Насильство —STOP! Дайджест успішних справ Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у протидії домашньому насильству.

Таке негативне явище як домашнє насильство часто змушує страждати мовчки, оскільки в переважній більшості випадків постраждалі бояться зізнатися оточуючим, повідомити про ці факти у правоохоронні ...

Домашнє-насильство_25.11.2020-300x251
Насильство —STOP! Дайджест успішних справ Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у протидії домашньому насильству.

Таке негативне явище як домашнє насильство часто змушує страждати мовчки, оскільки в переважній більшості випадків постраждалі бояться зізнатися оточуючим, повідомити про ці факти у правоохоронні органи… Мотивів мовчання безліч — сором, страх, відчай, коли здається, що ніхто не здатен допомогти. Та все ж коли терпіти вже не сила жінки відважуються розповісти про це та попросити допомоги. І це правильно, адже говорити не соромно. Саме комунікація дозволяє подолати насильство, на сьогодні це найперший крок протидії йому…, який здатні зробити не тільки жертви насильства, а й свідомі громадяни, чий обов’язок повідомити компетентні органи про протиправні дії, свідками яких вони стали…

І ось відразу кілька прикладів з практики Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі — Місцевий центр), коли постраждала особа не залишилася з бідою сам-на-сам.

  1. Одного травневого ранку до притулку для жінок Благодійної організації «Світло надії» прийшла жінка, зватимемо її Світланою, та розповіла, що мешкає у одному з районів нашої області, має співмешканця та двох спільних дітей, вагітна втретє. Останнім часом на ґрунті матеріальних проблем, що виникли у сім’ї її співмешканець почав шукати розради у чарці. Будучи на підпитку почав звинувачувати у всіх бідах її та дітей, постійно їх сварячи, ображаючи нецензурною лайкою без причини, всі кошти, що були у сім’ї чоловік періодично забирав і витрачав на розваги, а на її зауваження штовхав та бив її. Спочатку жінка терпіла, маючи надію, що проблеми минуть і співмешканець знову змінить своє ставлення на краще. Та з кожним днем ставало все гірше, ставлення ставало все жорстокішим. Боячись за дітей, своє життя та ще не народжену дитину, яку носить під серцем, жінка потай забрала дітей, свої речі та дременула як кажуть «у світ за очі». Вже в Полтаві почула про благодійну організацію й вирішила звернутися до них.

Забезпечивши жінку житлом та іншим найнеобхіднішим Благодійна організація «Світло надії», яка не перший рік на партнерських засадах співпрацює з Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, перенаправила жінку для надання їй правової допомоги у питанні протидії домашньому насильству.

На надання правової допомоги у даній справі уповноважили головного юриста Полтавського місцевого центру, адвоката Артема Пархоменка.

«Поспілкувавшись із Клієнткою, я дійшов висновку, що наявні усі підстави для звернення до суду за отриманням обмежувального припису щодо кривдника. Вдалося з’ясувати, що небайдужі односельці, які чули останню сварку, все ж повідомили поліцію про таку поведінку співмешканця» – розповідає юрист —  «А крім того, співмешканець і серед односельців характеризувався не зовсім добре, адже про його поведінку в сім’ї було чутно і людям, що проживали поряд.» Отож озброївшись доказами його протиправної поведінки фахівець склав заяву про видачу обмежувального припису щодо кривдника, яка була подана до районного суду та підтримана фахівцем у судовому засіданні із наведенням переконливих доводів обраної правової позиції.

Розглянувши заяву, місцевий суд її задовольнив, ухваливши рішення про заборону співмешканцю наближатися до Світлани та дітей ближче ніж на 100 метрів, переслідувати їх та у будь-який спосіб спілкуватися. Зобов’язано також його покинути їх спільне місце проживання і не наближатися до нього ближче як на 100 метрів. Виконання рішення доручено місцевому відділу поліції, який тепер прискіпливо контролює поведінку співмешканця.

А Світлана змогла повернутися до рідного дому і вже не боїться там перебувати. Тим часом співмешканець має шестимісячний строк на роздуми і переосмислення своєї поведінки, після спливу якого можливо заслужить у Світлани другий шанс на побудову спільного щасливого сімейного життя.

