Короткий аналіз законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» з огляду його впливу на регіональні бюджети

У липні 2018 року Президентом України було зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» (реєстр. № 8557).Даний законопроект ...

Додано:
powerreform

ПКУ
Короткий аналіз законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» з огляду його впливу на регіональні бюджети

У липні 2018 року Президентом України було зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» (реєстр. № 8557).

Даний законопроект передбачає заміну з 1 січня 2019 року податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Крім підприємств банків, яким дозволяється застосування податку на прибуток підприємств до 31 грудня 2021 року.

Також законопроектом передбачається, що сума дивідендів, що виплачується за 2018 рікне оподатковуватиметься податком на виведений капітал у межах обсягу оподаткованого прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.

Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

До операцій з виведення капіталу належатимуть виплата дивідендів на користь неплатника податку, виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.

До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, зокрема, належатимуть:

  • проценти, сплачені нерезидентам – пов’язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є низькоподатковими юрисдикціями;

  • виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);

  • фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов’язаній особі, або надана непов’язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків);

  • виплата (переказ), що здійснюється у зв’язку з: переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашенням зобов’язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;

  • господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», в частині донарахованих сум;

  • операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);

  • виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

  • кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;

  • кошти та/або вартість майна, виплачені у зв’язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов’язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;

  • виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Платниками податку на виведений капітал передбачено визначити резидентів, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами та нерезидентів, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність.

Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:

  • 15% – до операцій з виведення капіталу;

  • 20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

  • 5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов’язань перед всіма пов’язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є низькоподатковою юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

До 31 грудня 2018 року на веб-сайті Державної фіскальної служби України передбачено створення Реєстру платників податку на виведений капітал. Реєстр буде сформовано Державною фіскальною службою України шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2018 року (крім банків, які прийняли рішення сплачувати податок на прибуток підприємств).

Тепер подивимось, як пропоновані зміни торкнуться місцевих бюджетів.

У зведеному державному бюджеті України на 2018 рік надходжень від податку на прибуток підприємств передбачено у сумі 88,7 млрд.грн. Відповідно до норм бюджетного кодексу, частина даних надходжень, а саме:

  • 10 відсотків податку на прибуток підприємств;

  • податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;

є складовими дохідної частини місцевих бюджетів. Так у 2018 році, для всіх місцевих бюджетів, надходження по цих джерелах передбачено у сумі 6,4 млрд. грн.

Слід зауважити, що саме для обласних бюджетів, які безпосередньо впливають на реалізацію регіональної політики, джерело надходжень від податку на прибуток підприємств має суттєвий вплив. Частка надходжень податку на прибуток у структурі доходів обласних бюджетів у 2018 році (без врахування офіційних трансфертів) становить 9% всіх поступлень бюджету.

структура

Варто зауважити, що податок на прибуток підприємств є одною із складових горизонтального вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів. Так від обсягу його надходження на певній території (разом із обсягом ПДФО та кількості населення) залежить індекс податкоспроможності певної території, а відтак і обсяг трансферту.

Отже, при скасуванні даного виду податку слід передбачити стабільні компенсатори для місцевих бюджетів, чого на жаль не передбачено у нинішній редакції даного законопроекту.

Оскільки при підготовці проектів місцевих бюджетів органи місцевого самоврядування орієнтуються у першу чергу на основні види надходжень та обсяги трансфертів, у разі ухвалення вказаного закону до початку 2019 року, підготовка проектів місцевих бюджетів на 2019 рік стає неможливою.

Всі органи місцевого самоврядування, відповідно до норм Бюджетного кодексу мають затвердити свої бюджети до 25 грудня, року що передує плановому. Однак, законопроектом передбачено лише з 1 грудня почати складати Реєстр платників податку на виведений капітал. І не факт, що частка цього податку буде закріплена за місцевими бюджетами. Ще складніше буде прорахувати обсяги надходжень від нового податку і наскільки стабільними вони будуть. Тому ризики для місцевих бюджетів збільшуються.

Замість висновку:

  1. Із зміною системи оподаткування підприємств області бюджети втрачають понад 9% надходжень до своїх бюджетів, оскільки компенсаторів не передбачено.

  2. Розрахунок індексу податкоспроможності регіонів ускладнюється, відповідно обсяги міжбюджетних трансфертів не відомі. Отже, затвердження місцевих бюджетів до 25 грудня стає не можливе. Початок бюджетного процесу ускладнюється.

  3. Оскільки даний податок новий і бази оподаткування наразі не існує, при закріплені частки нового податку за місцевими бюджетами реалістичність надходжень до обласних бюджетів суттєво знижується. Цей факт позбавляє регіональні бюджети провадити стабільну та прогнозовану державну регіональну політику.

  4. Впровадження податку на виведений капітал з 2019 року не виглядає можливим і потребує суттєвого перехідного періоду для збалансування надходжень регіональних бюджетів та бюджетного вирівнювання.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Децентралізація в Україні: від моніторингу до реагування» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Ніна Наталенко


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Команда Let`s do it Ukraine відвідала Південь в рамках проєкту з подолання наслідків повені

Гуманітарні місії на Півдні тривають: волонтери додатково роздадуть 1000 обідів “Добра кухня”

Тютюнові акцизи рятують життя — податкові преференції неприпустимі

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий рентген-комплекс від Програми USAID DOBRE

У Києві презентовано напрацювання проекту із залучення жителів до процесів відновлення в громадах

Громади звертаються до держави з закликом переглянути механізм фінансування соціальних послуг для дітей та сімей