На Прикарпатті родини розвідників ОУН та вихідців з Сибіру розповідали свої історії

На Прикарпатті у місті Бурштин відбувся Вечір родинних історій. Подію реалізували «Молода Просвіта Прикарпаття» у партнерстві з громадським простором #ШЕВАHUBза підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту «Зміцнюємо громади, об’єднуючи Україну».

Всього прозвучало п’ять історій від мешканців міста. Ганна Дмитрик живе у Бурштині все життя, де пізнала особисті втрати та бачила, як розвивається місто протягом десятиліть. Федір Наритник та Марія Хованець перебули буремні роки німецької окупації та радянського терору, воювали в ОУН.

«Я народилася 1928 року в Бурштині. У 14 років вже вступила в ОУН, мене відправили на курси медсестер, – розповідає Марія Хованець. – Потім пішла в сотню «Гайдамаки», де я виконувала роботу зв’язкової та лікаря. Діти пішли по моїх слідах: син – полковник, воює за Україну. А донька стала лікарем».

Петра Хом’яка ще хлопчиком депортували з Польщі, спочатку на схід України у Краматорськ, а потім чоловік оселився в Бурштині, де прожив своє життя.

«У 1945 році нас депортували, якраз на Спаса. Ми потрапили аж в Сталінську область, – тепер Донецька, – розповідає пан Петро. – Нас везли у товарних вагонах. Можна було взяти з собою дві корови, зерно, борошно… У Бурштин приїхали наступного року, бо тут жила родина моєї мами, які виїхали кілька років до того».

Також Бурштин став притулком для сім’ї Відякіних, які приїхали аж із Сибіру.

 «Мій чоловік народився у 1941 році, а я у 1945, обидвоє в Сибіру, – каже Наталія Відякіна. – наша дитина сильно хворіла, тому приїхали сюди. Нас зразу добре зустріли. Люди тут дуже гостинні й добрі. Ми були здивовані, коли ті, хто пройшли табори, з нами розмовляли без ненависті. Я б, напевно, так не змогла».

Для присутніх виступав оркестр народних інструментів.

«Наше місто невелике, тому, здається, що ми достатньо комунікуємо і знаємо одне одного, – говорить співорганізаторка заходу та співкерівниця громадського простору Світлана Видай. – Але, щоб згуртувати громаду, дуже потрібні такі заходи. Свої історії розповіли ті люди, які є живою історичною книгою. Свого роду це фестиваль культур, бо є і примусово переселені, і корінні мешканці, і ті, хто приїхав, бо так склалася їхня доля».

Захід пройшов поруч з новоствореним простором #ШЕВАHUB. Його тематика – культурна. Назва поєднує в собі різні покоління: простір розташований в історичній будівлі, будинку культури імені Т. Шевченка, а «Шева» – це Шевченко на молодіжному сленгу. Тут знайдуть своє місце і молодь, і старше покоління.

«Наше основне завдання – не загубити ті культурні традиції, які були в Бурштині протягом 465 років, – розказує міська голова Роксолана Джура– Наше місто населяло 40 національностей протягом останніх 50 років, тому деяких з них ми запросили на цей вечір».

Бурштин – одна із п’яти громад Прикарпаття, які обрали для участі у проєкті «Зміцнюємо громади, об’єднуючи Україну».

«Такі заходи об’єднують мешканців, бо ми бачимо тут, як старше покоління, так і молодь. Вони між собою спілкуються, чують одне одного і зберігають комунікацію між поколіннями, – говорить керівниця проєкту Євгенія Бардяк. – Важливо, аби люди розповідали свої історії. Через них ми пізнаємо саму історію міста Бурштин і загалом історію української держави».

Проєкт “Зміцнюємо громади, об’єднуючи Україну” організовує Івано-Франківська обласна організація “Молода Просвіта” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).