Громадянське суспільство — головний партнер для влади: українські та західні політики й експерти про реформи в Україні

Українські та західні політики запевняють, що запорука побудови успішної та демократичної Україні є постійний діалог влади та громадянського суспільства. «Майдан — це синонім потужного громадянського ...

Додано:
RPR

Загальна
Громадянське суспільство — головний партнер для влади: українські та західні політики й експерти про реформи в Україні

Українські та західні політики запевняють, що запорука побудови успішної та демократичної Україні є постійний діалог влади та громадянського суспільства. «Майдан — це синонім потужного громадянського суспільства, якому можуть позаздрити багато західних країн […] Жодна демократична держава не буде успішна без громадянського суспільства, а в Україні воно міцне», — каже Прем’єр-міністерка Литовської Республіки Інґріда Шимоніте.

Цей діалог важливий і для проведення таких ключових реформ, як судова та антикорупційна. Так, заступниця Держсекретаря США Кара МакДональд називає корупцію екзистенційним викликом для України, який стоїть заваді економічного розвитку та послаблює національну безпеку.

Напередодні Ukraine Reform Conference 2021, яка 7–8 липня відбудеться у Вільнюсі, ми поговорили з українськими та західними політиками, дипломатами й експертами про їхню оцінку ходу реформ в Україні за останні півтора роки.

Діалог влади і громадянського суспільства

Один із пріоритетів для Уряду України — це створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства. З цього почав свій виступ Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час онлайн-дискусії «Посилення діалогу щодо прогресу реформ: роль громадянського суспільства в побудові демократичної стійкості України» 30 червня.

«Діалог між Урядом і організаціями громадянського суспільства є важливим для демократичного розвитку України, особливо в умовах подолання наслідків пандемії», — говорить прем’єр.

Упродовж 2020–2021 років Уряд систематично долучав громадські організації до розроблення документів, які є «дороговказом розвитку держави», каже він. На приклад, до розроблення Національної економічної стратегії на період до 2030 року долучили понад 20 аналітичних центрів і 30 бізнес-асоціацій.

«У межах ініціативи «Відкритий Уряд» Мінцифри працює над розробленням платформи ВзаємоДія — онлайн-інструменту співпраці громадян і держави, який покликаний підвищити рівень довіри українців до державних органів. Це є частиною реалізації нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства», — додає Шмигаль.

Прем’єр-міністерка Литовської Республіки Інґріда Шимоніте зі свого боку зазначила, що шлях демократичних реформ в Україні розпочався у 2014 році на Майдані: «Майдан — це місце народження нової реформованої України. Водночас Майдан — це синонім потужного громадянського суспільства, якому можуть позаздрити багато західних країн».

Шимоніте вважає, що Україна багато чого досягла з 2014 року, але треба зробити ще більше: побудувати дійсно міцну, процвітаючу та демократичну країну.

«Литва була та залишається вашим другом і підтримуватиме Україну на цьому шляху. Україна зможе досягти [змін], якщо держава та громадянське суспільство будуть співпрацювати. Жодна демократична держава не буде успішна без громадянського суспільства, а в Україні воно міцне. Ми, як політики, маємо до нього дослухатися та розширювати його можливості», — резюмує Прем’єр-міністерка Литовської Республіки.

В Україні співпраця Парламенту та громадянського суспільства відбувається за багатьма напрямами, запевняє Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

«Разом із представниками громадянського суспільства ми напрацювали низку законодавчих ініціатив у сфері прямої демократії, як-от закони про всеукраїнський та місцевий референдуми. Також розробили низку законодавчих актів щодо судової реформи. Серед них — ухвалений 29 червня законопроєкт № 3711-д щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», — наводить приклади віцеспікер Парламенту.

А зараз на порядку денному — низка законопроєктів у військово-оборонній сфері, у тому числі реформа Служби безпеки України: «Ухвалений закон про Бюро економічної безпеки позбавить СБУ непритаманних функцій розслідування економічних злочинів».

