Про стратегічну ціль ІІІ в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки

У попередніх публікаціях щодо Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, ми зупинялися на особливостях досягнення стратегічних цілей один і два. Сьогодні ми спробуємо поміркувати ...

Додано:
powerreform

СЦ3
Про стратегічну ціль ІІІ в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки

У попередніх публікаціях щодо Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, ми зупинялися на особливостях досягнення стратегічних цілей один і два. Сьогодні ми спробуємо поміркувати над важливістю реалізації стратегічної цілі ІІІ «Розбудова ефективного багаторівневого врядування».

Чому в ДСРР-2027 поряд з такими важливими стратегічними цілями як згуртованість України і посилення конкурентоспроможності регіонів з’являється стратегічна ціль «Розбудова ефективного багаторівневого урядування»?

Тут варто зробити невеликий відступ щодо зміни підходів від традиційної регіональної політики до сучасної інноваційної регіональної політики. Ще 20-30-ть років тому державна регіональна політика в різних європейських країнах спиралася передусім на власне визначну роль держави, виконавчої влади і створення умов для перерозподілу ресурсів від багатших регіонів до бідніших. Так в основному намагалися досягнути збалансованого розвитку різних регіонів у своїх країнах шляхом такого собі постійного субсидування більш відсталих територій. Але практика показала, що постійне субсидування не змінює ситуації в регіонах на краще і тому стало питання «Якими інструментами замінити традиційне субсидування, аби прискорити зростання в тих регіонах, які суттєво відстають від інших?». І було запропоновано саме нові підходи, які з роками показали свою ефективність.

По-перше, субсидування замінити інвестуванням, тобто вкладати кошти у ті напрямки, у ті сфери діяльності, які можуть суттєво прискорити зростання тих територій, які сьогодні відстають від решти територій держави.

По-друге, досягнення зростання має відбуватися завдяки участі у цьому процесі різних гравців, не тільки національного уряду, а й регіональних органів влади і органів місцевого самоврядування.

По-третє, базуватися нове зростання має на виявленні, оцінці і включенні в процес місцевого і регіонального потенціалу місцевих і регіональних переваг. Саме включення в ці процеси інвестування з різних рівнів бюджету, а так само залучення до процесу планування розвитку і реалізації проектів розвитку різних суб’єктів з різних рівнів урядування має покращити ситуацію. Згодом європейська практика показала, що такі підходи є кращими і більш ефективними ніж старі підходи базовані на постійному субсидуванні більш відсталих територій.

Але! Оскільки нові підходи до регіонального розвитку, які передбачають ідентифікацію власних конкурентних переваг, фінансування проектів розвитку, а не субсидування публічних витрат, залучення до процесу різних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, передбачають водночас нові вимоги і щодо тих органів, які включені у процес планування і реалізації стратегії регіонального розвитку. Ці органи мають стати сильними інституціями, які спроможні до ефективного управління публічними коштами, до ефективного і розумного планування, а також до координації своєї власної діяльності. Для України низька інституційна спроможність органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування є реальним викликом. Саме тому і з’явилася стратегічна ціль – «Розбудова ефективного багаторівневого врядування», реалізація якої має сприяти посиленню публічних інституцій.

Ця стратегічна ціль включає цілу низку оперативних цілей, частина з цих цілей уже певними чином реалізована, частина знаходиться в процесі реалізації, але зробити потрібно ще дуже багато.

Першою оперативною ціллю є «Формування ефективного місцевого самоврядування та органів державної влади на новій територіальній основі» на засадах нового адміністративно-територіального устрою України. Тут варто сказати, що відповідно до цієї оперативної цілі Україна заробила уже достатньо багато: утворено новий адміністративно-територіальний устрій на базовому рівні – це спроможні територіальні громади, на проміжному рівні – це нові великі райони, обласний рівень залишився без змін тому, що він відповідає підходам, які закладаються у європейських моделях регіонального розвитку. Тобто ця частина де-юре виконана, але з іншого боку потрібно наповнити реальним змістом нові органи управління, передусім на місцевому і районному рівнях. Особливо на місцевому рівні, адже органи місцевого самоврядування отримали дуже багато нових повноважень і достатньо багато самостійності, що потребує від них потужної роботи, яка базована на знаннях, навичках і вміннях. Тому ця частина роботи має бути виконана впродовж реалізації ДСРР-2027.

Друга оперативна ціль – «Формування горизонтальної та вертикальної координації державних секторальних політик та державної регіональної політики». Це дуже важлива оперативна ціль для України, особливо важлива в контексті останніх кількох років, коли з одного боку ми маємо достатньо детально виписані підходи до формування і реалізації державної регіональної політики, коли ми маємо загальний і дуже прогресивний документ, як ДСРР-2027, а з іншого не завжди відбувається реалізація секторальних політик відповідно до тих напрямів та територій, які визначено у ДСРР-2027.

