Кримські активісти подали 34 подання у міжнародні конвенційні органи протягом останніх 10 місяців в рамках проекту «Універсальні механізми захисту прав людини в Криму»

За останні 10 місяців кримські активісти подали 34 подання у міжнародні конвенційні органи. Такі результати проекту «Універсальні механізми захисту прав людини в Криму» оголосив Ескендер Барієв, ...

ASS5469-825x400
Кримські активісти подали 34 подання у міжнародні конвенційні органи протягом останніх 10 місяців в рамках проекту «Універсальні механізми захисту прав людини в Криму»

За останні 10 місяців кримські активісти подали 34 подання у міжнародні конвенційні органи. Такі результати проекту «Універсальні механізми захисту прав людини в Криму» оголосив Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Проект було реалізовано Кримськотатарським Ресурсним Центром спільно з Freedom House Україна та Програмою розвитку співпраці Міністерства закордонних справ Литовської Республіки. Додатково в рамках проекту було проведено 5 семінарів для адвокатів, юристів та активістів з підвищення компетенції для збору інформації та подачі скарг у міжнародні конвенційні органи. «Ми сподіваємося, що вся проведена робота обов’язково буде відображена в доповідях та звітах представників цих органів та, відповідно, це дасть нам можливість використовувати [ці подання] в судових справах проти агресора, проти Російської Федерації», – заявив Ескендер Барієв.

Голови правління Кримськотатарського Ресурсного Центру сказав, що репресивні заходи в Криму, які здійснює окупаційна влада, можна умовно поділити на три категорії: несправедливе судочинство, тиск зі сторони правоохоронних органів та силових структур та прояви ксенофобії по відношенню до кримськотатарського та українського населення зі сторони проросійськи налаштованих мешканців та представників так званої «самооборони».

Також Ескендер Барієв наголосив, що збір свідчень очевидців є важливою основою для формування доказової бази щодо дій окупаційної влади, які порушують права людини. Згідно чинного українського законодавства існує 3 види збору свідчень: допит свідків на підконтрольній Україні території; відеозапис бесіди зі свідком, який потім офіційно передається та долучається до матеріалів справи та розмова з адвокатом, який може передавати покази підзахисних органам досудового розслідування. Головними джерелами інформації про порушення прав людини на півострові є жертви репресій та їх родичі, волонтери, журналісти, блогери, цивільні захисники та адвокати з українськими та російськими ліцензіями.

Ескендер Барієв розповів про специфіку подачі скарг до міжнародних конвенційних органів, які розподіляються на такі типи: установчі органи (як, наприклад, Європейський суд з прав людини), Рада ООН з прав людини та договірні органи. «Я хочу звернути увагу на наступне, що коли ми подаємо заяву в [Європейський суд з прав людини], необхідні внутрішні виснаження, тобто хоча б пройти апеляцію. Коли ми подаємо [справи] в комітети ООН, необхідна обов’язкова касація, тому ми провинні пройти ці етапи. А коли ми говоримо про договірні органи, то, відповідно ми тут не повинні проходити внутрішні виснаження, що полегшує роботу», – зазначив Ескендер Барієв.

За словами Ескендера Барієва, в рамках проекту було подано: 8 доповідей Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ); 7 заяв до Європейського суду з прав людини Ради Європи; 7 скарг до Європейського комітету з питань запобігання катуванням Ради Європи; 5 індивідуальних повідомлень Спеціальним процедурам Ради з прав людини ООН, серед яких 2 Спеціальному доповідачу з прав корінних народів, 1 Спеціальному доповідачу з питання про достатнє житло як компонент права на достатній життєвий рівень, 1 Спеціальному доповідачу з питання про становище правозахисників, 1 Раді ООН з прав людини;  2 скарги до Комітету ООН з прав людини; 1 скарга Представнику ОБСЄ зі свободи ЗМІ; 1 скарга Верховному комісару ОБСЄ з національних меншин; 1 звіт Робочої групи ООН з насильницьких і недобровільних зникнень; 1 звіт Спеціальному доповідачу ООН з прав корінних народів; 1 звіт Експертному механізму ООН з прав корінних народів.

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Як протистояти пропаганді і дбати про медіагігієну: в Краматорську відкрили «Пропагандаріум»

Громади Харківщини отримали гранти на розвиток первинної медицини - список переможців

Медіа-гігієна та критичне мислення: в Рівному обговорювали, як протидіяти російській пропаганді

У Богуславі відзначили 140-ву річницю з Дня народження Симона Петлюри

Спільна заява представників громадянського суспільства та громадських організацій щодо перших політичних кроків Президента України Володимира Зеленського

Татарбунарський районний суд Одеської області підвищує довіру серед молоді