Як переселенцю подалати відсутність правового механізму вирішення його проблеми

У жовтні 2017 року до відділу «Бахмутське бюро правової допомоги» звернувся клієнт, який є внутрішньо переміщеною особою за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги, яка полягала у ...

Додано:
OksanaBolotuk

a299d7a50427c746aa12bcacb0bbde72_0
Як переселенцю подалати відсутність правового механізму вирішення його проблеми

У жовтні 2017 року до відділу «Бахмутське бюро правової допомоги» звернувся клієнт, який є внутрішньо переміщеною особою за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги, яка полягала у складенні адміністративного позову та представництві його інтересів у суді.

Справа клієнта полягала в наступному. Багато років чоловік пропрацював на Горлівському машинобудівному заводі. Умови його праці були дуже важкими і шкідливими. 24.03.2015 року клієнт отримав медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії Інституту медицини праці національної академії медичних наук України за № 595, яким вперше було встановлено, що він має захворювання та його захворювання є професійним із висновком – пневмоконіоз (t/t, 1/1), ЛН І-ІІ ст. першого-другого ст.)

22.08.2017 року ним повторно був отриманий медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії Інституту медицини праці Національної академії медичних наук України за № 1770 висновком: пневмоконіоз (t/t, 1/1), ЛН-ІІ  ст. (другого ступеню). Тобто, хвороба прогресує.

Повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 були надані до ДОКЛ ПЗ, Головного Управління Держсанепідслужби в Донецькій області, Донецького обласного Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, ЗАТ «Горлівський машинобудівний завод» Донецької області 24.03.2015 року відповідно до «Порядку проведення розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим Постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232.

Своїм листом від 07.12.2015 року № 04301-06-6939/13 Державна санітарно-епідеміологічна служба України  повідомила клієнта, що розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань працівників підприємств, які зареєстровані на території не підконтрольній Україні та не перереєструвалися на територію, підконтрольну українській владі може бути проведено лише після звільнення тимчасово окупованої території.

Що це за фраза? Після повернення окупованих територій? Коли це? Чи доживе клієнт до цього переможного для України моменту?

Чоловік писав заяви в усі можливі та неможливі інстанції. Шукав справедливості усюди. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Прем’єр міністр України, Адміністрація Президента України, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державної служби з питань праці, Головного Управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області… Залишилось звернутись тільки до Всевишнього?….

Як же так, професійне захворювання є, але отримати жодної компенсації від Фонду соціального страхування від нещасних випадків неможливо??? Чому неможливо? Чи винен клієнт в окупації частини території України та фактичному ефективному контролі Російською Федерацією цієї території? Хто відшкодує йому ту шкоду, яка була завдана шкідливими умовами виробництва? Невже держава Україна не визнає за ним право на компенсацію, але ж в нього на руках є всі підтверджуючі документи. Клієнт є внутрішньопереміщеною особою, знімає квартиру в Харкові і з кожним днем втрачає віру і надію на справедливість, здоров’я його погіршується з кожним днем. Бюрократичний механізм висмоктує всі сили клієнта і боротись стає йому все важче і важче.

Представник відділу «Бахмутське бюро правової допомоги», Болотюк Оксана Леонідівна, вивчивши матеріали справи клієнта 06.11.2017 року склала лист до Головного Управління Держпраці в Донецькій області  і просила утворити комісію з розслідування причини виникнення професійного захворювання, провести розслідування випадку професійного захворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з розслідування причини виникнення професійного захворювання та скласти акт за формою П-4. Також, в листі вона просила включити в склад комісії з проведення розслідування  причин виникнення професійного захворювання замість представника роботодавця – представника місцевої адміністрації, а замість представника первинної профспілкової організації залучити представника вищестоящої організації профспілки до членів якої  належав клієнт, вищого органу профспілки,   робочого   органу   виконавчої   дирекції  Фонду  за місцезнаходженням   підприємства,   а   також   у   разі   потреби представників інших органів.

Після надходження від ГУ Держпраці листа від 22 листопада 2017 року № 04.5/8134, в якій відповідач зазначив, що на сьогодні в ГУ Держпраці відсутні законні підстави видання наказу про створення комісії з розслідування причин виникнення встановленого професійного захворювання, представник відділу «Бахмутське бюро правової допомоги», не погодившись з зазначеною відповіддю, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом в якому просила визнати протиправною відмову у створенні комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання, яка викладена у відповіді ГУ Держпраці від 22 листопада 2017 року №04.5/8134, зобов’язати ГУ Держпраці утворити комісію з розслідування причин виникнення у ОСОБА_1 професійного захворювання; зобов’язати ГУ Держпраці відшкодувати завдану незаконними діями моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях, у яких зазначив, що процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається «Порядком проведення розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим Постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232. Також, налогосив на тому, що розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань працівників підприємств, які зареєстровані на території не підконтрольній Україні та не перереєструвалися на територію, підконтрольну українській владі може бути проведено лише після звільнення тимчасово окупованої території.

Суд, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  встановив наступне. Ситуація, яка склалася порушує, гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки, саме держава не виконала свій обов’язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17.

Таким чином, відповідач не виконав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та своєї посадової інструкції.

16.11.2018 року Донецький окружний адміністративний суд вирішив визнати протиправною відмову у створенні комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання, яка викладена у відповіді ГУ Держпраці від 22 листопада 2017 року №04.5/8134, а також зобов’язати Головне Управління Держпраці в Донецькій області утворити комісію з розслідування причин виникнення у клієнта професійного захворювання. Таким чином, справедливість відновлена. 16.12.2018 року вказане рішення вступило в законну силу  і клієнт зараз чекає на виконання рішення суду.

 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Стартував Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA

Політична освіта: біля національних вишів з’явилися двометрові пачки гречки

Децентралізація: настрої українців

На Чернігівщині вчились виявляти прямі та непрямі прояви домашнього насильства

На Docudays UA запустять лабораторію для активістів і документалістів

Успішні жінки в STEM розповіли про свої стратегії, таланти, емоції та мотивацію