Відрадно те, що це не єдиний приклад реальної допомоги жінкам, що страждають від домашнього насильства.

  1. В один із днів липня 2021 року до Місцевого центру звернулася Людмила, яка розповіла, що близько чотирьох років тому вона вийшла заміж, у шлюбі в неї народився син. Неприємності почалися близько року тому, коли чоловік захопився азартними іграми, у зв’язку з чим почали виникати сварки. Чоловік постійно ображав її та дитину, тому вона вирішила розлучитися з ним та переїхала з дитиною жити до своєї мами. Після розлучення чоловік частенько приходив до квартири її мами, вимагаючи щоб жінка повернулася за місцем їх колишнього проживання, бо вважає, що вона зобов’язана це зробити, давши колись клятву жити разом довіку. Коли ж отримував відмову, то вчиняв сварки та бійки. З цього приводу вона та її мати неодноразово викликали поліцію. А свідками цих подій були сусіди та мешканці під’їзду. Під час спілкування з дитиною чоловік налаштовував їх сина проти матері та бабусі, тому після спілкування з батьком дитина ставала сама-не-своя і теж проявляла агресію до них. З цих мотивів жінка почала обмежувати спілкування батька з дитиною, проте через орган опіки та піклування батько домігся встановлення йому годин спілкування з дитиною.

На надання правової допомоги у даній справі уповноважили фахівця Полтавського місцевого центру, адвоката Артема Пархоменка.

«Вивчивши ситуацію, мною було встановлено наявність заборгованості по аліментам, а також те, що органом опіки та піклування при прийнятті рішення не взято до уваги обставини щодо протиправної поведінки батька відносно матері дитини та факти маніпулювання батьком свідомістю в особистих цілях. Отож з метою доведення всіх обставин, що мають значення у справі, нами невідкладно розпочато збір доказів» —  розповідає спеціаліст — «В органах поліції отримано інформацію щодо викликів поліції, які були досить частими, встановлено, що відносно чоловіка поліцейськими було винесено терміновий заборонний припис, а це означає, що факти вчинення домашнього насильства у ході перевірки знайшли своє підтвердження. Залучено свідків, отримано висновок психолога, який спілкувався з дитиною та відобразив її слова щодо цих подій, після чого складено заяву про видачу обмежувального припису та подано її до суду».

Під час судового розгляду зібрані докази стали достатніми і беззаперечно свідчили про факти вчинення чоловіком домашнього насильства. Намагання чоловіка видати себе за добропорядного, посилаючись на те, що це саме жінка навмисно його оговорює, лишилися марними, адже спростовувалися доками, що були подані заявницею та її представником. Слова ж чоловіка підтвердження не знайшли. Більше того, вони були спростовані доказами, поданими представником. Тому, районний суд повністю задовольнив заяву жінки, ухваливши рішення про видачу обмежувального припису щодо кривдника, яким заборонено чоловікові наближатися до колишньої дружини та дитини ближче ніж на 100 метрів, переслідувати їх та у будь-який спосіб спілкуватися.

На підставі судового рішення орган опіки та піклування переглянув своє рішення про встановлення годин спілкування батька з дитиною і скасував його, посилаючись на встановлені факти протиправної поведінки чоловіка відносно колишньої дружини та дитини, а в задоволенні заяви чоловіка про встановлення йому годин спілкування з дитиною йому було відмовлено.

Чоловікові також роз’яснено, що спілкування з дитиною можливе лише після суттєвої зміни його моделі поведінки на краще та завершення шестимісячного строку, протягом якого діятиме обмежувальний припис щодо нього, дотримання якого контролюється поліцією. Наскільки дієвим фактором, що вплине на поведінку кривдника стане обмежувальний припис покаже час, якого вдосталь для осмислення та виправлення скоєних помилок.

