Критичне мислення на захисті відкритого суспільства: говорили Оксана Забужко, Пітер Померанцев, Олександр Сушко

Як критичне мислення протистоїть пропаганді та які його “точки опори”? До чого тут діалог, зв’язок з ідентичністю та мистецтво?Про це говорили під час дискусії “Критичне мислення на захисті ...

Додано:
slava_serhiichuk

Large decorative bouquet made of green leaves and moss hangs ove
Критичне мислення на захисті відкритого суспільства: говорили Оксана Забужко, Пітер Померанцев, Олександр Сушко

Як критичне мислення протистоїть пропаганді та які його “точки опори”? До чого тут діалог, зв’язок з ідентичністю та мистецтво?

Про це говорили під час дискусії “Критичне мислення на захисті відкритого суспільства” в межах Книжкового Арсеналу 2021.

У дискусії взяли участь: Олександр Сушко, виконавчий директор Фонду “Відродження”, Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка, Пітер Померанцев, британський журналіст, телевізійний продюсер та письменник. А також Євген Бистрицький, вчений-філософ, у ролі модератора.

Що таке критичне мислення?

Щоб говорити про те, як критичне мислення використовувати проти пропаганди, варто почати з того, як ми розуміємо термін “критичне мислення”.

Оксана Забужко, як практик мови, розповіла про критичне мислення саме з точки зору цієї сфери:

“Давайте спробуємо це сконкретизувати в проекції на сьогоднішню ситуацію. Ми всі сьогодні в гібридному форматі, навіть Книжковий Арсенал. Також ми в умовах гібридної війни. В умовах війни, більша частина якої ведеться в “мові”. Сьогодні мені хотілося б про це поговорити, оскільки це моя парафія, бо я ще й практик мови. Тому я би визначала критичне мислення як таке, що рефлексує над інструментом говорення. Люди, які говорять не тільки ЩО говориться, але ЯК”.

Більше про це Оксана розповідає у відео:

Пітер Померанцев, який спеціалізується зокрема на пропаганді в сучасній Росії, розповів, як він розуміє “критичне мислення”:

“Ви знаєте, що на Заході, можливо в Україні також, ведеться філософська боротьба про те чи існує взагалі об’єктивне мислення, вилилась у простір пропаганди. І ми бачимо, як російські пропагандисти використовують ідею того, що “об’єктивності немає”. Та повернутись до ідеї, що є така “об’єктивна правда”, яка походить від такого собі “богоподібного” джерела інформації, складно в сучасному житті, особливо використовуючи критичне мислення”.

Як дає цьому раду Пітер, в чому тут ризик і чого він намагається досягти, дивіться у відео: 

Олександр Сушко, політолог та громадський діяч, розмірковував про критичне мислення наступним чином:

“У словосполученні “критичне мислення” для мене основну вагу має мислення. Критичне – це термін, який легко може бути легко неправильно проінтерпретований, якщо трактувати його саме як намір поставити під сумнів усе. Тобто тут дуже легко дійти до протилежної крайності, коли у вас весь світ буде набором лише релятивних тверджень і набором суб’єктивних уявлень, де правди нема. Тому “критичність” – це не є цінність сама в собі. Її дуже легко довести до абсурду, до тієї лінії, за якою ви просто ніколи нікому не будете вірити, у вас не буде жодної точки опори, особливо там де йдеться про цінності і ви просто зупинитесь на тому, що правди немає, врешті решт досягнувши мети тих, хто руйнує раціональний світ”. 

Що для Олесандра означає “критичне мислення” і чому воно тотожне – дивіться у відео:

Євген Бистрицький, філософ та модератор дискусії, подав своє філософське узагальнення та розуміння того, що таке “критичне мислення”:

Діалог та зв’язок з ідентичністю для критичного мислення

Говорячи про критичне мислення, Оксана Забужко додала про важливість діалогу, який власне пропаганда убиває. Також вона розповіла про зв’язок з ідентичністю і що означає “говорити своїми словами”. Як приклад – навівши нещодавню ситуацію в українському медіапросторі, коли українців опитували, як вони ставляться до несанкціонованих мітингів, хоча таких мітингів в Україні не існує, на відміну від Росії. 

Про це більше у відео:

Мистецтво проти пропаганди

“Як бути вільною людиною в світі пропаганди? Це вічне питання. Мені здається, що критичне мислення починається не з раціонального, адже воно там саме закінчується, тобто це кінець, до якого ми йдемо, це ідеал. А починається критичне мислення з мистецтва. Хороші телепередачі, історії, книги, музика, – це все допомагає людині побачити себе з боку, побачити, що мова гнучка і зрозуміти, що йому можуть нав’язувати її. Тому головна боротьба з пропагандою це культура. Реальна боротьба – це поет проти пропагандиста”, – розповів Пітер Померанцев.

Продовження виступу Пітера – у відео:

До речі, радимо вам прочитати книгу Пітера Померанцева “Це не пропаганда”. У ній йдеться зокрема про те, чому насправді важко знайти ці точки опори, на які можна спертися у своєму відповідальному мисленні, в тому дискурсі, в тій масовій комунікації і в соцмережах які нас оточують. Більше про книгу розповідає Євген Бистрицький у відео:

Продовжуючи тезу, що мистецтво допомагає протидіяти маніпуляціям, Оксана Забужко прокоментувала зі свого боку:

“Ми все більше повертаємось до того, що в дитинстві треба вчити дітей розвиненої вільної нерепресивної чуттєвості, що дається через мистецтво. Це для того, щоб у майбутньому вони були відпірні на маніпуляції, і щоб вони могли інтуїтивно робити ту функцію, яку виконує мистецтво. Інша справа, що і мистецтво то само теж не захищене від “токсинів” і маніпуляцій”. 

Більше про це у відео:

Що найважливіше для розвитку Відкритого суспільства з точки зору критичного мислення

На завершення хотілося б відмітити, що найважливіше для розвитку відкритого суспільства з точки зору критичного мислення. Про це розповів Олександр Сушко:

“Згуртованість є достатньо вагомою відповіддю на питання “що є найважливішим для розвитку відкритого суспільства з точки зору критичного мислення”. Не дарма кажуть “зло завжди краще організоване”. Підтвердженням є існування тоталітарних режимів і тих пропагандистських машин, які вони створюють. Натомість носії відкритого суспільства і цінностей свободи – вони як правило розпорошені. У нас в Україні дуже мало таких центрів гуртування людей-носіїв саме цінностей відкритого суспільства, які би були дієвими та зокрема виробляли й впроваджували б ефективну відповідь на виклики інформаційної війни. Тому ми з Фондом намагаємося компенсувати в силу наших можливостей такі дефіцити, створюючи платформи для спілкування людей, які працюють міждисциплінарно в різних сферах, але є носіями одних цінностей”.

Більше дивіться у відео:

Повний відео запис дискусії тут.  


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Сільські мешканці ОТГ Луганської області можуть отримати безоплатну правову допомогу

В Україні запущена інформаційна платформа з фандрейзингу та грантрайтингу

Сільське населення Званівської, Сіверської та Соледарської ОТГ має змогу отримувати юридичні консультації на базі соціальних та державних установ

План дій від учасників Освітнього фесту прав людини до влади України стосовно політичних переслідувань у Білорусі

Опубліковано новий звіт Freedom House «Свобода в мережі 2021»

Президент затвердив Національну стратегію розвитку громадянського суспільства