“Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни”. У Музеї Майдану відбувся круглий стіл

15 лютого Національний музей Революції Гідності провів круглий стіл “Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни”.

Онлайн-захід, присвячений місії і ролі Небесної Сотні в контексті російсько-української війни й українських визвольних змагань модерувала член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу Інституту історії України Національної академії наук України Лариса Якубова. Зокрема, вона наголосила на місії українських істориків розповідати свою історію так, щоб на неї опиралися наступні покоління: “Ми маємо генерувати нашу історію самі, навіть у цьому маємо бути суб’єктні, а світ має дослухатися до нашого дискурсу”.

На початку круглого столу виступив Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Богуна, генерал-майор Збройних Сил України Ігор Гордійчук. Він розповів про участь і ставлення військовослужбовців у Революції Гідності та про значення Героїв Небесної Сотні в умовах російсько-української війни:

“Під час Революції Гідності значна частина військового менеджменту мала ще радянську ментальність. Але пасіонарна частина військових була переконана: ми стовідсотково повинні бути з народом. Жертовність Небесної Сотні зіграла вирішальну роль у тому, що ідейні люди з Майдану пішли в АТО. Хоч у 2014 році ми були малоспоряджені, а противник чисельніший, ми йшли до кінця. І саме перші герої і їхня жертовність допомагала нам давити ворога і перемагати”.

Павло Сидоренко, начальник групи комунікації управління 241-ї бригади тероборони міста Києва, молодший лейтенант ЗСУ, а до великої війни – координатор громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані” був безпосереднім учасником подій Революції Гідності. На його думку, якби українці не об’єдналися і Майдан не переміг, Україна перетворилася б у сучасну, фатально залежну від Росії Білорусь:

“Майдан дав нам відчуття певної перемоги, хоча тоді ми ще не знали, що велика битва тільки починається. Нашим прагненням до волі ми відштовхуємо від себе російське ярмо. Те що сталося в Білорусі, є картиною того, що було б з Україною, якби її волю не вдалося відстояти на Майдані. Українців об’єднала справа Небесної Сотні”.

Директорка державної наукової установи “Енциклопедичне видавництво” Алла Киридон говорила про важливість створення пантеону національних героїв:

“Це направду важливий компонент утривалення національної пам’яті. Персоніфікація і візуалізація героїв є важливим складником, чинником відмежування від імперської колоніальної історії. Герої Небесної Сотні, Герої російсько-української війни, які входять до цього пантеону, будуть виховувати покоління українців”.

Історик з Університету Вікторії (Канада) Сергій Єкельчик провів важливу паралель Героїв Небесної Сотні з Героями Крут:

“Герої Небесної Сотні, як і крутянці, в цивільній ідентичності є символом більшого залучення суспільства, адже ця війна є справою не тільки професійної армії, а й суспільства, що підтримує нову політичну ідею. Михайло Грушевський під час похорону крутянців сказав, що вони допомогли розв’язати зв’язки з росією. Коли пролилася кров, стало зрозуміло, що Україна може збудуватися тільки у визначенні себе проти імперії. Теперішня війна – це війна за незалежність України. Таке позитивне визначення того, що українці зараз роблять, зустрічається і в американських медіа”.

Також науковець розповів про самовизначення українців на Майдані та під час російсько-української війни:

“Під слоганом Європи стоять поняття демократії, боротьби з корупцією, побудови нового суспільства. Нам ідеться про повернення до Європи, і Європа має пишатися тим, що Україна хоче до неї повернутися, адже це дасть їй перевизначення, нове життя. І про боротьбу з регіоналізмом (який активно використовувався Партією Регіонів): немає східняків і західняків, а є українці, які визначили себе у цій війні. Європа та цілісна, суверенна, соборна Україна – це протилежність духовному совку, спадщині СССР, яка так тяжко вичавлюється з нашого суспільства. Кров пролилася, щоб ми визначили себе як суму людей, які роблять вибір на користь ідеї, а не тільки прагнуть розв’язатися від росії. Це війна проти колоніалізму, проти сусідньої імперії, яка претендує на те, що України нема.

Впізнаване явище нашого щоденного життя – це, як і 100 років тому, відродження козацьких традицій. Пам’ять про цю боротьбу реально живе. Наша історія відроджується, вона триває. Це і є революцією за вільність, за права людини, і розумінням, що є нацією і державою. Після Французької революції французька армія отримала солдатів нового типу. І в нас зараз армія нового типу. Українська Революція була революцією українських громадян. Це сума портретів героїв, а не одного вождя”.

Віталій Скальський, директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, зауважив, що пам’ять про Героїв Небесної Сотні повинна бути персоніфікованою:

“Одна з проблем українського суспільства полягає в тому, що ми втратили емоційний зв’язок з поколіннями борців за незалежність України. Про період армії УНР чи Галицької армії мало хто пам’ятає. З десятків розстріляних крутянців ми знаємо про родини лише двох з них. Пам’ять про армію УНР виявилася дуже знеособленою, тому пам’ять про Героїв Небесної Сотні не має стати такою. Варто називати вулиці на честь конкретних Героїв Небесної Сотні”.

Про важливість індивідуальних історій говорив і директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло:

“Важливою є подача героїв конкретними людьми, а не знеособленою символічною спільнотою. Потрібне не знеособлене представлення війни мовою статистики, втрат, а через індивідуальні переживання. Важливо знати індивідуальні історії. Інша справа, що ми подаємо їх через індивідуальне бачення, і це виклик. Важливо актуалізувати подвиг героїв, тяглість боротьби за свободу”.

У дискусії взяли також участь старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олександр Андрощук та професор, завідувач відділу Інституту історії України НАНУ Олександр Лисенко.

Захід відбувся напередодні дев’ятої річниці загибелі Небесної Сотні та річниці повномасштабного вторгнення росії до України.

Джерело: Національний музей Революції Гідності.