Правозахисники звернулися до парламенту із закликом визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду

Останні події на сході України свідчать про очевидне зростання загроз правам людини, передовсім основному праву людини, – праву на життя. Вбивства терористами та бойовиками мирних людей на Донбасі, зокрема, останні розстріли терористами мирного населення в Донецьку, під Волновахою, в Маріуполі є підтвердженням того, що сьогодні немає реального механізму захисту мирного населення у цих наповнених насильством та безправ’ям регіонах. Це породжує безкарність та реальну загрозу подальших подібних найбрутальніших порушень прав мирного населення, яке опинилось в зоні воєнних дій, що Україна визначає як антитерористичну операцію.

На жаль, слід констатувати неможливість національної правоохоронної системи забезпечити як самі права населення на цих територіях, так і розслідування вчинених злочинів. Безкарність породжує лише ще більші та більш жорстокі і масштабні порушення прав людини, які сягають рівня злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Саме це є предметом розслідування та судового розгляду Міжнародного кримінального суду, а відтак, можливістю притягнути до відповідальності тих, хто вчинив та продовжує вчинювати такі злочини.

25 січня 2015 року на позачерговому засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалено «доручити Уряду почати процедуру звернення до Гаазького трибуналу щодо злочинів проти людяності, скоєних терористами проти українських громадян у 2014-2015 роках, а також щодо визнання ДНР та ЛНР терористичними організаціями».

У зв’язку із цим слід зазначити, що Міжнародний кримінальний суд відповідно до Римського Статуту, є постійним органом та має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб, відповідальних за особливо тяжкі злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства, та доповнює національні органи кримінальної юрисдикції.

Україна не є учасницею Міжнародного кримінального суду, хоча Римський статут Міжнародного кримінального суду був підписаний Україною ще у 2000 році.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 липня 2001 року дійшов висновку, що окремі положення Статуту не узгоджуються зі статтею 124 Конституції України, а тому приєднання України до цього документу, відповідно, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 1788 від 16.01.2015 року, який передбачає доповнення статті 124 Конституції України таким положенням: «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах Римського статуту Міжнародного кримінального суду», що передбачає подолання всіх правових перешкод на шляху ратифікації Римського Статуту.

Верховна Рада України у попередньому скликанні визнала юрисдикцію Міжнародного Кримінального Суду (МКС) на період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, тим самим надала можливість здійснювати міжнародне правосуддя, але обмеживши його компетенцію виключно періодом подій Євромайдану.

Для того щоб юрисдикція Міжнародного Кримінального Суду охоплювала період та події, коли відбувалась окупація Криму Російською Федерацією та вчинялись злочини незаконними збройними формуваннями на Донбасі, слід прийняти відповідну постанову та розширити юрисдикцію цього Суду в часі.

Відповідний проект постанови вже зареєстрований в парламенті – це постанова №1312 від 09.12.2014 «Щодо про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо ситуації, яка склалась внаслідок триваючої з 27 лютого 2014 р. збройної агресії Російської Федерації проти України та вчинення на території України міжнародних злочинів».

З огляду на вище наведене просимо: