Оксана Нежальська: «Щаслива, що через аудіозаписи можу долучатися до розмов з видатними людьми…»

Більшості з нас добре відома історія Оксани Нежальської, волонтерки з Луганської області, яка минулого літа, біля міста Антрацит втратила ногу. Жінка, яка регулярно возила продуктові набори у найвіддаленіші куточки області, відгукувалася на потреби людей похилого віку й переймалася навіть тим, аби підзарядити мобільні телефони й інші пристрої для людей, які не мали можливості зробити це самостійно. Того зловісного дня жінка також везла допомогу в одне з сіл. Машина, в якій вона їхала натрапила на міну, Оксані ж випало пройти нелегкі випробування, кілька операцій в Україні й закордоном, тривалий та багатоетапний процес реабілітації та відновлення.

Зараз це усміхнена жінка, яка з особливою радістю розповідає про усе те нове, що тепер є в її житті завдяки небайдужим людям, таким як, наприклад, волонтери проекту «Воїну – гідна праця» ГО «Центр зайнятості Вільних людей» (ЦЗВЛ). Завдяки їхній включеності й відданості Оксана сьогодні одночасно вивчає англійську та опановує комп’ютер, однак головною новиною і зміною є те, що нині жінка має роботу і відчуває свою суспільну значимість. Жінка працює шифрувальницею аудіозаписів в київській компанії Ekonomika Communication Hub. Прийшовши на співбесіду, жінка дещо хвилювалась, але була налаштована рішуче, адже поруч були давні та хороші друзі з команди «Воїну – гідна праця», які у всьому підтримували та допомагали. Саме з їхньою допомогою Оксана прискіпливо створювала резюме, готувалася до співбесіди, перебираючи всі можливі питання від потенційних роботодавців та незмінно опиралася на віру у власні сили. Вже на співбесіді Оксана розказала, що раніше працювала вчителькою, а також про свій волонтерський досвід. HR провела теплу розмову з жінкою, вислухала та дала тестове завдання, в якому не все виявилося таким простим та зрозумілим. Розібратися з програмою їй допомагала Ірина Кривущенко, волонтер ЦЗВЛ. Дівчина провела Оксані експрес-курс комп`ютерної грамотності та допомогла опанувати сліпий десятипальцевий метод друку. «Іра – розумничка, усе пояснила, показала, сказала звертатися, якщо буде потрібна допомога», – так про волонтерку відгукується Оксана.

За кілька днів тестове завдання було готове і Оксану взяли на роботу в Ekonomika Communication Hub, незалежну медіакомпанію, яка дотримується екологічних принципів ведення бізнесу та публічно озвучує, що вони не просувають жодних нав’язаних ідеалів, якщо самі їх не розділяють. Таким чином, соціально відповідальна позиція компанії не просто озвучується, але й практично доводиться. За більше, ніж десять років роботи, компанія еволюціонувала від ділового видання до багатопрофільного хаба з широким спектром послуг для бізнесу. Сьогодні компанія працює в таких напрямках як ЗМІ, навчання та консалтинг, бізнес-івенти, корпоративні послуги.

«Маруся дає мені завдання і я рада, що вона задоволена моєю роботою», – говорить Оксана Нежальська про співробітницю Ekonomika Communication Hub Марусю Маруженко, яка, окрім всього, також є волонтеркою ЦЗВЛ. Оксана з великою радістю та захопленням прослуховує  аудіозаписи, уважно вслухається в темп, ритм і мелодику мовлення кожної людини. «Хтось дуже швидко говорить і нерозбірливо, за мовленням такої людини встигнути дуже важко, а в когось голос настільки приємний і милозвучний, що часом забуваєш, що це потрібно розшифровувати і просто слухаєш». Особливо запам`яталось жінці інтерв`ю з Світланою Алексієвич, Нобелівською лауреаткою з Білорусі, яка на початку квітня прочитала лекцію в Києві. «Ця жінка настільки сильна духом і словом, що її розповіді сильно надихнули мене. Дуже рада від того, що можу, хоч і не безпосередньо, але долучатися до розмов з такими видатними людьми», – ділиться Оксана.

Звісно, вільного часу, який Оксана приділяє діяльності над власним проектом стало менше, але враження, якими радо ділиться жінка того варті. «Мені подобається, що моя робота потрібна, що до її результатів не має зауважень і що мені за неї щиро дякують», – говорить Оксана Нежальська

Зараз однією з проблем, про які говорить жінка, сміючись у слухавку, є недостатність часу для реалізації усіх її ідей, зараз думки жінки направлені на реалізацію туристичного проекту, нові знання, людей, яким вона хоче допомогти чи яких могла б надихнути. «Я немов пасажир, який застрибує в останній вагон, – говорить вона. – Але все відбувається вчасно, так, все завжди відбувається вчасно».

Лідія Рудєва