Співголова Ради Коаліції РПР Юлія Кириченко презентувала онлайн-моніторинг впровадження реформ в Україні, який підготували експерти громадянського суспільства до URC 2021 на основі галузевих аналітичних брифів.

Зараз моніторинг фокусується на 16 напрямах реформ, розподілених за трьома блоками: верховенство право й національна безпека, демократія й належне врядування, економіка і сталий розвиток. Найбільше рекомендацій експертів у повному обсязі (у відсотковому співвідношенні) влада виконала у сферах медіареформи (28 %), національної безпеки й оборони (17 %), економічних реформ (14 %) і виборчої реформи (12,5 %).

«Хоча у сфері судової реформи 0 % виконання рекомендацій у повному обсязі, але 29 червня Парламент ухвалив законопроєкт № 3711-д і надав можливість сформувати доброчесну ВККС, яка має зіграти ключову роль у судовій реформі», — наголошує Кириченко.

У сфері антикорупційної реформи «Парламенту вкрай важливо ухвалити в другому читанні Антикорупційну стратегію, а Уряду варто вже закладати в бюджеті на 2022 кошти на її реалізацію».

А ось у реформі публічної адміністрації попередні дії влади спричинили занепокоєння в експертів: «У 2019 році ми навіть бачили крок назад, але зараз є наміри продовжувати цю реформу. Тому я закликаю Парламент на цій сесії або у вересні ухвалити законопроєкт «Про адміністративну процедуру».

Влада та громадськість дуже плідно співпрацювали у 2020 році. Прикладом цього є спільне розроблення Стратегії розвитку громадянського суспільства на 2021–2026 роки, нагадує заступниця виконавчого директора ІСАР «Єднання» Марія Гелетій.

«Ця Стратегія вже затверджена Урядом, але ще не затверджена Президентом. Сподіваємося, що після її затвердження зможемо повернутися до питання створення Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства при Секретаріаті КМУ», — каже Гелетій.

Інший гарний приклад співпраці громадянського суспільства та влади — запровадження електронного конкурсу проєктів для фінансування громадських організацій із державного та місцевих бюджетів. Експертка висловила сподівання, що цей конкурс вдасться запустити вже цього року.

Ще один позитивний кейс — початок закупівлі органами місцевого самоврядування соціальних послуг у організацій громадянського суспільства.

«Це є додатковим джерелом фінансування громадських організацій, що зменшує їхню залежність від іноземних донорів чи грантів», — пояснює заступниця виконавчого директора ІСАР «Єднання».

Проте в Парламенті зареєстровані законопроєкти, які можуть погіршити становище ОГС. Наприклад, проєкт закону щодо регулювання лобістської діяльності № 3059 обмежує право на свободу асоціацій та діяльність громадських організацій на захист своїх цільових груп.

Також досі не зменшено податковий тиск на отримувачів благодійної допомоги.

«Часто ОГС виконують ті функції, які не може виконувати держава чи не має на це ресурсів. Тому скасування цього оподаткування надало б країні більше користі, ніж надходження до бюджету коштів від цих податків», — підсумовує Гелетій.

Судова й антикорупційна реформи

У 2020–2021 роках не відбулося істотного прогресу у виконанні владою рекомендацій громадських експертів у сфері судової реформи, звертає увагу експерт ЦППР із питань судівництва Роман Смалюк.

«Тому відповім на коментар Руслана Стефанчука про ухвалення законопроєкту № 3711-д щодо відновлення діяльності ВККС: для повного виконання рекомендації недостатньо лише ухвалити закон — необхідна його повна імплементація, тобто досягнення мети цього закону», — вважає Смалюк.

Усього експерти надали 17 рекомендацій щодо судової реформи, з яких влада жодної не виконала повністю, 13 — частково, і ще 4 не виконала взагалі.

У судовій гілці влади потребують перезавантаження 4 ключові інституції: ВККС, ВРП, КСУ та ОАСК, наголошує голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков:

«Є певний консенсус: перезавантаження має відбуватися із залученням міжнародних експертів, як це було у випадку з Вищим антикорупційним судом — єдиним успішним прикладом створення судової інституції в Україні. Але робота в цьому напрямі йде дуже повільно».

