Після карантину люди відкривають для себе нові місця, де вони раніше не були

Чи дасть поштовх для розвитку внутрішнього туризму коронавірусна криза? Як громади можуть підготуватися до зустрічі туристів? Що варто знати аби безпечно мандрувати цього сезону? Та як громадські ...

Додано:
ua-ur

1
Після карантину люди відкривають для себе нові місця, де вони раніше не були

Чи дасть поштовх для розвитку внутрішнього туризму коронавірусна криза? Як громади можуть підготуватися до зустрічі туристів? Що варто знати аби безпечно мандрувати цього сезону? Та як громадські організації розвивають внутрішній туризм в Україні розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” директор туроператора “Терра Інкогніта”, координатор з розвитку громадської ініціативи “Мережа Зелених шляхів в Україні” Сергій Підмогильний, засновник клубу активного та екологічного туризму “Добре поїхали” Ярослав Козак та підприємниця, фахівчиня з розвитку місцевого туризму, голова громадської організації “Крила” Яна Синиця.

Пандемія коронавірусу внесла свої корективи у літні плани на відпочинок. Закриті кордони і відсутнє міжнародне авіасполучення можуть дати поштовх для розвитку внутрішнього туризму в Україні. Саме зараз є можливість пізнавати країну зсередини. 

Це ще один шанс для розвитку внутрішнього туризму, зокрема екологічного, активного саме по українських культурних або природних територіях і об’єктах. З іншого боку, оскільки це вимушений крок, цим шансом теж треба вміло скористатися. Потрібно враховувати і розвивати багато чого. Зокрема, інфраструктура є базовою для розвитку туризму. Це інфраструктура не тільки транспортних шляхів, а й засобів розміщення. У нас немає великої кількості мережевих готелів, це одне зі свідчень, що наш готельний ринок є не дуже розвинутим. Потрібні автобуси, які перевозитимуть туристів, туалети на дорогах – це дуже важливо. У цьому напрямі необхідно розробляти державну політику, державну стратегію, мати відповідне фінансування і спонукати на розвиток дотичні до туризму галузі, тому що туризм є мультифункціональним і мультигалузевим“, – вважає директор туроператора “Терра Інкогніта”, координатор з розвитку громадської ініціативи “Мережа Зелених шляхів в Україні” Сергій Підмогильний.

У світі в туристичній сфері задіяно понад 330 мільйонів людей, а це кожне десяте робоче місце. За прогнозами Всесвітньої ради подорожей і туризму, цього року третина, тобто понад 108 мільйонів людей, які працюють у туризмі, можуть втратити роботу. Для деяких країн туризм є ключовим в економіці. Так, наприклад, для Мальдів майже 60% від туризму становить ВВП, у Таїланді – близько 20%, а в Італії – 13%. Міністерство культури та інформаційної політики України порахувало втрати імпорту та експорту послуг, пов’язаних з подорожами, і це – 1,5 мільярда доларів.

“Пожвавити туристичний бізнес у цій ситуації зможе виважена державна політика. Також має бути дуже активна внутрішня транспортна комунікація. Зараз, якщо ми не зробимо кардинальних змін, то ситуація відкотиться назад і ми знову будемо масово виїжджати за кордон, тому що там ціни часом дешевші на пакетні тури і на окремі послуги, ніж у нас. Тому нам дуже важливо зробити оцю внутрішню мобільність і комунікацію“, – зазначає Сергій Підмогильний.

Пандемія коронавірусу також спричинила економічну кризу, в якій суспільство значно збідніло. А відтак, на думку експерта, зможе дозволити собі економні подорожі на короткі дистанції.

Туристи у своїй фінансовій спроможності відкотяться на один-два роки назад. Люди не будуть мати багато грошей, тож шукатимуть подорожі найближчим часом на короткі відстані, в межах області або якогось невеликого регіону”, – прогнозує Сергій Підмогильний.

Розвиток внутрішнього туристичного потенціалу варто починати з будівництва інфраструктури та підвищення якості надання послуг.

Для громади це своєрідний зірковий шанс. Вони мають формувати туристичні продукти, нехай це буде один, два, три якісь невеликі, але щоб були. Вони мають зробити акцент на інфраструктуру і тут не йдеться про дороги. Насамперед, потрібно створити туристичні шляхи, екологічні стежки, це те, що за кордоном масово розвинуто. Ну і має бути в громадах або при громадах якась організація, оператор цього продукту. Чи то туристично-інформаційний центр, чи то якийсь кластер. Тобто має бути хтось, хто вісім годин на день, п’ять днів на тиждень займається виключно туристичними питаннями і просуває їх. Не так, що на одну людину в громаді навісили культуру, спорт, туризм, молодь і вивіз сміття”, – каже координатор з розвитку громадської ініціативи “Мережа Зелених шляхів в Україні” Сергій Підмогильний.  

У світі дедалі популярнішими стають зелені маршрути: піші, водні, велосипедні, кінні. Засновник клубу активного та екологічного туризму “Добре поїхали!” Ярослав Козак розвиває й популяризує активний відпочинок в рамках зеленого туризму.

