П’ятірка «найдорожчих» міністерств і субвенції на місця: аналіз основних показників держбюджету-2021

У новий рік Україна увійшла з ухваленим 15 грудня 2020 року Державним бюджетом-2021. Експерт Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» (координатором якого є Одеська обласна організація ...

pexels-andrea-piacquadio-3771097
П’ятірка «найдорожчих» міністерств і субвенції на місця: аналіз основних показників держбюджету-2021

У новий рік Україна увійшла з ухваленим 15 грудня 2020 року Державним бюджетом-2021. Експерт Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» (координатором якого є Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України) Вячеслав Голинський  підготував докладний огляд основних положень головного фінансового документу країни, соціальних показників, витрат і доходів тощо.

Які держустанови отримають найбільше коштів?

Найбільше у цьому році планується витратити на утримання, програми та заходи таких міністерств:

- Міністерство соціальної політики України – 311,3 млрд грн (24% всіх витрат)

- Міністерство охорони здоров’я – 159,2 млрд грн (12% витрат)

- Міністерство оборони – 117,6 млрд грн (9%)

- Міністерство внутрішніх справ – 98,3 млрд грн (7%)

- Міністерство освіти і науки – 50,7 млрд грн (4%).

Більше як по 15 млрд грн кожному виділено Державній судовій адміністрації, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерству юстиції, Службі безпеки.

На здійснення програм у галузі культури та інформаційної політики заплановано 12,6 млрд грн.

По 11,5 млрд грн отримають Офіс Генерального прокурора і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Порівняльний графік показників держбюджетів 2020 і 2021 років:

Як змінилися соціальні стандарти?

Новий Державний бюджет має оновлені соціальні стандарти. Значні витрати Держбюджету-2021 традиційно припадають на забезпечення заробітної плати найнятим працівникам та соціальних виплат, розрахованих на основі таких стандартів. 

Так, мінімальна заробітна плата  в 2021 році становитиме:

- з 1 січня – 6000 гривень

- з 1 грудня – 6500 гривень

У погодинному розмірі це складе:

-        з 1 січня – 36,11 грн/год  (за офіційним курсом НБУ станом на 11 січня – 1.03 EUR)

-        з 1 грудня – 39,12 грн/ год (1,12 EUR)

Прожитковий мінімум на одну особу в місяць у 2021 році змінюватиметься тричі:

-        з 1 січня – 2189 гривень (що складає біля 37% мінімальної зарплати);

-        з 1 липня – 2294 гривні ( 38% від «мінімалки»)

-        з 1 грудня – 2393 гривні ( 37%)

Для основних соціальних і демографічних груп населення суми прожиткового мінімуму затверджуються окремо і вони можуть коливатися від загальних показників в більший чи менший бік. Детальнше про це – на нашій інфографіці:

На що витратять кредити?

У 2021 році обсяг кредитів (позик) до Державного бюджету України складе 24,5 млрд грн. Ці кредити залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету від іноземних держав, фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

На що ж будуть залучати ці кошти? Зокрема на реалізацію важливих інвестиційних проектів, найбільш вартісними з яких у 2021 році будуть:

- створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту – 4,1 млрд грн (кредитор – Уряд Французької Республіки);

- розвиток автомагістралей та реформу дорожнього сектору  – 1,4 млрд грн (кредитор – Міжнародний банк реконструкції та розвитку) та 0,9 млрд грн (кредитор – Європейський інвестиційний банк);

-  підвищення надійності постачання електроенергії в Україні  – 1,2 млрд грн (кредитор – Міжнародний банк реконструкції та розвитку);

- субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 1,2 млрд грн (кредитор – Європейський інвестиційний банк);

- реконструкцію гідроелектростанцій  ПрАТ  “Укргідроенерго” – 1,0 млрд грн (кредитор – Європейський інвестиційний банк);

- забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – 0,83 млрд грн;

- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» – 0,6 млрд грн (кредитор – Міжнародний банк реконструкції та розвитку).

Для громад України передбачені такі проєкти:

- розвиток міської інфраструктури і заходи в секторі централізованого теплопостачання України, розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, реконструкція та розвиток системи комунального водного господарства м. Чернівці – 0,9 млрд грн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку

- будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська – 0,5 млрд грн від ЄБРР та 0,3 млрд грн від Європейського інвестиційного банку

- субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Дніпра на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі – 0,5 млрд грн від ЄБРР та 0,5 млрд грн від Європейського інвестиційного банку

- подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові та субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові – кожен по 0,18 млрд грн від ЄБРР та по 0,13 млрд грн на кожен проєкт від Європейського інвестиційного банку

- будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська – 0,3 млрд грн (Європейський інвестиційний банк)

- реалізація проєкту з постачання питної води у м. Маріуполі – 0,15 млрд грн від уряду Франції. 

Які видатки заплановано на пенсії? 

У Держбюджеті-2021 на виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій за відповідними пенсійними програмами, а також для покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду передбачено 195,3 млрд грн, що становить 16,5% загального фонду.

Станом на 1 січня 2021 року загальна чисельність пенсіонерів в Україні складає 11,13 млн осіб, або 26,6% населення України.

Середній розмір пенсії  становить 3507,51 грн – це 58,5% мінімальної зарплати, або на 60% більше, ніж прожитковий мінімум.

Але цей показник склався з досить нерівномірних середніх обсягів виплат з Пенсійного фонду, серед яких:

- пенсія за віком  – 3166,53 грн

- пенсія військовослужбовцю – 5378,17 грн

- довічне грошове утримання суддів – 49 844, 23 грн

- соціальна пенсія – 1655,77 грн

- пенсія по інвалідності – 2499,74 грн

- пенсія за вислугу років – 2882,06 грн

Нижче на графіку наводиться співвідношення цих обсягів зі стандартами «мінімальна заробітна плата»  та “прожитковий мінімум»:

Скільки нам коштуватимуть адміністрації?

На здійснення виконавчої влади 24 обласними державними адміністраціями в Державному бюджеті на 2021 рік затверджено 5,9 млрд грн. При цьому найбільше видатків затверджено для Дніпропетровської (405,2 млн грн), Львівської (323,1 млн грн), та Київської (324,6 млн грн) ОДА. Найменше – для Тернопільської та Чернівецької (по 176,5 млн грн) обласних адміністрацій.

На оплату праці працівників ОДА заплановано 4,4 млрд грн (75% призначень), на комунальні послуги та енергоносії – 365,8 млн грн (7%).

Найбільші управлінські витрати ОДА в розрахунку на одиницю наявного населення утворилися в Чернігівській (286,00 грн),  Кіровоградській (215,00 грн), в Сумській та Херсонській областях (по 205,00 та 208,00 грн відповідно).

Реалізація цих витрат реалізується через граничну чисельність працівників ОДА та РДА, яка затверджена відповідною Постановою Кабміну. При затвердженому в Держбюджеті-2021 обсязі видатків найбільша чисельність працівників ОДА (у т.ч. апарату) запланована для  Донецької (1076 осіб), Дніпропетровської (1035 осіб), Харківської (916 осіб) областей.

Гранична чисельність працівників райдержадміністрацій в Україні станом на 01.01.2021 р. складає 17,6 тис. осіб. Зокрема, для південних областей України:

- Миколаївська область – 601 особа (при кількості населення 1,1 млн осіб)

- Одеська область – 1011 осіб (населення – 2,4 млн осіб)

- Херсонська область  – 613 осіб (населення – 1,0 млн осіб)

На кожну 1000 осіб населення областей України припадає від 0,19 (Донецька область) до 0,71 (Закарпатська область) посад граничної чисельності працівників РДА.

Як профінансують медицину?

