрачати, а економічне становище на Луганщини більш деперсивне», — каже Золкіна.

Також вона запропонувала додати до механізму компенсації за пошкоджене внаслідок військових дій майно компенсацію за використання приватних земельних ділянок у військових потребах.

Нагадаємо, 28 травня Коаліція РПР організувала онлайн-обговорення аналітичного брифу «Парламентська реформа».

Відеозапис дискусії доступний за посиланням.

Драфти аналітичних брифів із питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі. Надати пропозиції до цих документів ви можете на платформі UAReforms.

 

«Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса» організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні.

 

Джерело: РПР.


Тематика публікації:       

Останні публікації цього розділу:

Чому Україна пасе задніх у протидії тютюновому лобізму?

Фільм «Віч-на-віч» у грудні на DOCUSPACE: зустріч, що переверне їхні життя

«Креативна Європа» в Україні запустила безкоштовний онлайн-курс про залучення грантів

Мешканці окупованих територій отримують в нас українські паспорти без прописки, а потім за це їх штрафують - юристи

Розбіжності в трактуванні історичних подій стають підґрунтям для ефективнішої публічної дипломатії України

CSR Ukraine та USAID Проєкт енергетичної безпеки розробили навчальні матеріали для залучення дівчат в енергетику