Л. Олефір: «Тютюнова індустрія блокує прийняття законів з попередження дитячого куріння»

Лілія Олефір, виконавча директорка ГО “Життя”, розповіла, чому куріння не може бути свідомим вибором, хто допомагає курцям кидати курити, та як подолати тютюнову епідемію в Україні.

— Як Україна веде боротьбу з тютюновою залежністю своїх громадян?

— У березні виповнюється 13 років з ратифікації Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Це міжнародний договір, які покладає чіткі обов’язки на держави, які його підписали. Обов’язки включають перелік ініціатив, котрі допомагають вберегти людей від куріння.

Україна намагається виконувати взяті на себе міжнародні зобов’язання. Так, у нас заборонили курити у частині громадських місць, зокрема в кафе, барах і ресторанах. Прибрали рекламу сигарет із телебачення, журналів та бігбордів, підвищили акцизи на сигарети, запровадили попередження на пачках сигарет про шкоду куріння. І ці ініціативи дали свої плоди: поширеність куріння в Україні впродовж 2010-2017 рр. зменшилась на 20%!

Проте більшість із цих законодавчих норм були впровадженні ще в 2012 році. За час роботи восьмого скликання Верховної Ради не було прийнято жодного антитютюнового закону, окрім підвищення податків на тютюн.  А за ці роки тютюнова індустрія підготувала нові виклики для громадського здоров’я: електронні пристрої для куріння, сучасні види реклами… На це потрібно реагувати вже зараз, щоб не спровокувати підвищення рівня куріння.

— Над чим працює зараз «Центр громадянського представництва «Життя»?

— Ми зараз намагаємось силою громадськості домогтися прийняття законопроектів, котрі допомогли б попередити дитяче куріння. Але тютюнова індустрія їх вправно блокує вже майже 4 роки. Це законопроекти №2820 та №4030а, які відповідають світовим стандартам боротьби з тютюном.

Так, законопроект №2820 має на меті запровадити великі графічні попередження про шкоду куріння (65% від поверхні) і розташувати їх у верхній половині пачки з обох боків, заборонити ароматизовані сигарети, врегулювати електронні сигарети та трав’яні суміші, розкрити склад тютюнових виробів, заборонити рекламу тютюну в Інтернеті.

У той же час, законопроект №4030а пропонує заборонити розміщувати сигарети у вітринах магазинів, удосконалити захист українців від тютюнового диму в громадських місцях та запровадити механізми контролю за виконанням антитютюнового законодавства.

— Часто обивателі кажуть, що курити чи ні – це особиста справа кожного і, мовляв, нехай ніхто не сміє втручатися у стосунки людини і цигарки. Наскільки вони праві?

— Тютюнова індустрія культивує міф про куріння як вибір кожної окремої людини. Проте це твердження так і лишається міфом, бо факти говорять про протилежне. В Україні 60% курців викурили свою першу сигарету у неповнолітньому віці. Тобто сигарета – не була їхнім свідомим вибором. Це радше експеримент, до якого підштовхнули рекламні інструменти тютюновиків.

Ні для кого не секрет, що виробники сигарет розглядають дітей та молодь як своїх клієнтів, котрі прийдуть на заміну курцям зі стажем. Про це йдеться навіть у офіційних документах індустрії, які вдалося оприлюднити завдяки судовим спорам в США. Так, одна із компаній стверджує, що «сьогоднішній підліток – це наш потенційний клієнт завтра» . Керуючись цим постулатом, тютюновики всіляко намагаються зробити куріння привабливим та доступним. Хоча реклама сигарет в Україні заборонена вже майже сім років, але за цей час знайшли інші способи стимулювання продажу тютюнових виробів. Так, сигаретні кіоски та магазини чудово виконують роль рекламних щитів тютюну. Вітрини так розцяцьковують, що вони аж ріжуть очі від тієї кількості яскравих пачок, неонових вогнів і кольорових рамок.

Ми робили дослідження у партнерстві з американським Університетом Джонса Гопкінса в шести містах України: на одну школу припадає по три магазини із сигаретами у 5-хвилинній пішій доступності. І в кожному із цих магазинів сигарети аж сяють на вітринах.

Окрім того, навіть якщо людина почала курити у дорослому віці, то знову ж таки цей вибір важко назвати свідомим. Адже наслідки такого вибору тютюнова індустрія намагається максимально приховати. Почати курити – це все одно що підписати договір, частина пунктів якого лишається прихованою від однієї зі сторін. Тютюнова індустрія тримає в секреті склад сигарет і всіляко протистоїть правдивому маркуванню пачок.

Хтось скаже, що на сигаретах таки пишуть про вміст смол та нікотину. Але, по-перше, ці цифри далекі від правди, бо доза смол та нікотину, отримана під час куріння, залежить від глибини та частоти затяжок курця. А по-друге, під словом «смоли» криється понад 7000 хімічних елементів, з яких щонайменше 250 є токсичними, а близько 70 викликають онкологічні захворювання. Деякі з цих елементів входять також до складу отрути для комах, лаку для дерева, містяться у щурячій отруті, рідині для зняття лаку тощо.

