Інноваційний стартап – це не про гроші, це про продукт, який може змінити людські життя

Хто в Україні працює над розвитком високотехнологічної екосистеми? Чого варто навчитися у підприємців з Кремнієвої долини США і чому саме там простіше запустити бізнес? Якою є філософія та парадигма ...

IMG_0380
Інноваційний стартап – це не про гроші, це про продукт, який може змінити людські життя

Хто в Україні працює над розвитком високотехнологічної екосистеми? Чого варто навчитися у підприємців з Кремнієвої долини США і чому саме там простіше запустити бізнес? Якою є філософія та парадигма мислення новаторів? Що може дати поштовх для розвитку потужного IT-кластера в Україні? Розповідають гості програми “Модуль знань” з ведучою Людмилою Тягнирядно віцепрезидентка українсько-американської організації “Razom” Люба Шипович, директор комунального підприємства “Вінницький муніципальний центр інновацій” Володимир Шевчук та серцево-судинний хірург-інтерн, засновник медичного стартапу ARANED, активіст Андрій Маранов.

Останніми роками країни, де зосереджена світова економіка, роблять ставки на інноваційний бізнес. Про тренди смарт підприємництва, а також сфери, які будуть актуальними у найближчі роки, розповідає спеціалістка з ІТ-освіти Люба Шипович, яка пройшла шлях від інженерки-програмістки до технічної директорки в американських компаніях, працювала позаштатною радницею колишнього прем’єрміністра України Олексія Гончарука, а нині є віцепрезиденткою українсько-американської організації “Razom”.

На часі найбільш трендові напрями інноваційного бізнесу такі, як біохакінг, а саме розвиток технологій для продовження життя людини, різноманітні новації щодо друкування запасних частин” людського тіла, зміни на рівні ДНК тощо. Досить популярні харчові стартапи, адже чисельність населення планети з кожним роком зростає, а виробляти продукти стає все важче. Наразі досить популярним є проєкт щодо виготовлення штучного м’яса. Знову ж таки трендова тема – це екологія. Завжди цікаві будь-які фінансові зміни, оптимізації, допомога банкам, аналізи кредитних ризиків. Актуальними також є проєкти, пов’язані з штучним інтелектом“, – розповідає віцепрезидентка українсько-американської організації “Razom” Люба Шипович.

Світовим центром народження непересічних новаторських проєктів є Кремнієва долина у Сан-Франциско, США. Люба Шипович вважає, що в України є потенціал створити схожу екосистему, але лише за умови зміни законодавства та підходів до освіти. Активістка допускає, що інноваційні центри можуть виникнути в Україні через 15-20 років.

“Щодо успіху Кремнієвої долини, то найважливіше – це університетські центри, зокрема, Стенфорд та Берклі, де зосереджений величезний капітал. Доступ до капіталу притягує туди з усього світу стартаперів, які можуть отримати кошти для свого нового бізнесу. Проте тут гроші мають другорядне значення. Тому що створення, це не про гроші. Побудова компанії, це не про гроші. Це про створення продукту, який може якимось чином змінити людські життя і закласти нову парадигму“, – зазначає Люба Шипович.

Для активізації інноваційної діяльності в Україні необхідно розуміти філософію процесу створення і впровадження цих змін. Лише за умови створення потужної філософської і методологічної бази інновації матимуть успіх.

Заробляння грошей – це не головне, то була американська мрія 60-х. Люди вже стають понад грошима, отримуючи задоволення від процесу роботи, що дуже помітно в змінах при найманні на роботу. Якщо раніше під час інтерв’ю після ознайомлення з кваліфікацією кандидата обговорювалася заробітна плата, то зараз скоріше відбуваються зворотні інтерв’ю, коли кандидат інтерв’ює свого роботодавця відносно того, що цікавого він отримає від цієї роботи. Всі бачили, як виглядають офіси Google чи Facebook, коли пропонуються додаткові, поза зарплатою,тістечка. Це, насправді, значить набагато більше, ніж кількість грошей. Все це дає змогу для розвитку свого продукту. Досить тривалий час було правило 20%, за яким 20% часу роботи в компанії ви маєте право працювати над будь-якою своєю ідеєю. Якраз це є цінним, коли компанія надає можливість для креативності“, розповідає віцепрезидентка українсько-американської організації “Razom” Люба Шипович.

Серцево-судинний хірург-інтерн, засновник медичного стартапу ARANED Андрій Маранов розробив додаток для мобільних пристроїв, що дає змогу відсканувати капіляри і судини на руках і ногах. Додаток у перспективі підвищить якість роботи лікарів, дозволить внести в базу даних копію кісток кожної людини і надрукувати на 3D принтері протез. Науковець розповідає, як він прийшов до цієї розробки і чи просто було реалізовувати високотехнологічний проєкт в Україні. 

У мене був вибір – йти до технічного університету, на фізику, на програмування чи вступати до медичного. Я вступив до медичного, але ІТ-технології залишалися цікавими для мене. Особливо сильне враження справили конференції, які розповідали про стартаперів. Будучи дуже мотивованим, після закінчення четвертої пари в медичному університеті, я йшов на курси 3D-моделювання і програмування. Ось так і дізнавався більше про технології. Згодом важливим етапом цього захопливого процесу є саме знаходження команди однодумців, з якими виникає бажання співпрацювати“, ділиться своїми спогадами інтерн Андрій Маранов.

Розбудова стартапу – це доволі складна справа. Потрібно мати людей з класними ідеями, що спроможні змінити світ, а також людей, які інвестуватимуть в ці ідеї. Це доволі непросто реалізувати в Україні. Своє бачення втілення високотехнологічних проєктів описує засновник медичного стартапу ARANED Андрій Маранов.

Якщо тебе драйвить ідея, ти починаєш вирішувати проблему, шукаєш механізми. З приводу того, де зустрічатися людям, які мають ідеї і які мають інвестиції, мені здається дуже важливим є кластери з вирощування інновації. Такими кластерами мають бути університети, як в Силіконовій долині Стенфорд. Для мене стартап і наука – це досить близькі теми. Я нещодавно повернувся зі стажування в Європі, де працював у лабораторії зі стовбуровими клітинами. Власне, я вирощував справжні людські кардіоміоцити, отримані з клітин пацієнта. За діяльність в цій сфері нещодавно було отримано Нобелівську премію. Так ось, такі інновації неможливі без кластеру і фінансування. На мою думку, в майбутньому важливу роль відіграватимуть університети, і саме довкола університетів мають утворюватися інноваційні центри“, – вважає стартапер Андрій Маранов.

 Слухати ефір 

Дивитися ефір 

Джерело: Українське радіо 


Тематика публікації:                 

Останні публікації цього розділу:

У Тернополі нагородили переможців конкурсу «Золотий фліпчарт»

Підсумки та висновки медіамоніторингу місцевих виборів 2020

Понад 250 000 людей з ВІЛ проживає в Україні

Підсумки проведення Національного Форуму в рамках Марафону Розвитку Громад

Компенсація витрат волонтерам і угоди з ФОП. Нюанси складання договорів ГО з контрагентами

Перший крок до порозуміння щодо Березанської моделі освіти