На охорону здоров’я, надання медичних послуг у відомчих лікувальних закладах та наукові програми в сфері медицини загалом закладено 165,8 млрд грн, що становить 12,6% сукупних видатків Держбюджету-2021.

Головними розпорядниками цих коштів визначені не лише Міністерство охорони здоров’я та НСЗУ, а й окремі відомства, що володіють лікувально-санаторною базою, зокрема:

-  Державне управління справами – тут на медичне обслуговування призначено 122,7 млн грн, на надання медичних послуг медичними закладами – 978 млн грн.

-  Служба безпеки України – на медичне обслуговування та оздоровлення особового складу, а також на утримання відомчих закладів дошкільної освіти  заплановано 240,7 млн грн.

- Національна академія наук України – на медичне обслуговування працівників отримає 117,8 млн грн.

-  Національна академія медичних наук України матиме бюджетних призначень на суму 5,0 млрд грн, в т.ч. для добудови лікувального корпусу Одеського Інституту очних хвороб та очної терапії ім. В.П. Філатова в м. Одесі – 302 млн грн.

Національна служба здоров’я України розпоряджатиметься бюджетом у 123,8 млрд грн, з яких 338 млн грн  – це управлінські видатки, а 123,5 млрд грн – призначення на реалізацію програми медичних гарантій медичного обслуговування населення.

З цієї суми для кожного громадянина України з Держбюджету надходить 651 грн (+/ – вікові коефіцієнти) на обслуговування сімейним лікарем та оплата лікування у стаціонарі (сума залежить від виду медичної допомоги).

Скільки коштів заклали на освіту?

Сукупно на освітянські програми різних міністерств та відомств в Державному бюджеті на 2021 рік передбачено 65,1 млрд грн, що складає 5% всіх витрат держави.

У структурі витрат Міністерства освіти та науки України виконується 40 бюджетних програм, найбільше з яких виконує апарат Міністерства (31 програма на суму 50,6 млрд грн).

Міністерство надасть низку субвенцій, найбільшою з яких є освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам – 99,6 млрд грн.  Вона направляється винятково на оплату праці педагогічних працівників. Основна її сума використовується на потреби 14 873 закладів загальної середньої освіти, де працюють 441 тисяча вчителів та навчаються 4,2 мільйони  учнів.

Зокрема серед сільських громад Одеської області найбільша кількість учнів у:

- Саф’янівській територіальній громаді – 5065 чол. (273 класи)

- Нерубайській – 2864 чол. (104 класи)

- Великодолинській – 2615 чол. (117 класів)

Однак, як показали результати попередніх років, не всі громади освоїли цю субвенцію. Станом на 1 січня 2021 року на рахунках місцевих бюджетів утворилися значні (5,3 млрд грн) залишки освітньої субвенції.

Найбільші залишки утворилися на рахунках місцевих бюджетів:

- Одеської області – 596,5 млн грн

- Харківської області – 506,1 млн грн

- Дніпропетровської області – 403,6 млн грн.

В Одеській області найбільший залишок по освітній субвенції утворився у таких трьох громадах:

- Мологівська – 12,5 млн грн

- Шабівська – 11,6 млн грн

- Старокозацька – 10,2 млн грн.

Водночас по Одеській області у Балтській і Цебриківській громадах освітня субвенція використана майже повністю і залишки там практично відсутні.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Українська влада хоче подарувати тютюновій компанії 3 млрд грн з Держбюджету у 2021 році

Молодь Нижньодуванської ОТГ отримала можливість долучитись до місцевих справ

Спільна заява громадянського суспільства щодо ЗУ "Про оборонні закупівлі"

Чат-бот допомагає поліцейським протидіяти злочинам на грунті ненависті

ГО «Агенти змін!» запрошує в проект «Розбудова мостів між жінками-підприємницями та місцевими органами влади в регіоні Азовського моря»

Управління освітою у військово-цивільних адміністраціях. Що не так із ВЦА?