Він привітав ухвалення законопроєкту № 3711-д, зокрема правку щодо вирішальної участі міжнародних експертів у доборі членів ВККС.

«Проте залишилася дуже прикра норма, що ВРП — абсолютно корумпований орган — буде затверджувати фінальний список 16 з 32 осіб нового складу органу, що реформується», — пояснює Жернаков.

Він нагадав, що зараз у комітеті Верховної Ради з питань правової політики розглядається законопроєкт № 5068 щодо реформи самої ВРП, два нюанси якого можуть зашкодити реформі:

«Перший — рішення Етичної ради (де вирішальний голос буде в міжнародних експертів) можна оскаржити в Касаційному апеляційному суді, який уже виробив практику глубокого втручання в конкурсні процедури. Тому є ризик, що він може скасувати рішення щодо недоброчесності члена ВРП. Другий — голосувати за звільнення членів ВРП мають судді та прокурори на відповідних з’їздах, які їх і призначали. Маю сумнів, що це станеться».

Також голова правління Фундації DEJURE звертає увагу, що президентський законопроєкт щодо ліквідації ОАСК уже шостий раз поспіль не можуть включити до порядку денного профільного парламентського комітету.

Брак повного виконання владою рекомендацій громадських експертів у моніторинговому звіті не свідчить про припинення руху судової реформи. А ситуація в комітеті правової політики говорить про глибокі дискусії всередині монобільшості та самого комітету, пояснює народний депутат Олександр Корнієнко.

Є консенсус щодо цілей судової реформи, як-от необхідність перезавантаження системи добору суддів. Але відбувається дискусія, як саме необхідно це робити.

«Якщо з комітету вийде законопроєкт, який не враховувати рекомендації Венеційської комісії [щодо залучення міжнародних експертів до добору членів ВРП], то тоді ми вже в залі Парламенту будемо ставити на голосування необхідні правки», — запевняє депутат.

Він висловив сподівання, що законопроєкт щодо реформи ВРП у редакції, яка узгоджена з Венеційською комісією, буде проголосований у Парламенті до завершення поточної сесії. Законопроєкт про конституційну процедуру, який стосується реформи КСУ, винесуть на голосування у вересні-жовтні. А законопроєкт Володимира Зеленського щодо ліквідації ОАСК, який визначений Президентом як невідкладний, може бути проголосований уже восени.

«Серед європейських країн термін «суддівська мафія» є лише в Україні — цьому треба покласти край. Ситуація зі створенням ВАКС із залученням міжнародних партнерів довела, що це можна зробити. Треба говорити чесно — система сама себе не оновить», — резюмує Корнієнко.

У сфері антикорупційної реформи з 14 рекомендацій експертів влада повністю виконала лише одну — ухвалила закон про Бюро економічної безпеки. Проте вже зараз є питання щодо політичної незалежності членів комісії, яка має обрати голову цього бюро. На це звертає увагу виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

«Проте відповідальність за невиконання рекомендацій лежить не лише на політиках, а й на судах, як-от скасування Конституційним судом е-декларування в жовтні 2020 року. І на подолання цього рішення владі знадобилося півроку», — говорить Боровик. Нагадаємо, що Парламент ухвалив законопроєкт № 4651 про повернення відповідальності за недостовірне декларування 29 червня 2021 року

Серед частково виконаних рекомендацій експертів виконавчий директор TI Ukraine назвиває зміну конкурсного добору керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури із залученням міжнародних експертів: «Але виникають питання щодо якості членів конкурсної комісії, делегованих Верховною Радою, адже більшість із них не відповідають зазначеним у законі критеріям».

А в деяких питаннях Україна навіть зробила крок назад. Так, експерти рекомендували ухвалити закон для більш ефективної реалізації Агентством із розшуку та менеджменту активів (АРМА) функцій з управління активами.

«30 червня Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт № 5141, який фактично забороняє АРМА реалізовувати арештоване майно. І нагадаю, що вже 18 місяців керівник цієї агенції перебуває в статусі виконувача обов’язків», — звертає увагу Боровик.