  1. До Місцевого центру звернулася молода жінка, яка назвалася Вікторією та розповіла, що має чотирьох неповнолітніх дітей віком від 5 до 11 років. З батьком дітей вона проживає без реєстрації шлюбу. Декілька років тому жінка почала помічати, що чоловік починає ставитися до неї та дітей жорсткіше, намагається більше контролювати їх поведінку. Для себе вона знайшла пояснення, що він як батько таким чином намагається виховувати дітей у дусі дисципліни, привити їм організованість, виховати у дусі поваги до норм моралі та не допустити, так би мовити негідної поведінки, наслідком якої може стати безконтрольність. Та коли простір вільних дій жінки і дітей почав звужуватися настільки, що кожен член сім’ї був зобов’язаний запитувати дозволу на будь-який найменший крок, жінка зрозуміла, що це вже занадто і необхідно якимось чином спробувати це виправити. Вона вирішила поговорити про це з чоловіком, однак він зустрів таку розмову вороже, заявивши, що він глава сім’ї і кожен зобов’язаний його слухатися і виконувати його волю. Єдиним правильним вибором для жінки в цій ситуації здавалося припинення спільного проживання і фактичних шлюбних відносин. Здавалося б, що це кінець подружнього життя, але як виявилося, це стало лише початком історії, яка була повною випробувань та все ж завершилася щасливо.

«Жінка вирішила припинити спільно проживати з чоловіком та вести спільне господарство бо кожен з них, мав діаметрально протилежні погляди на стосунки та сім’ю, методи і порядок виховання дітей, уявлення про особисту свободу… В ході надання правової допомоги стало відомо також, що на фоні постійних незгод, пов’язаних із тотальним контролем кожного кроку, в родині почали виникати сварки, які переростали в серйозні конфлікти, а поведінка чоловіка почала бути занадто агресивною, він почав погрожувати фізичною розправою і бити своїх рідних, заподіюючи тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. За кожен факт невиконання його вказівки жінка та діти могли бути покарані фізично. Зазнавали вони і постійного психологічного тиску. Це полягає у погрозах, нецензурному висловлюванні на їх адресу, що принижують честь та гідність. Чоловік узяв під свій контроль усі гроші та майно, що належить сім’ї і видавав кожному стільки, скільки вважав за потрібне, після пояснення мети використання цих коштів…» — згадує подробиці справи фахівець правової допомоги

Після влаштування соціальними службами жінки та дітей у притулку, ми розпочали вживати заходів для обмеження такого впливу кривдника. Невідкладно було складено заяву про видачу обмежувального припису щодо кривдника, де з посиланням на докази викладені вже згадані вище обставини. Будучи розглянутою судом негайно, заява була задоволена. Судовим рішенням заборонено кривднику перебувати у місці спільного проживання разом із жінкою і дітьми, у будь-який спосіб наближатися до них та спілкуватися, в тому числі і з використанням мобільного зв’язку, соцмереж та інших осіб.

Чоловік мав ще один будинок у іншому населеному пункті, де й був зареєстрований, тому після рішення суду там і проживав,  шість місяців поки діяв обмежувальний припис.

«Як приємно, що фінал цієї історії виявився щасливим — згадує юрист — Проживши пів року без спілкування з дружиною і дітьми, чоловік вочевидь зрозумів, що вони для нього значать, наскільки дорогими є для нього, переосмислив свою поведінку, яка могла стати причиною втрати дорогих людей. І тому, дочекавшись строку закінчення обмежувального припису, на наступний день прийшов до жінки і дітей із щирими вибаченнями та таки отримав другий шанс для щасливого життя. Сім’я далі щасливо продовжила спільно проживати разом.»

Кожна з цих історій є різною та всі їх об’єднує одне — кожен із постраждалих захистив свої права, перестав страждати від домашнього насильства, а життя змінилося на краще. Це стало можливим завдяки відвазі звернутися за допомогою, адже попросити про допомогу не соромно!

Полтавський місцевий центр
з надання безоплатної вторинної правової допомоги


Тематика публікації:     

Останні публікації цього розділу:

Місцевий індекс прав людини для громад Донбасу. Результати за 2021 рік

Віртуальна експозиція, створена в рамках україно-британської резиденції Digital Art Observatory, вже доступна до перегляду

Як працює Соціальна квартира для жінок з дітьми «Право на здоров’я» і як їй може допомогти кожен громадянин?

Визначено переможців конкурсу соціальних ініціатив 2021 за підтримки ЄС

Як допомагають бездомним котикам та песикам в Харкові

Грудень дарує нові можливості