Порівнюючи з минулим роком, ми бачимо просто неймовірну кількість людей, які подорожують саме по заповідниках та парках, навіть недалеко від Києва. У Дніпровсько-Тетерівському національному парку, так званому Сухолуччі, цими вихідними машини не було де поставити. Дійсно є підйом. Після карантину люди відкривають для себе нові місця, де вони раніше не були. У нас існує понад п’ятдесяти національних парків і заповідників. Нам дуже пощастило – Україна лежить в межах семи різних географічних зон. Скажімо, заповідники Полісся зовсім не схожі на заповідники, які знаходяться в Карпатських горах. Ми маємо Подільські Товтри, Медобори, – там зовсім інші ландшафти. Каньйони Південного Бугу і Дністра – це знову щось нове і особливе. Ми маємо неймовірні степові заповідники, регіони, які прилягають до Чорного та Азовського моря, Приазов’я та Причорномор’я. І в кожній зоні можемо нарахувати від п’яти до десяти територій природно-заповідного фонду, де природа зберегла свій первозданний вигляд, де можна побачити місця гніздівлі птахів, сліди диких звірів, рідкісні червонокнижні рослини”, – розповідає засновник клубу активного та екологічного туризму “Добре поїхали” Ярослав Козак.

Екотуризм націлений на відновлення фізичних і моральних сил людини. Цей вид туризму має низку переваг, оскільки не вимагає великих матеріальних затрат і при цьому максимально позитивно впливає на здоров’я і самопочуття людини. Тому громадські активісти  розвивають його, роблять якіснішим і клієнтоорієнтованішим.

За останні десять років Україна зробила великий крок в цьому напрямку. Раніше люди знали тільки Карпатський національний парк і, може, “Асканію-Нову”. Зараз є електронний каталог всіх національних парків. Звичайно, не вистачає інфраструктури і найголовніше – не вистачає гідів з екологічного туризму, тих людей, які можуть показати, розказати. Якби Міжрічинський парк став національним, там був би штат працівників у 60 осіб, охорона, були б і гіди, туди можна було б масово відправляти туристів. Зараз Міжрічинський парк має обласне підпорядкування, в його структурі один чи два працівники. Там є одна людина, яка може провести екскурсію, але якщо ви до неї не записалися за два-три місяці вперед, то ви просто прийдете і будете бачити ліс. А потрібна людина, яка розкаже вам це мовою птахів, звірів, перекладе на нашу людську мову. Потрібні всюди відповідні фахівці”, – коментує Ярослав Козак. 

Сергій Підмогильний понад 20 років розвиває внутрішній туризм в Україні. Його громадська організація “Зелені шляхи України” будує мережі зелених туристичних шляхів.

Ідея створення громадської ініціативи “Зелені шляхи” з’явилася на зламі вирішення питань, чому за кордоном так, а в нас інакше, чому у нас гірше і що треба зробити, щоб це було краще. Власне ми запропонували цю модель як одну із можливих для використання на теренах України, тому що в нас понад 50 національних парків. У нас дуже великий потенціал. А мережа “Зелених шляхів” популяризує немоторизовані засоби пересування – кінні, піші, вело, водні прогулянки. Тобто вона не навантажує природу і ми прихильники якраз просування такого відпочинку. Вона популяризує активний спосіб життя, і ми хочемо, щоб наші люди ставали активними, фізично здоровими, стали свідомими мандрівниками, громадянами, а це відбувається через пізнання культури, природи, історії. І плюс ми намагаємося допомогти адаптувати “Зелені шляхи” на територіях громад, щоб на основі цього розвивалися туристичні продукти”, – зазначає Сергій Підмогильний.

Існує стереотип, що Донеччина та Луганщина – це промислові регіони і там, окрім заводів та шахт, нічого немає, що варто щоб подивитися або де б помандрувати.

“Це стереотип. Говоритиму за Донецьку область. Ми вирішили соляну тематику використовувати в просуванні туристичного регіонального продукту. Із таких потужних великих об’єктів у нас є соляні шахти Соледару. До цікавого можна також віднести Артемівський завод шампанських вин, який, до речі, розташований в гіпсових рудниках, де колись добували алебастр. Північ Донеччини – національний парк “Святі гори”, який має чудову історію, пов’язану з першими поселеннями. До цікавих місць слід віднести і Сіверський Донець, і крейдові схили, це археологічні унікальні знахідки. Ну звичайно, що інфраструктура у нас не дотягує, але ми працюємо в цьому напрямку”, – розповідає підприємиця, фахівчиня з розвитку місцевого туризму, голова громадської організації “Крила” Яна Синиця.

 

Слухати ефір

Дивитися ефір

Джерело: Українське радіо  


Тематика публікації:                

Останні публікації цього розділу:

Конфлікт на Донбасі – не заморожений. Висновки міжнародної моніторингової місії

Програма збору коштів на отримання вищої освіти ветеранами російсько-української війни

Civil Match: як НГО з 10 країн знайшли партнерів на онлайн-події?

Опитування: Вплив пандемії на роботу громадських організацій у Східній Європі та Центральній Азії

Розпочалися зйомки фільму про українських дисидентів

У липні ІМІ зафіксував в Україні 13 випадків порушень свободи слова