Захист прав секс-працівників. Про що говорили на круглому столі?

6 вересня 2019 року у великій залі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відбувся круглий стіл «Захист прав секс-працівників: витоки, проблеми та способи вирішення». На ...

Додано:
makiss

69664571_2337658239820171_2780363241027534848_n
Захист прав секс-працівників. Про що говорили на круглому столі?

6 вересня 2019 року у великій залі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відбувся круглий стіл «Захист прав секс-працівників: витоки, проблеми та способи вирішення». На заході були присутні представники українських та міжнародних правозахисних організацій, спільноти секс-працівників України, представники МВС та Національної поліції України.

Учасники круглого столу обговорили проблеми діючої системи “боротьби з проституцією”, відзначили її негативний вплив на стан поширення ЗПСШ, в тому числі ВІЛ/СНІДу, оскільки стигматизація секс-працівників з боку правоохоронних органів, працівників системи охорони здоров’я та суспільства в цілому призводить до «тінізації» секс-роботи, створення корупційних схем в правоохоронних органах та злочинних схем торгівлі людьми.

69877223_393637528007461_6570985047287922688_n-e1568161805262

Ця проблема не є унікальною для України. Міжнародний досвід засвідчує, що криміналізація і часткова криміналізація як секс-працівників, так і їх клієнтів, або ж лише клієнтів зберігає статус-кво корупції та злочинності, високої епідемічної ситуації ВІЛ/СНІДу.

В ході круглого столу було зазначено, що тема секс-праці залишається стигматизованою у суспільстві. Цьому сприяє, певною мірою, відсутність державної політики щодо врегулювання питань секс-праці як в аспекті її декриміналізації, так і в соціальному та економічному аспектах. Ця політика має базуватись на відкритому широкому діалозі з представниками спільноти секс-працівників. Адже, як свідчить світовий досвід, кращі рішення приймаються за принципом «Нічого для нас без нас!».

Головні меседжі Круглого столу

«Коли держава перестане вважати секс-працівників злочинцями, ми станемо партнерами і зможемо допомагати виявляти злочини в сфері торгівлі людьми та експлуатації», – наголосила Наталія Ісаєва директорка БО «Легалайф-Україна» на початку заходу.

Головна редакторка офіційного порталу БО «Легалайф-Україна» Наталія Дорофеєва офіційно презентувала новий інтернет портал www.legalifeukraine.com присвячений питанням захисту прав секс-працівників та закликала представників МВС вивчати цей ресурс із просвітницькими цілями.

IMG_0198-e1568162450539

Наталія Дорофеєва, Світлана Мороз та Олег Коломієць

Артем Крищенко, начальник Департаменту боротьби зі злочинами пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України, наголосив на тому, що його Департамент є відкритим до діалогу та співробітництва та презентував загалу 10-ти хвилинний Звіт роботи.

Директор Альянсу Громадського здоров’я Павло Скала назвав статтю 181-1 КУпАП рудиментом СССР, закликав до негайної її відміни та згадав, що колись в Україні також існували норми Законодавства щодо заборони валютних операцій та «мужеложества».

Голова правління Євразійської Жіночої ліги зі СНІДу Світлана Мороз наголосила на тому, що потрібна повна декриміналізація секс-праці, яка допоможе знизити темпи розповсюдження ВІЛ на 33-43%.

Олег Коломієць, аналітик-юрист Українського товариства економічних свобод та експерт Робочої групи партії «Слуга народу» щодо розробки нового Закону по врегулюванню секс-праці в Україні привітав всіх присутніх із початком відкритого діалогу між правозахисниками, представниками спільноти секс-працівників та правоохоронними органами, та запросив до співпраці над проектом нового законодавства.

На заході також були озвучені побажання секс-працівників щодо нового Закону про регулювання секс-праці. На думку спільноти секс-працівників він повинен містити наступні положення:
1. Секс-праця – тільки для повнолітніх;
2. Займатися секс-працею може дієздатна особа;
3. Займатися секс-працею можна самостійно, а можна спільно з іншими секс-працівниками;
4. Діяльність секс-працівників може організовувати менеджер, діяльність якого має ліцензуватися. У секс-працівників не повинно бути залежності від менеджера, він – технічний персонал для організації простору і безпеки;
5. Секс-працівник може реєструватися як фізична особа-підприємець, щоб сплачувати податки та мати відповідні соціальні гарантії, на рівні з іншими підприємцями.

