Реєстрація


Недостатнє планування та брак комунікації зі стейкхолдерами – причини відставання з виконанням Угоди про асоціацію

7 грудня 2017 року, напередодні засідання Ради асоціації Україна-ЄС, громадські експерти представили свої оцінки виконання Угоди про асоціацію. Угода виконується заповільно, нерівномірно, неповно, ...

Автор:
Ylytvynenko

???????????????????????????????
Недостатнє планування та брак комунікації зі стейкхолдерами – причини відставання з виконанням Угоди про асоціацію

7 грудня 2017 року, напередодні засідання Ради асоціації Україна-ЄС, громадські експерти представили свої оцінки виконання Угоди про асоціацію. Угода виконується заповільно, нерівномірно, неповно, без належного залучення громадськості та інших зацікавлених сторін і без достатнього фінансування, внаслідок чого Україна втрачає багато можливостей, передбачених Угодою. Такими є основні висновки експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – української частини двостороннього органу громадського контролю за виконанням Угоди, створеного відповідно до самої Угоди – викладені в дослідженні «Від цілей до результатів: виконання Угоди про асоціацію очима стейкхолдерів».

Дослідження, виконане за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується ЄС і виконується Міжнародним фондом «Відродження», є першою спробою оцінити якість та повноту виконання окремих положень Угоди про асоціацію за унікальною методологією, що передбачає залучення різних зацікавлених сторін (стейкхолдерів) – відповідальних посадовців, експертів, представників громадськості та бізнесу, які оцінювали Угоду у 8 окремих сферах. Всього в оцінюванні взяло участь 130 представників стейкхолдерів, було проаналізовано 47 рішень Верховної Ради та органів виконавчої влади, сформовано 68 висновків та надано 135 рекомендацій 21 органу влади.

???????????????????????????????

«Імплементація 6-ти антидискримінаційних Директив Ради ЄС все ще знаходиться на початковому етапі, а урядовий план із їх впровадження мало відповідає тематиці та напрямам цих Директив. Наприклад, Урядовий план передбачав заходи щодо людей з інвалідністю, але у ньому практично не врахована дискримінація за віком та за статтю й сімейним статусом – за ними в Україні дискримінують найбільше» – заявила Марфа Скорик, експертка Київського інституту гендерних досліджень.

«За Угодою про асоціацію, Україна та ЄС мають співпрацювати для досягнення сумісності між їхніми системами захисту прав споживачів та забезпечення високого рівня цих прав. Ми очікуємо від законодавчого органу відновлення в законі «Про захист прав споживачів» всіх звужених та вилучених прав споживачів. Зокрема, на безпечність та якість харчових продуктів. Адже починаючи з 2014 року цей закон не забезпечує державного захисту прав споживачів на ринку харчових продуктів» –  зазначила Наталія Бородачова, віце-президент Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС».

На основі проведених консультацій зі стейкхолдерами (урядовцями, представниками громадськості, професійними асоціаціями, місцевою владою, бізнесом та ін.) експерти дійшли висновку про три системні проблеми, які слід вирішити для належної імплементації Угоди: недостатньо повне планування, брак моніторингу ефективності виконання ухваленого законодавства, брак комунікації зі стейкхолдерами органами влади про процес розробки рішень, проведення заходів та їхні результати.

«У більшості випадків, органи влади недостатньо повно планують імплементацію об’єктивно неоднорідних положень Угоди про асоціацію. Наприклад, існує надто вузьке розуміння завдань, пов’язаних з вимогою ратифікації Римського статуту або щодо обміну інформацією у галузі професійно-технічної освіти. Часткове пояснення такого стану справ полягає у тому, що у більшості проаналізованих сфер відсутня державна стратегія» – зазначив Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження».

За словами Зоряни Міщук, Голови Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, типовими проблемами імплементації положень Угоди є «затримка наближення законодавства до права ЄС (прийняття відповідних законопроектів постійно відкладається), недостатньо відкритий процес імплементації (бракує залучення всіх зацікавлених сторін на ранніх етапах до процесів розробки і прийняття відповідних рішень); неповне наближення законодавства (тобто норми європейського права переносяться частково), суперечливий характер імплементації (коли паралельно приймаються закони, що відповідають Угоді і суперечать їй) або ж кроки на виконання зобов’язань за Угодою явно недостатні».

Головні рекомендації Уряду за результатами проведеного аналізу:

  1. Належним чином поставитися до планування повної та ефективної імплементації положень Угоди про асоціацію, у тому числі т.зв. «м’яких» зобов’язань (де немає вимог гармонізації законодавства з правовими актами ЄС).
  2. Провести аудит («скрінінг») поточного українського законодавства на предмет відповідності до положень міжнародного та європейського права. Звернутися до сторони ЄС за допомогою у реалізації цього завдання, а також залучити представників стейкхолдерів та українських недержавних експертів.
  3. Налагодити інформування стейкхолдерів органами влади про процес розробки рішень, проведення заходів та їхні результати.
  4. Запровадити систематичний моніторинг прогресу планованих реформ включно з моніторингом ефективності впровадження нових законодавчих норм після їх ухвалення.
  5. Провести аналіз українського та міжнародного досвіду практичної реалізації державних стратегічних документів (в сферах управління водними ресурсами, протидії дискримінації, підтримки інновацій та науки, інформаційного суспільства, захисту прав споживачів).
  6. Запровадити програми підготовки кадрів необхідної спеціалізації та провести навчальні заходи з підвищення кваліфікації службовців та працівників (в сферах басейнового управління, захисту прав споживачів, запобігання дискримінації).
  7. Закласти у бюджет фінансові інструменти та кошти, необхідні для імплементації Угоди. Забезпечити необхідну фінансову та організаційну підтримку діяльності Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Національного фонду досліджень, наукової програми супроводу впровадження басейнового управління, рад професійно-технічної освіти. Здійснити аудит дослідницької інфраструктури державних наукових установ та ВНЗ.

 

Довідкова інформація:

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС є частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (Платформа) – органу громадського контролю за виконанням Угоди про асоціацію, створеного відповідно до ст. 469-470 Угоди. За Угодою, Платформа надає рекомендації Раді асоціації; Комітет асоціації та Парламентський комітет асоціації повинні здійснювати регулярні контакти з представниками Платформи з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди. До Української сторони Платформи входить 15 членів – представників різних секторів громадянського суспільства – громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під егідою Платформи також діють 250 організацій, структурованих в 6 робочих груп, відповідно до пріоритетів Угоди про асоціацію.

Громадська синергія – проект, метою якого є посилення впливу громадськості на темпи та якість реалізації євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох проєвропейських Платформ: Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та виконується Міжнародним фондом «Відродження».

 

За додатковою інформацією звертайтесь до Ярослава Литвиненка, [email protected], або за телефоном +38 050 039 07 82

 

IMG_2737 IMG_2743


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Реформи в Україні ще не пройшли «точку неповернення» – звіт Chatham House

Онлайн курс "Партнерство та фандрейзинг"

Стратегія ЄС щодо працевлаштування людей з інвалідністю

1700 людей в буферній зоні АТО не будуть голодувати і не замерзнуть

Досвід реалізації місцевих ініціатив в Херсоні: потрібно вдосконалити процедуру

Громадський бюджет Миколаєва 2018: реальні можливості для реалізації громадських ініціатив