Кримська правозахисниця Валентина Потапова: “Показати українську приналежність у Криму – питання безпеки”

Що відбувається з правами людини в анексованому Криму? Як працюється кримським правозахисникам на материковій частині України? Як бути солідарними з тими, хто лишився на півострові? Що й кому варто робити для інтеграції кримчан в українське суспільство? Про це і не лише говорили в ефірі програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” голова Центру громадянської просвіти “Альменда”, керівниця освітнього відділу Української Гельсінкської спілки з прав людини Валентина Потапова, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник та методист освітніх проєктів ГО “Конгрес національних громад України” Руслан Нечипорук.

До анексії Росією Криму Валентина Потапова була однією з перших викладачок, хто впроваджував елементи медіаграмотності в навчальний процес у кримських університетах. Нині вона очільниця громадської організації “Центр громадянської освіти “Альменда”. Активістка зазначає, що українська влада не повинна забувати про своїх громадян, які вимушені були залишитися на окупованій території, особливо, коли мова йде про молодь.

“Дуже важливо, щоб держава зрозуміла, що на окупованій території також проживають громадяни України, які перебувають у достатньо складних умовах агресивної пропаганди, мови ворожнечі, спрямованої саме на українців та кримських татар. Це два “табуйовані” народи. Сьогодні показати свою українську приналежність у Криму – це питання безпеки”, – підкреслила голова “Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова. Вона також додала: “У Криму поселився страх. Цей страх там всюди. Одне з головних вражень тих, хто відвідує Крим – відчуття “липкого” страху” – саме таке враження здебільшого виникає у тих, хто зараз відвідує пів острів”.

Голова правління “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник привернула увагу до проблем політичних в’язнів та зазначила, що ситуація з правами та свободами на пів острові є критичною: “Найбільш резонансна тема у Криму це – політичні в’язні. Лише за кримськими кримінальними справами зараз за ґратами на пів острові або в Росії перебуває щонайменше 87 осіб. Це кримські татари та українці, які переслідуються й звинувачуються саме через політичні мотивами”.

Росія порушує кримінальні справи проти громадян України, які відмовляються від служби в російській армії. Крім того, під репресії підпадають українці та кримські татари, які мають певну громадянську ідентичність.

“Вони зберігають свою ідентичність не лише етнічну, а саме політичну, тобто право бути громадянином України навіть в окупації”, – зауважує голова правління “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник.

Активістка також наголошує на необхідності підтримувати зв’язки з громадянами України, що мешкають на окупованому пів острові.

“Головний напрямок державної політики України має фокусуватися на збереженні зв’язків з Кримом. Ми маємо підтримувати людей, які зберігають на пів острові українську ідентичність. На всеукраїнському рівні у великих ЗМІ тема Криму, на жаль, не дуже присутня. Це питання стосується інформаційної політики як держави, так і медіа”, – додала кримська правозахисниця Ольга Скрипник.

Методист освітніх проєктів громадської організації “Конгрес національних громад України” Руслан Нечипорук висловив сподівання на те, що молодому поколінню легше буде знайти шляхи до порозуміння з однолітками з окупованого Криму.

“Діти з інших регіонів, які спілкуються з кримчанами, розуміють, що їхні однолітки живуть в умовах масової пропаганди у школі та суспільстві загалом. Діти та підлітки на материковій частині України висловлюють набагато більшу готовність до прийняття кримчан, ніж наша влада, політики та державні службовці”.  

Слухати ефір 

Дивитися ефір

 Джерело: Українське радіо