Наприклад, у нас відбувається низка великих речей – велике будівництво, велика реставрація, великий спорт і тут дуже важливо розуміти наскільки ці умовні «великі» програми координуються між собою і наскільки вони відповідають потребам розвитку регіонів. Адже не секрет, що в Україні є достатньо багато територій, які, як кажуть американці: «Вже втратили здатність до самовідновлення», і тому до цих територій потрібно застосовувати комплексні підходи. І, наприклад, будівництво дороги з точки А в точку Б, яка не з’єднує ні точку А, ні точку Б із найближчим великим ринком, найближчим великим містом ніяк не впливає на розвиток цих територій, які знаходяться поблизу точки А чи поблизу точки Б. Гроші можуть бути вкладені великі, а результату не буде помітно.

Дуже цікавий приклад про який часто говорять в територіях, це приклад використання, так званої, туалетної субвенції – це так називають субвенцію, яка була передбачена в попередні роки для будівництва теплих туалетів у сільських школах. Дійсно такі теплі туалети були побудовані, але значна частина цих шкіл стоять сьогодні закриті, але з теплими туалетами. Тобто були витрачені кошти в об’єкти, які передбачали закривати! Це не зовсім правильний підхід до використання коштів.

Теж саме стосується синхронізації різних реформ в сфері, наприклад, охорони здоров’я і адміністративно-територіального устрою.

Аналогічна ситуація і у інших сферах. Наприклад, зараз ми маємо багато інформації з територій, які знаходяться в Українському Поліссі, де відбувається реформування державних лісових господарств. Ці підприємства сплачують найбільше податків в ту чи іншу конкретну громаду. Зараз відбувається злиття цих підприємств, перереєстрація і переведення їх в управління, які знаходяться у містах обласних центрах, що автоматично позбавить надходження в бюджет значної частини територіальних громад у дуже проблемних територіях.

Тому реалізація цієї оперативної цілі є надзвичайно важливою і тут прямо передбачено один із таких заходів для координації секторальних політик – Підвищення ефективності діяльності Міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку. Така комісія була утворена, але засідала всього лише один раз. А саме тут має відбуватися узгодження секторальних політик, саме тут має відбуватися обговорення ключових параметрів, в тому числі проект Державного бюджету і координації державних цільових програм чи програм регіонального розвитку між собою, щоб ці всі документи не суперечили один одному і їх реалізація сприяла гармонійному розвитку українських регіонів.

Третя оперативна ціль дуже сильно пов’язана з другою і стосується побудови системи ефективного публічного інвестування на всіх рівнях урядування. Є така Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка займається серйозними дослідженнями щодо того, які мають бути кращі практики публічного інвестування в регіонах, аби забезпечити їх зростання. Завдяки розробкам цієї організації та Канадському проекту SURG  було ідентифіковано в Україні цілу низку прогалин у публічному інвестуванні, і зокрема тих, що стосуються не синхронізації планувальних документів, відсутності можливостей для спільного фінансування з різних бюджетів, з різних секторальних програм одного інтегрованого проекту розвитку, який спрямований на конкретну територію.

Також, прогалини, які ідентифіковані в публічному інвестуванні стосуються і державного фонду регіонального розвитку, зокрема необхідності внесення змін до статті 24-1 Бюджетного кодексу України. Адже сьогодні не можуть реалізовуватися національні чи загальнодержавні цілі регіонального розвитку через відсутність коштів у бюджеті, визначених на ці цілі. Такі кошти не визначаються окремим рядком і  це не передбачено статтею 24-1.

Тут також варто зауважити, що зараз навіть за умови закріплення в законі норми, що державний фонд регіонального розвитку має складатися не менше з одного відсотка видатків  державного бюджету вона не дотримується. Насправді все відбувається не так і в проекті бюджету на 2022 рік народні депутати України запропонували витягнути із так невеликого розміру ДФРР, 6 мільярдів гривень на так звану субвенцію на соціально-економічний розвиток окремих територій. По суті ця субвенція називається ще в народі «депутатською», коли саме депутати розподіляють кошти, визначають  куди вони мають піти,  які мають бути здійснені закупівлі, що по суті унеможливлює реалізацію оперативної цілі 3 і розмиває ідею узгодженого публічного інвестування інтегрованих проектів розвитку у найбільш проблемних територіях.

Оперативна ціль 4 «Розбудова потенціалу суб’єктів державної регіональної політики», що це мається на увазі? Тут якраз ведеться мова про розвиток інституцій, тобто створення умов для підвищення кваліфікації, перекваліфікації посадових осіб місцевих органів влади, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів різних рівнів. Тобто важливо розуміли, що для того аби підготувати якісний проект розвитку, управляти реалізацією такого проекту потрібні кваліфіковані фахівці, спеціалісти, які працюють в органах місцевого самоврядування і в органах виконавчої влади. Тому інвестування у кваліфікацію цих посадових осіб є вкрай важливим. Але з іншого боку це не може мати результату якщо не буде зупинена практика тотальної заміни керівників другого ешелону при зміні політичної партії, яка при владі, чи при зміні керівництва Міністерства, обласної державної адміністрації чи зміні голови відповідної територіальної громади. Інституції сильні традиціями, сильні досвідом, тому постійна заміна працівників дуже знижує спроможність цих інституцій.

