Реформа митниці рухається в правильному напрямку, але через нерозуміння процесів та наслідків зустрічає опір – результати моніторингу

16 червня 2021 року в рамках проєкту «Підтримка громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» за підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та Atlas Network експерти ...

monitor green
Реформа митниці рухається в правильному напрямку, але через нерозуміння процесів та наслідків зустрічає опір – результати моніторингу

16 червня 2021 року в рамках проєкту «Підтримка громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» за підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та Atlas Network експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) презентували результати Громадського моніторингу окремих аспектів роботи митниці.

У січні-квітні 2021 році ІЕД та чотири партнерські організації зібрали дані та провели моніторинг роботи семи регіональних митниць Держмитслужби: Волинської, Поліської, Одеської, Київської, Галицької, Вінницької та Північної. Для збору інформації використовувався метод глибинних напівструктурованих інтерв’ю із представниками зацікавлених сторін: експортерами, імпортерами, митними брокерами, представниками митних та контролюючих органів, а також з експертами.

43 % респондентів вважає, що реформа митниці рухається в правильному або в скоріше правильному напрямку, водночас майже 35 % вважають напрямок реформ митниці неправильним або швидше неправильним Найкраще оцінили реформи представники митних органів та ТПП, найгірше — митні брокери.

Як розповіла Оксана Кузяків, керівниця проєкту «Підтримка громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», у підприємців немає чіткого розуміння реформи митниці, тому немає довіри, і нововведення зустрічають певний опір. «Ми маємо брати до уваги, що різні стейкхолдери мають різні очікування. І з ними треба по-різному працювати. Є дуже важливим питання довіри — довіри до держави. Підприємці побоюються, що велика відкритість створить умови для втручання інших органів у їхню діяльність. Тому без роз’яснень того, як будуть відбуватися процеси, бізнес може бути стриманим щодо нововведень», — розповіла Кузяків.

Від реформи митниці респонденти очікують насамперед зменшення часу під час проходження митних процедур, автоматизації та зменшення черг. Кожен десятий респондент (9,6 %) одночасно очікує зменшення фіскальної ролі митниці та збільшення митних надходжень до державного бюджету. «Це означає, що респонденти по-різному трактують, якою має бути «фіскальна роль митниці» та до яких результатів може призвести зміна цієї ролі», — розповіла старша науково співробітниця ІЕД Ірина Федець.

41,4 % респондентів вважають, що регуляторні умови для ведення бізнесу покращилися за останні 2 роки. Середній Індекс змін ділового середовища за оцінками всіх респондентів становить +0,07. Найгірші оцінки поставили митні брокери (-0,06), найкращі — представники митних органів та ТПП (+0,33).

Різні види контролю (фітосанітарний, ветеринарно-санітарний та контроль на харчову безпеку) респонденти оцінили як такі, що не викликають проблем або викликають незначні проблеми. Митний контроль, який вважають найскладнішим, викликає переважно незначні проблеми. Проходження різних видів контролю є більш проблемним для імпортерів, ніж для експортерів.

Респонденти зазначають покращення інфраструктури за останні роки, але вказують на наявні недоліки: черги, нестачу обладнання, брак сервісної інфраструктури для далекобійників, незадовільний загальний стан митних постів. Як розповів старший науковий співробітник ІЕД Андрій Бутін, є значні регіональні відмінності у якості митної інфраструктури. «Європейський напрямок перебуває в кращому стані, ніж, наприклад, напрямок на Білорусь, — розповів він. — Незважаючи на довгу історію торгівлі з Білоруссю та Росією, сьогодні в нас більший акцент на європейський напрямок. Тому умови там кращі».

Більшість опитаних добре поінформовані про нові цифрові продукти митниці (державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», програми QD Professional, MD Declaration, онлайн-мапа інфраструктури об’єктів Митної служби. аналітичний модуль Business Intelligence). Проте респонденти наголошують на необхідності допрацювати цифрові продукти, забезпечити їхню безперебійну роботу, активніше інформувати бізнес про ці продукти та їхні функції.

Наприклад, 52,9 % митних брокерів та представників підприємств, які знають про особистий кабінет на порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» й користуються ним, скаржаться на «підвисання» сайту, проблеми з входом та відображення не всіх декларацій.

Щодо NCTS (Нова комп’ютеризована транзитна система), то більшість опитаних брокерів і суб’єктів ЗЕД досить загально поінформовані про неї й недостатньо розуміють механізм її діяльності. Вони скаржаться на брак інформаційних матеріалів про цю систему.

Більшість представників бізнесу знають що таке статус Авторизованого економічного оператора (АЕО). 43,2 % підприємств-учасників ЗЕД хотіли б отримати статус АЕО, але для майже половини опитаних процедура отримання цього статусу незрозуміла.

Респонденти оцінили корупцію на митниці в середньому на 3,7 бала, де 1 — це високий рівень корупції, а 5 — низький рівень або корупції немає. Представники контролюючих органів та експерти оцінюють ситуацію гірше — на 3,3 бала. На думку частини респондентів, на митниці стало менше корупції завдяки автоматизації, переходу на електронний документообіг та зменшенню ролі митників.

Дві третини респондентів вважають, що серед усіх правоохоронних органів Служба безпеки України (СБУ) має найбільший вплив на роботу митниці. Респонденти вказують на перепони для офіційного бізнесу, які виникають через залучення СБУ до митного контролю, зокрема збільшення часу проходження митних процедур, догляди вантажів та «ручний» контроль за перевезеннями.

 

Довідкова інформація:

Інтерв’ю проводились регіональними організаціями-партнерами: Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Асоціація регіональних засобів масової інформації» (м. Чернігів), ГО «Сферо» (м. Вінниця). Було опитано 117 респондентів у 8 регіонах: Вінницька, Волинська, Київська, Львівська, Одеська, Рівненська та Чернігівська області, м. Київ.

Громадська ініціатива «За чесну та прозору митницю» — започаткована ІЕД у 2018 році для сприяння успішній реалізації митної реформи та побудові ефективної та чесної митниці за допомогою постійного громадського моніторингу. Учасниками є 26 ОГС та бізнес-асоціацій. Діяльність Ініціативи з 2020 року відбувається в рамках однойменного проєкту ІЕД, який має на меті на підвищення спроможності громадянського суспільства брати участь у розробці економічної політики в Україні. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та Atlas Network.

Більше за посиланням.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

«Створюй із Суспільним-2022». Питання й відповіді про участь у конкурсі

Тренди майбутнього роботи 2030: в Одесі пройшла національна виставка для молоді Future of Work

Синергія ідей випускників «Школи креативного туризму»

Стартував проєкт за вилучення трансжирів з харчових продуктів, аби запобігти хворобам серця

Кришки на іграшки: в Чернігові стартував новий екологічний проєкт

В громадах півдня Одеської області посилюють соціально-економічний потенціал ромських жінок