Наталія Ісаєва та Олена Фіськова (БО “Легалайф-Україна”) разом Данилом Юрченком (офіс Омбудсмена)

Наталія Ісаєва та Олена Фіськова (БО “Легалайф-Україна”) разом Данилом Юрченком (офіс Омбудсмена)

Окрім того є пропозиція, щоб частина сплачених податків секс-працівників накопичувалися в спеціальному фонді, з якого б фінансувалися програми допомоги щодо виходу з секс-праці.

Також на думку секс-працівників Держава може регулювати:
1. Місця, де можуть надаватися секс-послуги;
2. Менеджмент, який укладає угоди з секс-працівниками;
3. Роботу правоохоронних органів;
4. Роботу соціальних працівників;
5. Обмеження в рекламі секс-послуг.
Головне побажання учасників Круглого столу: відмінити Законодавчий рудимент – адмінвідповідальність за секс-працю (Стаття 181-1 КУпАП).

Враження учасників круглого столу після закінчення заходу

66844450_900898713587828_9028707905498513408_o-kopiia-e1568163040528

Координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ Сергій Перникоза:

«Сьогодні представники Національної поліції були досить відкритими та не відмовчувались, як зазвичай, а говорили та, що головне, слухали. Принаймні, тема скасування статті 185-1 КУпАП і звільнення часу для справжньої боротьби з торгівлею людьми їх неабияк зацікавила.

Щодо невідкладних кроків – безумовно, потрібно скасувати 181-1 КУпАП. Вона шкідлива як для людей так і для самої поліції. Разом з тим, необхідна широка просвітницька кампанія щодо того, як поліції правильно комунікувати з секс-працівниками. І це повинен, перш за все, бути партнерський діалог, а не зверхня чи зневажлива розмова!»

69978949_491647971687993_7266361186180923392_n-kopiia

Голова правління БО «Легалайф-Україна» Олена Фіськова:

«Головне, що це був відкритий діалог. Він відбувся. Вочевидь, потрібні наступні робочі зустрічі, на яких ми будемо обговорювати багато питань щодо захисту прав секс-працівників на законодавчому рівні. Але мені сподобалася відкритість та налаштованість на діалог з боку Нацполіції. Щодо пропозиції від «Слуги народу» – ми приймаємо запрошення до співпраці над новим Законом».

maxresdefault-1-e1568163766263

Керівниця регіональних відділів Всеукраїнської мережі ЛЖВ Валерія Рачинська:

«Все було дуже конструктивно. Для мене було несподіванкою те, що Національна поліція підготувала презентацію щодо своєї діяльності – ці свідчить на користь того, що вони відкриті до діалогу і якась робота ведеться. З МВС ситуація складніша, але я налаштована оптимістично і поки що вірю в те, що усі лібертаріанські настрої нової влади будуть збережені і це допоможе нам реформувати Законодавство не тільки в сфері секс-праці, але і у сфері декриміналізації вживання медичної коноплі, легалізації одностатевих шлюбів – в усіх сферах, які є драйверами у боротьбі з ВІЛ/СНІДом.

Інше питання, що нова влада повідомляє нам про зміни до Законодавства в останній момент – я маю на увазі проект нового Закону про врегулювання секс-праці – коли він уже практично готовий до внесення до Верховної Ради. Цю практику треба змінити».

Додаток. Аналіз ситуації із захистом прав секс-працівників в Україні від УГСПЛ

Україна має виконувати міжнародні зобов’язання, в тому числі в контексті покращення ситуації із дотриманням прав дорослих повнолітніх людей, які добровільно обрали секс-працю. Йдеться, насамперед, про документи Організації Об’єднаних Націй, а саме:

Статут Організації Об’єднаних Націй, в якому народи Об’єднаних Націй підтвердили свою віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій свободі;

Загальну декларацію прав людини, яка визначає рівність всіх людей перед законом і право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом, на рівний захист від якої б то не було дискримінації; захист від безпідставного втручання у його особисте життя; право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній галузях; право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття;

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, який зобов’язує держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнавати право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зробити належні кроки до забезпечення цього права; визнавати право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.

