Інструменти візуалізації інформації для місцевого самоврядування: щоб дані були не тільки відкритими, а й зрозумілими

Чи задумувалися ви, чому на сусідній вулиці поклали новий асфальт, а на вашій вулиці 10-ть років ніяких змін? Чому ліфти у сусідньому будинку відремонтовані ще у минулому році, а ліфти вашого будинку вже третій місяць стоять несправні? Тривалий час система державної бюрократії історично ховала інформацію «за сімома замками». Проте часи ідуть, ситуація змінюється, інформація стає доступнішою. Зобов’язання публікувати таку інформацію вже закріплено в Постанові від 21 жовтня 2015 року №835. Однак інколи, як показали дослідження,  розпорядники бюджетних коштів хоч і відкривають дані, але в дуже незрозумілий для громадян спосіб.

Якщо вдатися до деталей, то один з пунктів Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» серед інформації, яку повинні публікувати органи місцевого самоврядування міститься пункт «Титульні списки на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою». Ці списки і є планом тих робіт, які будуть виконуватися за бюджетні кошти у звітному році. Це той перелік робіт, який інформує, у якому ж під’їзді, на якій вулиці чи у якому парку буде проведено відповідно ремонт ліфтів, покладено новий асфальт чи оновлено дитячі майданчики. Ці списки затверджуються на засіданні виконавчого комітету і голосуються на сесії міської ради. Тому за перелік об’єктів, який туди вноситься, в повній мірі відповідальність лежить на виконавчому комітеті міської ради, а також на депутатах, які за це голосують.

Експерти Центру «Ейдос» провели дослідження у містах обласного значення та містах Краматорськ та Сєвєродонецьк на предмет виконання пункту постанови №835, який стосується питання публікації «титульних списків». З усього переліку 67% міст публікує інформацію. Однак подання інформації інколи відбувається у таких форматах, що вона має практично нульову цінність у плані виконання тих вимог, які до неї ставились при підготовці і внесені у перелік Постанови.

Далі ми вирішили проаналізувати, яким чином подають інформацію. Варто зазначити, що у 835-й Постанові відсутні чіткі вимоги до формату подачі інформації. Лише зазначається, що для оприлюднення наборів даних використовуються формати «TXT, RTF, ODT*, DOC(X), PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), (X)HTML*» для текстових даних, та формати «RDF*, XML*, JSON*, CSV*, XLS(X), ODS*, YAML*» для структурованих даних. Що ж стосується існування стандартизованих шаблонів, то такий приклад відсутній.

Відсутність чітких вимог дозволяє розпорядникам подавати інформацію так як вони вважають за потрібне. Інколи це вкрай нечитабельні та незрозумілі для громадян формати. Тож ми дослідили позитивні та негативні практики публікації таких даних.

Позитивне зрушення в тому, що варіант подачі інформації шляхом публікації pdf-файлів потрохи відходить у минуле і зустріти на сторінках порталів документ у вигляді сканованих файлів, або неякісних фотографій можна вкрай рідко.

Загалом всі розпорядники з тих 67%, хто публікує інформацію на Порталі відкритих даних Data.gov.ua чи на власних сайтах користується форматами, які відповідають вимогам постанови – це або XLSX, або CSV, або JSON формати. Проте зазвичай це всього лиш таблиці з даними, які залишаються складними для розуміння.

Однак серед розпорядників на сьогодні є такі, які розуміють необхідність і важливість «йти до кінцевих бенефіціарів» з інформацією. Тож вони намагаються спростити пошук та сприйняття даних для громадян. Для цього вони створюють інтерактивні мапи, де візуалізуються всі об’єкти, які входять до «титульних списків».

Ми виділили кілька практик використання інструментів для візуалізації даних органами місцевого самоврядування:

Публікація інформації на Data.gov.ua

Більшість розпорядників на Порталі відкритих даних Data.gov.ua публікує інформацію в форматі списків та таблиць. Проте деякі йдуть далі та намагаються візуалізувати цю інформацію. Наприклад, Луцька міська рада звітує на порталі Data.gov.ua файлами, які мають структуру, напрацьовану разом з експертами Центру Ейдос. Львівська ОДА розширила структуру файлу, додавши пункти, які спрощують внутрішню роботу апарату, і разом з тим дозволяють автоматизувати створення візуалізацій. Колеги з інших міст теж цікавляться і по трохи долучаються до ініціативи.

Розробка власних сайтів для візуалізації даних

Частина органів місцевого самоврядування шукає для реалізації проектів доступу до публічної інформації грантові проекти (за таким проектом працює, наприклад, Житомирська міська рада). Частина ж може виділяти для цього кошти з власних бюджетів, якщо є можливість.

Серед конкретних прикладів власних напрацювань органів місцевого самоврядування -інформаційно-аналітична система «Майно» м. Київ. Інформаційне наповнення системи досить інформативне, окрім того інтегровано ряд додаткових сервісів, що розширює функціонал і користь для громадян. Однак інформація по планах робіт відстає від реального часу.

Хороший приклад інформування громадян про витрати бюджетних коштів можна зустріти на геопорталі м. Вінниця. Сайт досить інформативний і приємний у користуванні із зручним інтерфейсом.

Інтеграція на власних сайтах модулів візуалізації порталу Відкритий бюджет

Частина розпорядників використовує безкоштовний софт, який розроблений фахівцями Центру Ейдос. Модуль «бюджет на мапі» – інструмент візуалізації титульних списків будь-якого рівня, від місцевого до центрального. Окрім простого способу подачі інформації на мапі, сервіс «вміє шукати зв’язки» між розпорядниками коштів, тендерами по об’єктах, судовими реєстрами та розрахунками між розпорядником і контрагентами. Адже чим більше інформації може отримати користувач «з одних рук» – тим для нього зручніше моніторити використання сплачених податків. На сьогодні вже понад 10 міст використовує цей інструмент для візуалізації видатків на власних сайтах.

Як підсумок, створення візуалізацій спрощує пошук даних, інформація легше сприймається та з’являється певна стандартизація формату подачі даних. На сьогодні ряд розпорядників вже використавують різні формати візуалізацій. Таким чином учасники процесу відчувають свою залученість і відповідальність. Тож закликаємо органів місцевого самоврядування впроваджувати зазначені інструменти. А громади – контролювати цей процес.

Автор: Ігор Кречкевич, експерт відділу бюджетної політики Центру «Ейдос»