Що кажуть міжнародні партнери?

Корупція — це екзистенційний виклик для України. Вона є токсичною до демократії, підриває довіру суспільства, стоїть заваді економічного розвитку, а також послаблює національну безпеку — створює можливості для Росії та її посібників негативно впливати на Україну. Тому Верховна Рада має забезпечити додаткові гарантії незалежності для НАБУ, НАЗК і ВККС. Із такими меседжами виступила Кара МакДональд, заступниця Державного секретаря США з питань демократії, прав людини та праці.

Вона закликала посилити відповідальність за неправдиве декларування доходів українських чиновників; прискорити прозорий процес призначення прокурорів у САП; привести законодавство про корпоративне управління до стандартів ОЕСР; надалі підтримувати незалежність ВАКС.

Заступниця Держсекретаря США нагадала, що Вашингтон уже здійснив кроки для протидії корупції в Україні, як-от запровадження санкцій проти Ігоря Коломойського.

«Ми сподіваємося побачити подальші дії з боку української влади, спрямовані на зміцнення й посилення судових інституцій, припинення безкарності та створення інституційного потенціалу для притягнення до відповідальності корупціонерів», — додає Макдональд.

Верховенство права та боротьба з корупцією — це ті сфери, де Україні належить зробити ще чимало кроків для підвищення добробуту своїх громадян і пришвидшення інтеграції до Євросоюзу. Такої думки був депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс.

Він озвучив три важливі чинники впровадження реформ в Україні: запит громадянського суспільства, спроможність державних органів і підтримка західних партнерів: «Громадянське суспільство в Україні доволі потужне; від державних органів хотілося би бачити більше прозорості; а ми — Євросоюз — надаємо багато порад нашим партнерам, проте мало часу приділяємо аналізу власних дій: що ми маємо зробити для мотивації продовження реформ?».

«Це питання не лише фінансової підтримки, а і стратегічних дій. Я не пригадую, щоби хоч одна європейська посттоталітарна країна стала успішною без обіцянки [Брюсселя] інтеграції до Європейського Союзу», — наголошує європейський дипломат.

Європейська комісія вітає ухвалення законопроєкту № 3711-д. Проте реформа Вищої кваліфікаційної комісії суддів має відбутися не лише на папері, тому ЄК буде надавати практичну допомогу органу добору нових членів ВККС, запевняє Яана Таммлер, старша експертка з питань судочинства та боротьби з корупцією Групи Єврокомісії з підтримки України.

Подальшим необхідним антикорупційним заходом вона назвала ухвалення профільного стратегічного документу: «Ми вважаємо, що Антикорупційна стратегія є гарним інструментом для подолання корупції в багатьох сферах: податковій, митній, судовій та корпоративного управління. Тому ми вважаємо, що Верховна Рада має ухвалити цей документ якнайшвидше».

Модератори дискусії:

  • Джонатан Кац, старший науковий співробітник Фонду Маршалла Сполучених Штатів, Трансатлантична робоча група
  • Довідас Віткаускас, Керівник проекту ЄС «Право-Justice»

Нагадаємо, раніше в контексті URC 2021 ми поговорили з політиками та експертами про хід економічних реформ і реформи публічної адміністрації.

Організаторами заходу були Коаліція РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні, Німецьким Фондом Маршалла та Трансатлантичною робочою групою щодо України. Захід організовано за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки, ІСАР Єднання в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання в консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку, а також за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Сільські мешканці ОТГ Луганської області можуть отримати безоплатну правову допомогу

В Україні запущена інформаційна платформа з фандрейзингу та грантрайтингу

Сільське населення Званівської, Сіверської та Соледарської ОТГ має змогу отримувати юридичні консультації на базі соціальних та державних установ

План дій від учасників Освітнього фесту прав людини до влади України стосовно політичних переслідувань у Білорусі

Опубліковано новий звіт Freedom House «Свобода в мережі 2021»

Президент затвердив Національну стратегію розвитку громадянського суспільства