Самі ж пачки намагаються прикрасити метеликами, квіточками та блискітками, щоб замаскувати смертельні наслідки куріння. Це все одно що коробку із вибухівкою прикрасити стразами та бантиками і не написати, що це вибухонебезпечно.

А навіть якщо уявити, що курець щиро і свідомо знає все про небезпеку куріння, не вважає себе жертвою реклами і переконаний у своєму «виборі» калічити себе, то він це має робити так, щоб не наражати на небезпеку інших людей. Мова йде про пасивне куріння, яке також має смертельні наслідки.

— Які втрати несе суспільство, держава внаслідок залежності наших співгромадян від тютюну, від нікотину, від звички курити?

— Щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 85 тисяч осіб. Це все одно що щороку вимирає ціле містечко завбільшки за Умань… Куріння є причиною 20% смертей від раку в Україні. Держава втрачає найцінніше — людський потенціал.

Окрім того, куріння – це ще й фінансові втрати. Україна щорічно втрачає більше $3 млрд через куріння населення. Це зумовлено тим, що курці стають непрацездатними внаслідок хвороб, спричинених курінням, і не можуть фінансово забезпечити себе та свої сім’ї. Ця цифра майже вдвічі перевищує доходи держбюджету від тютюнових акцизів, які за 2018 рік оцінюють на рівні $1,6 млрд. І сюди ми ще не додали витрати на лікування курців та жертв пасивного куріння.

Страждає також і довкілля. Недопалки є найпоширенішим видом сміття у світі — щороку у довкілля потрапляє близько 4,5 трильйона недокурків, що є дуже токсичним сміттям. Саме тліючі залишки від сигарет є найчастішою причиною лісових пожеж. Вирощування тютюну виснажує ґрунт, а токсичні пестициди та хімічні добрива, які використовуються, забруднюють ґрунтові води та річки. Окрім того, щороку у світі вирубується близько 200 га лісу для висівання тютюну на цій землі.

— Як можуть отримати допомогу ті, хто хоче позбутися залежності?

— В Україні щоденно курить 7,2 мільйона дорослих, водночас 62,5% з них хочуть позбутися тютюнової залежності. Разом з тим, відсоток тих, хто дійсно кидає курити назавжди, на жаль, невеликий. Тому у листопаді 2016 року в Україні запустили національний сервіс для надання допомоги у припиненні куріння. Це ініціатива, яка впроваджується громадською організацією «Життя» в рамках спільного проекту Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) та Бюро ВООЗ, за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва «Неінфекційні захворювання (НІЗ): профілактика та зміцнення здоров’я в Україні».

Сервіс складається з «гарячої» телефонної лінії 0-800-50-55-60 та веб-сайту www.stopsmoking.org.ua . Професійні психологи, що працюють на сервісі, проводять індивідуальні консультації в будні з 9 ранку до 21.00. Вони допомагають знайти правильну мотивацію, розробити власний план відмови від куріння та оцінити потенційні ризики. 

За 16 місяців роботи на «гарячій лінії» було надано консультацій понад 1 000 людей, ще понад сотні отримали онлайн-консультацію, а веб-сайт відвідали понад 20 000 користувачів. Опитування, проведене серед клієнтів лінії, показало, що 12,5% з них успішно кинули курити (не курять півроку і більше), і майже 70% з них сказали, що їм допомогла телефонна консультація. 

На жаль, цей проект добігає кінця, тому важливо, щоб МОЗ взяло цей сервіс під свою опіку.

— Що мотивує займатися цією справою?

— Навчаючись в Школі Охорони Здоров’я в Могилянці я зрозуміла, що дбаючи про громадське здоров’я, можна суттєво вплинути на поліпшення якості та тривалості життя людей. Так я зрозуміла, що тема громадського здоров’я мене надихає і мотивує, бо це спосіб робити позитивні зміни одразу для багатьох людей.

Ось наприклад, не витрачаючи майже ніяких коштів, шляхом зміни законів і політик можна створити сприятливі умови для того, щоб діти і молодь не починали курити.  Адже куріння – це один з основних факторів ризику  виникнення неінфекційних захворювань у людей.

Тож лише завдяки створенню таких умов, в яких тютюнова індустрія не матиме змоги, виключно заради власних прибутків, пропагувати куріння й рекламувати його підліткам та молоді, цілком можливо попередити тисячі передчасних смертей, від хвороб викликаних курінням.

Крім того, якщо говорити про інші фактори ризику боротьби з неінфекційними захворюваннями, то ті підходи, які застосовуються для попередження поширення куріння можна застосовувати, наприклад, задля зменшення вживання алкоголю, шкідливої їжі.

Олег Листопад