Скасування каральних законів за зайняття секс-працею на рівні ООН визнано одним з ефективних засобів боротьби зі СНІДом. Так, у Доповіді Генерального секретаря ООН про здійснення Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом та політичних декларацій з ВІЛ та СНІДу (квітень 2016 року, A/70/811.75) (пункт 75) йдеться про те, щоб покінчити до 2030 року з епідемією СНІДу, та для досягнення цих цілей закликає держави-члени і всі зацікавлені сторони в терміновому порядку виконати наступні рекомендації: f) нікого не забути і забезпечити доступ до послуг шляхом скасування каральних законів, політики і практики, які порушують права людини, включаючи криміналізацію одностатевих сексуальних відносин, розмаїття гендерної та соціальної орієнтації, споживання наркотичних засобів і надання секс-послуг, нерозкриття ВІЛ-статусу, інфікування та передачу ВІЛ, пов’язані з ВІЛ-статусом обмеження на поїздки і обов’язкове обстеження, закони про шлюбне повноліття, які обмежують право підлітків на охорону здоров’я і всі форми насильства щодо основних груп населення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод визначає право кожного на повагу до його приватного життя, а також захист від незаконного втручання з боку державних органів у здійснення цього права; забороняє дискримінацію.

Діяльність з врегулювання питань секс-праці має, окрім вищезазначеного, враховувати висновки досліджень проблем проституції та секс-праці, а саме:

  1. Масштаби секс-індустрії в абсолютному вимірі залежать у значно більшій мірі від соціально-економічних умов населення та деяких інших місцевих характеристик (релігійність, традиції, гендерна рівність тощо), аніж від того, дозволена державою секс-праця, чи ні;
  2. Режим декриміналізації є найбільш сприятливим для убезпечення секс-працівників від насилля (особливо від насилля правоохоронних органів) та контролю над ВІЛ та ЗПСШ. Наразі такий режим на практиці застосовується лише в Новій Зеландії та австралійському штаті Південний Новий Уельс. В США також все більше штатів схиляються до запровадження декриміналізації секс-праці;
  3. Ефективне запровадження режиму регульованої легалізації можливе лише в державах з високим потенціалом адекватного втілення законів у життя та некорумпованою і прозорою правоохоронною та судовою системами;
  4. Врегулювання питання секс-праці має відбуватись з обов’язковим залученням представників спільноти секс-працівників.

На підтримку декриміналізації секс-праці у світі вже висловились такі організації, як Глобальний альянс проти торгівлі жінкамиAnti-Slavery InternationalAmnesty International і Міжнародна організація праці.

Фото роботи круглого столу

IMG_0201-e1568163973737

IMG_0214-e1568164023323

69756091_885747778447337_9109287045364187136_n-e1568165101738

Захід було проведено БО “Легалайф-Україна” спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини при підтримці МФ “Відродження” за програмою Громадське здоров’я, AIDSFONDS за проектами BTG & PITCH, а також в рамках програми “Dialogue and Dissent” Міністерства закордонних справ Нідерландів. Загальна стратегічна мета – «Перемогти епідемію СНІДу в країнах, які найбільше зачепила ВІЛ, приділяючи основну увагу ключовим групам населення, а також жінкам і дівчатам». 

Текст: Олена Семьоркіна (УГСПЛ), Сергій М’ясоєдов (УГСПЛ), Яна Казміренко (БО «Легалайф-Україна»)

Фото: Наталія Дорофеєва (БО «Легалайф-Україна»), Сергій М’ясоєдов (УГСПЛ)

УГСПЛ надає інформаційну та консультативну підтримку адвокаційним діям з декриміналізації секс-праці в Україні в рамках проекту «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації  проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Комунальне підприємство ухиляється від обліку дерев: громадська організація подала до суду

Молодь Світловодська готує масштабний фест у місті

Команда Let`s do it Ukraine відвідала Південь в рамках проєкту з подолання наслідків повені

Гуманітарні місії на Півдні тривають: волонтери додатково роздадуть 1000 обідів “Добра кухня”

Тютюнові акцизи рятують життя — податкові преференції неприпустимі

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий рентген-комплекс від Програми USAID DOBRE