Олександр Федієнко: “Ланцюжок роботи місцевих депутатів з населенням після того, як їх обрали, повністю розривається”

За що відповідає депутат Верховної Ради України? З якими питаннями до нього можна звертатися? А з якими – до місцевої влади? Кому писати звернення, якщо відключили гарячу воду, опалення чи не працює освітлення в під’їзді?

ВІ “Активна Громада” продовжує знайомити вас з крутими експертами з депутатського корпусу Верховної Ради України. Говоримо з ними на важливі політичні, соціальні та економічні теми.

Разом з Олександром Федієнком, народним депутатом, заступником голови комітету, головою підкомітету цифрової та SMART-інфраструктури, електронних комунікацій, кібербезпеки та кіберзахисту Верховної Ради України з питань цифрової трансформації говорили про те, в чому полягають функції народних депутатів, з яким питаннями варто звертатися до місцевої влади, а з якими – варто йти до свого місцевого депутата. 

Розмову провела виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна Громада” Олександра Гліжинська. 

Олександра Гліжинська: В чому полягає основна робота народного депутата України?

Олександр Федієнко: В першу чергу – це законотворча діяльність. Народні депутати приходять в парламент робити або оновлене законодавство, або змінювати діюче з урахуванням інновацій. Це одна з основних, на мій погляд, функцій народного депутата. Інша функція – це робота з громадянами, з їхніми зверненнями. Ми повинні працювати з тими, хто нас обрав. Ще одна функція – це нагляд за органами виконавчої влади (міністерства, Офіс Президента тощо) з точки зору виконання їх повноважень. 

Олександра Гліжинська: Ви окреслили три основні функції, але часто люди звертаються до депутатів з абсолютно різними питаннями, починаючи зі світла в під’їзді і завершуючи питаннями війни на Сході. Що робити в такому випадку? Як Ви бачите процес розвінчування міфів серед суспільства стосовно ВРУ?

Олександр Федієнко: Щодо звернень громадян. Мене часто тегають у Facebook, пишуть про якусь проблематику. Здебільшого – це емоційні меседжі. А потім мені кажуть, що це було звернення до народного депутата. Закликають всіх писати звернення в рамках чинного законодавства і з конкретним описом проблеми. Інколи надходять навіть звернення від журналістів. Дивишся: немає преамбули, підписанта, не зрозуміло, хто цей журналіст. Досить багато звернень відбуваються емоційно. Я розумію суспільство. Але звернення має містити конструктивну частину з конкретним викладом проблеми. Є звернення, коли просять гроші. Хочу звернутися до всіх: у народних депутатів в повноваженнях немає відповідних грошей. А от у депутатів місцевого рівня є відповідні фонди, тому я раджу суспільству звертатись безпосередньо до них. Бо саме у місцевих депутатів є відповідні фонди. 95% звернень – це не звернення з точки зору зміни законодавства. Більша частина питань – це проблематика на місцевому рівні: десь ліфт не працює, десь немає води. Це величезна робота, бо ланцюжок роботи місцевих депутатів з населенням після того, як їх обрали, повністю розривається. Цю практику 100% потрібно змінювати і запровадити механізм, коли суспільство все ж матиме повноваження відкликати свого місцевого депутата, якщо він не працює належним чином. Нещодавно фракція дозволила мені додатково працювати з 98-м округом, де я мешкаю. Всі, хто приходили до мене, мали проблеми, які стосувалися виключно роботи місцевих депутатів. Я завжди кажу місцевій владі: пам’ятайте, що вас обрали громадяни і ви працюєте не на політичну силу, а на тих мешканців, які вас обрали. А потім комунікувати з нами з питань соціальних викликів, які є у населення. На жаль, народний депутат не має повноважень контролю влади місцевого рівня. А органи місцевого самоврядування ми можемо контролювати. Багато хто з громадян приходить з питаннями медичного характеру. Щодо деяких питань я втручався навіть на рівні міністрів. Але це вже були критичні питання. 

Олександра Гліжинська: Ви говорите про те, що 90% питань – це питання місцевого рівня. Яких запитів потребує наше суспільство, з якими люди мали б звертатися, але поки що не звертаються?

Олександр Федієнко: В країнах Євросоюзу представники громад читають закони. Проблема в тому, що наше суспільство взагалі не сприймає закони. Як відбувається комунікація з точки зору розуміння роботи депутатів Верховної Ради? Ми десь прочитали, побачили по телевізору тощо. І люди довіряють цій інформації. Замість того, щоб подивитися первинні документи, вони чомусь читають транзитний майданчик, який надалі буде формувати їхню думку. В цьому велика проблема. Багато запитів відбуваються на базі фейків, які, на жаль, дуже впливають на наше суспільство. Суспільство повинне мати елемент критичного мислення. В іншому випадку – суспільством може будь-хто маніпулювати. Я не знаю жодного політика, який би був не поганим для своєї нації. Ми всі є в якомусь роді нездарами, в чомусь винними. В мене є каста експертів – звичайних громадян, які мені кажуть: ось ви прийняли законопроєкт, але тут є проблеми з ним. Ми беремо їх фідбек, читаємо, аналізуємо. Якщо дійсно так і є – ми працюємо над цим. Зараз місточка комунікації між суспільством і народним депутатом практично не існує. Я колись 5 років працював в громадській організації і коли я прийняв рішення йти в народні депутати, я чітко розумів, з чим я буду працювати. Тобто, те, що не спромоглася прийняти передня Верховна Рада, до депутатів якої мені було складно достукатися. Зараз хоч і монобільшість в парламенті, проте, вона дуже різношерстна. але вона є і деякі реформи й зміни, все ж таки, легше приймати. І ми, враховуючи те, що суспільство пише, ми читаємо, комунікуємо і вносимо відповідні зміни. І я вдячний такому прогресивному суспільству, яке не зомбується телеканалами чи іншими платформами, а має критичне мислення. Саме тому в Європі – громадяни знають свої права та обов’язки, користуються ними. Навіть серед моїх знайомих, досить освідчених людей, є такі, що читають “зливні бачки”. 

Є велика плутанина між виконавчою і законодавчою владою. Чомусь всі думають, що в локдауні, в збільшенні комунальних тарифів, винна Верховна Рада. Ми цим не займаємось. Виконавча влада – це Кабмін, відповідні профільні міністерства. Ми можемо їх тільки контролювати, але за зверненнями громадян з конкретними проблемами. Ми не можемо втручатися в якісь конкретні судові рішення. Але депутат, навіть Верховної Ради, не може втрутитися в рішення суду. Як тільки ми почнемо втручатися в рішення суду – почнеться правова вакханалія і тоді вже інституція прийняття рішення зміститься від судової системи до законодавчої. На жаль, багато людей цього не розуміють. Дехто думає, що депутат може написати листа судді і суддя змінить рішення і все буде чудово. Ні, це не так. Для того, щоб це розуміти, варто розбиратися в тому, хто за що відповідає в країні. 

Відео розмови можна переглянути на YouTube-каналі ВІ “Активна Громада”. 

Довідка. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа. 

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.