Також окремим напрямком у цій цілі визначено підвищення спроможності агенції регіонального розвитку та інших інституцій місцевого розвитку. Це надзвичайно важливо для того, щоб на рівні регіонів і територіальних громад були створені і ефективно працювали такі незалежні структури, які мають спроможність планувати розвиток, шукати інвестиції для регіонального розвитку, надавати методологічну, організаційну та іншу підтримку суб’єктам регіонального розвитку, якими є, наприклад, територіальні громади.

Відтак відповідно до цієї стратегії має бути передбачено низку державних заходів, які би сприяли розвитку цих агенцій і на сьогодні в Україні є добра практика коли в деяких областях агенції стали дійсно фактором, які позитивно впливають на розвиток своїх територій, зокрема Черкаська агенція регіонального розвитку.

Оперативна ціль номер 5 «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія домашньому насильству та дискримінації». Це, на перший погляд, можливо не є настільки актуальною темою для України. В нас традиційно дотримуються прав жінок і чоловіків. Тут важливим є інше, ми маємо розуміти, що при проведені стратегічного планування на регіональному та місцевому рівні варто враховувати особливості, в тому числі і фізіологічні особливості жінок і чоловіків. Коли ми працюємо над проектами інфраструктури, над проектами, які стосуються доступності об’єктів спорту, об’єктів культури, ми маємо дбати за створення різних можливостей для того, щоб жодна соціальна група, яка існує в межах територіальної громади чи регіону не відчувала на собі дискримінації, не відчувала що про неї забули.

Також важливим елементом для успішного досягнення стратегічної цілі ІІІ є оперативна ціль 6 – «Розбудова системи інформаційно-аналітичного забезпечення та розвиток управлінських навичок для прийняття рішень, що базуються на об’єктивних даних та просторовому плануванні». Складна конструкція назви цієї оперативної цілі може свідчити і про її складність, тому що на сьогодні, на жаль, в Україні є величезна проблема щодо статистики, а власне статистика має мати дані на основі яких можна робити розрахунки і припущення щодо трендів розвитку окремих територій, щодо оцінки можливих ризиків, які виникатимуть у майбутньому. Тому дуже важливо, щоб була побудована нова система  статистичних спостережень, збору інформації не тільки на регіональному рівні, а й на рівні територіальних громад.

Також для досягнення цієї оперативної цілі передбачається створення інтегрованих геоінформаційних систем, які дають змогу в режимі реального часу бачити ситуацію, що відбувається в територіях, територіальних громадах, порівнювати з планами, що передбачалися і відтак приймати рішення щодо необхідного реагування. Також в рамках цієї оперативної цілі передбачається запровадження системи багаторівневого моніторингу. Це дуже важливо, що цей багаторівневий моніторинг буде стосуватися як досягнення результатів ДСРР-2027, так і цілей сталого розвитку, які визначені документами Організації Об’єднаних Націй до яких приєдналася Україна. Дуже важливо мати адекватний моніторинг та оцінку результаті в реалізації стратегії, щоб розуміти на наступний цикл стратегічного планування, що ми робили не правильно, що не дуже ефективно працює, а що навпаки може бути розширено і посилено як інструмент, який дає найкращий результат.

Таким чином якщо ми комплексно подивимося на ДСРР-2027, ми можемо побачити, що це дійсно цілісний документ і дуже важливо, щоб реалізація кожної стратегічної цілі відбувалася постійно, щоб ми не концентрували ресурс і зусилля лише на одну із цілей. Лише системний підхід до вирішення проблем, які ідентифіковані при підготовці стратегії, може дати позитивні результати. І звичайно позитивний результат ніколи не може бути досягненим якщо стратегічний документ буде жити своїм життям, а політичні рішення будуть прийматися виходячи не із планів, а із порад політичних консультантів, чи наближенні, чи віддалені виборчої компанії.

Сьогодні ми закінчили публікації щодо стратегічних цілей ДСРР-2027, але це не означає, що до цього не слід повертатись при роботі над стратегіями регіонального розвитку та стратегіями розвитку територіальних громад. Адже в унітарній державі, якою є Україна, навіть в умовах широкої децентралізації, саме держава визначає ключові вектори розвитку всієї своєї території і від цього, наскільки враховані при власному плануванні розвитку регіонів та громад , ці вектори, залежить і можливість отримання додаткового фінансування своїх проектів з державного бюджету України.  

Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут громадянського суспільства» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Місцевий індекс прав людини для громад Донбасу. Результати за 2021 рік

Віртуальна експозиція, створена в рамках україно-британської резиденції Digital Art Observatory, вже доступна до перегляду

Як працює Соціальна квартира для жінок з дітьми «Право на здоров’я» і як їй може допомогти кожен громадянин?

Визначено переможців конкурсу соціальних ініціатив 2021 за підтримки ЄС

Як допомагають бездомним котикам та песикам в Харкові

Грудень дарує нові можливості