Православні громадяни України хочуть мати єдину помісну автокефальну церкву, – Президент у День хрещення Русі

"Соціологічні опитування показують, що дедалі більша кількість православних громадян України хочуть мати, - як це заведено в усьому православному світі і більшості православних країн - єдину помісну ...

Хрещення Русі
Православні громадяни України хочуть мати єдину помісну автокефальну церкву, – Президент у День хрещення Русі

“Соціологічні опитування показують, що дедалі більша кількість православних громадян України хочуть мати, – як це заведено в усьому православному світі і більшості православних країн – єдину помісну автокефальну церкву. Церкву, євхаристійно й молитовно поєднану, але адміністративно незалежну від інших церковних юрисдикцій. Це історичний тренд, який не може оминути і Україну”, – сказав сьогодні Президент під час заходів з нагоди Дня хрещення Київської Русі – України.

Ми не будемо байдуже спостерігати за втручанням іншої держави в наші церковні справи.

“До тих же, хто цього ще не відчуває, хотів би апелювати словами покійного Митрополита Володимира Сабодана: «Автокефалія – це спосіб організації церковного життя, свідчення кількісного та якісного зростання Церкви, її здатності до самостійного буття». Світлої пам’яті владика нагадував, що завжди після здобуття незалежності державою починалася дискусія про автокефалію. Так було в Греції, Сербії, Румунії, Болгарії, Грузії, Албанії тощо. Ясно, що ми не будемо байдуже спостерігати за втручанням іншої держави в наші церковні справи, за її спробами використати в своїх інтересах почуття частини українських православних. І це одна з причин, чому Верховна Рада аргументовано звернулася до Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні. Слід виходити з давнього канонічного принципу: громадянським та земельним розподілам нехай слідує і розподіл церковних справ”, – заявив Петро Порошенко.

Священний Синод Константинопольського Патріархату створює спеціальну комісію

З великою надією в Києві сприйняли звістку про те, що Священний Синод Константинопольського Патріархату створює спеціальну комісію для розгляду заяви українського парламенту”, – зазначив Глава держави.

Під час виступу з нагоди Дня хрещення Київської Русі – України Президент подякував церквам і релігійним організаціям, усім громадам, які твердо стали на захист України як до справді богоугодної справи.

День Хрещення Русі

Те, що відбувається на Сході, називається «нашестям чужинців».

“Два з половиною роки тому Москва розв’язала війну проти золотоверхого Києва. І речі треба називати своїми іменами. Сам Спаситель вчив, що є чітка межа між правдою і неправдою: «Нехай слово ваше буде так-так, ні-ні». Категорично не сприймаю паліативні форми як-то абстрактний «збройний конфлікт» чи «збройне протистояння». Це оцінки з чужого, неукраїнського голосу. Те, що відбувається на Сході, називається «нашестям чужинців». Думаю, цьому українському словосполученню не складно знайти аналог і в церковнослов’янській мові… Звертаюся до вас, дорогі отці та владики, співвітчизники, із закликом і надалі молитися за воїнів, нащадків Володимирової дружини, які поклали своє життя, боронячи незалежність нашої Вітчизні. Також закликаю помолитися за тих героїчних солдат та офіцерів, які зараз несуть службу і захищають нас”, – заявив П.Порошенко.

У своїй промові Президент “закликав”, щоб до спільної молитви за вигнання чужинців приєднався й небесний заступник Русі-України, її хреститель, рівноапостольний князь Володимир: “Вірю, Він з нами. Піднявши однією рукою хрест, з іншої не випускає меча, щоб боронити нашу рідну землю”.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

«EU4USociety» – спільний 4-річний проєкт Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу

Дніпро напередодні місцевих виборів: основні проблеми регіону

Перші бюджети участі в ОТГ Кіровоградщини: тенденції, випробування та дієві рішення для промоції інструменту

Коли в Україні з'явиться реєстр хворих на муковісцидоз?

У Києві презентували книгу про українців у Маутгаузені

Українські громади шукають нові форми партнерства з громадськими організаціями