На окупованих територіях за пів року загинуло 107 цивільних осіб – Моніторингова місія ООН

В пресцентрі Українського кризового медіа-центру презентували нову доповідь Організації Об’єднаних Націй, яка висвітлює вплив пандемії COVID-19 і заходів реагування на неї на права людини в Україні. ...

50371073071_63fa43bb5b_c
На окупованих територіях за пів року загинуло 107 цивільних осіб – Моніторингова місія ООН

В пресцентрі Українського кризового медіа-центру презентували нову доповідь Організації Об’єднаних Націй, яка висвітлює вплив пандемії COVID-19 і заходів реагування на неї на права людини в Україні. Зокрема прояви нерівності і проблеми у сфері прав людини, які існували раніше, ще більше загострилися під час пандемії. У доповіді представлені результати шестимісячного моніторингу у період з 16 лютого до 31 липня 2020 року.

«В ході пандемії наша місія зафіксувала 107 загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій. 18 людей було вбито (десятеро чоловіків, сім жінок та один хлопчик), 89 поранених (49 чоловіків, 30 жінок, шість дівчаток та четверо хлопчиків).  Це на 10% більше ніж минулого року в аналогічний період», – розповіла Матільда Богнер, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні під час прес-брифінгу в прес-центрі Українського кризового медіа-центру.

З 1 серпня не було зафіксовано жодного випадку загибелі або поранення цивільних осіб чи пошкодження цивільної інфраструктури в результаті активних бойових дій. «Ми закликаємо сторони конфлікту дотримуватися припинення вогню на безстроковій основі й повністю дотримуватися режиму припинення вогню на безстроковій основі, а також повністю дотримуватися міжнародного гуманітарного права», – додала вона.

За словами пані Богнер, у деяких областях почали вимагати від пенсіонерів-внутрішньо переміщених осіб проходити ідентифікацію, незважаючи на продовження пандемії та строку дії відповідних документів. 

Також, зафіксовано свавільні затримання, катування та жорстоке поводження. Це залишається системною проблемою як на території, яка контролюється Урядом, так і на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками». Крім того, до місць тримання під вартою відсутній безперешкодний доступ. 

«Ми рекомендуємо забезпечити ефективне документування і розслідування відповідно до Стамбульського протоколу, а також кримінальне переслідування ймовірних правопорушників», – зазначила пані Богнер.

Зросла кількість нападів на мирні зібрання, політичних активістів і офіси політичних партій в контексті наближення до місцевих виборів у жовтні 2020 року. 

«Не вистачає свободи мирного зібрання на території, які контролюються. Протести шахтарів проти затримки виплати заробітної плати, за повідомленнями, призвели до серії арештів їхніх учасників», – додала вона.

Управління верховного комісара з прав людини закликає всі зацікавлені сторони поважати демократичний простір і основоположні свободи у країні, зокрема у світлі ситуації, що стосується свободи думок і вираження поглядів, свободи мирних зібрань і об’єднання.

«На сьогодні пандемія вплинула на Україну та світ. Ми маємо думати про права людей перш за все. Разом з тим, пандемія створює також можливість для ефективнішого відновлення. Проведено ряд оцінок на предмет вимірювання впливу COVID-19 і заходів, ужитих для запобігання пандемії та пом’якшення її наслідків. Це дозволить поінформувати Україну та її партнерів про те, що необхідно зробити для забезпечення реалізації принципу «не залишати нікого осторонь», – розповіла Матільда Богнер.

 

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Забезпечення якісної освіти в громаді в умовах децентралізації

Оновлені умови дистанційного навчання у школах

Триває онлайн-курс про дистанційне навчання

Уряд виділив понад пів мільярда гривень на дезінфекційні засоби для шкіл

Гречка, концерти та дитячі майданчики: чому передвиборча «благодійність» шкодить благодійному сектору

Аналіз програм: що обіцяє Маріуполю партія "Європейська солідарність"?