Громадянська освіта в Україні та Білорусі: як визначають потреби та розробляють освітні програми

Білорусько-український проект по впровадженню громадянської освіти для дорослих розпочався навесні цього року. Його автори та організатори поділились викликами та досягненнями проекту, а також ...

Додано:
Iryna Baran

regional voices
Громадянська освіта в Україні та Білорусі: як визначають потреби та розробляють освітні програми

Білорусько-український проект по впровадженню громадянської освіти для дорослих розпочався навесні цього року. Його автори та організатори поділились викликами та досягненнями проекту, а також думками щодо розвитку громадянської освіти в Україні та Білорусі.

Громадянська освіта для дорослих стає все більш актуальною для країн, які прагнуть розвиватись як демократичні держави. І якщо в США чи Німеччині неформальна освіта для дорослих стала повноцінною частиною освітньої системи, то в Україні та Білорусі цей напрям лише розвивається, проте вже досить активно.  

У проекті «Регіональні голоси —  громадянська освіта дорослих для розширення прав і можливостей локальних громад в Україні та Білорусі» беруть участь 13 організацій з України та Білорусі. Серед них чотири партнери по імплементації проекту (Представництва DVV International в Республіці Білорусь та Україні, Асоціація додаткової освіти і просвіти (АДОіП), Українська асоціація освіти дорослих) і 9 партнерських організацій.

Галина Вєремєйчик, глава Представництва DVV International в Білорусі, розповідає, що Білорусь та Україна мають не тільки спільну історію, а й спільні проблеми, в тому числі освітні. «Одна з таких проблем — це робота системи освіти, яка сконцентрована на формальній освіті і яка традиційно була сильно централізованою. Зараз, звичайно, ситуація змінюється, особливо в Україні. Однак ціль підвищення доступності освіти на місцях є спільною для наших країн. Особливо актуально тут стоїть питання такої освіти, яка розвиває громадянські компетенції: що треба робити в своїй місцевій громаді, щоб ця громада розвивалася; як організувати місцеву громадську ініціативу, як працювати з депутатами. Питання активної участі людини в житті своєї локальної громади однакові в багатьох частинах світу», —  пояснює пані Галина.

Виконавчий директор білоруської організації, Асоціації додаткової освіти та просвіти, Андрій Левко додає, що в Україні є більше можливостей поширити громадянську освіту.  «У Білорусі держава собою замінює багато структур громадянського суспільства, тому тут складніше. Ну, і самі люди в Білорусі все-таки найчастіше побоюються того, чого не розуміють. Або знову ж таки розуміють, що застосування знань громадянської освіти в щоденному житті не обов’язково поліпшить або спростить життя, може ж і ускладнити: спровокувати тиск, упереджене ставлення або нанести інші збитки».

Зараз у межах проекту учасники проекту  обох країн розробляють освітні програми, але, щоб перейти до цього етапу вони робили дослідження, використовуючи перевірені і сучасні маркетингові інструменти дослідження потреб.

За словами координаторки проекту  Яни Драговенко, саме грунтовні дослідження потреб у громаді впливають на те, щоб зробити освітні програми максимально якісними.

«Оскільки кінцевою метою аналізу потреб є розробка якісних і актуальних освітніх програм, і не просто освітніх програм, а програм громадянської освіти, то дизайн дослідження розроблявся таким чином, щоб врахувати думку і побажання не тільки цільової групи програми, але і більш широкого кола всіх залучених сторін, включно з представниками місцевої влади, близького оточення цільової групи, інших представників локального співтовариства», —  розповідає Яна Драговенко.

Незважаючи на те, що безпосередньо стати учасником проекту вже пізно, організатори наголошують, що підтримка громадянської освіти на місцях іншими активістами є важливою, щоб цілі проекту були досягнені.

За словами Яни Драговенко, така співпраця може бути корисною для різних сторін через низку причин: «По— перше, часто це спрощує процес пошуку і залучення учасників/учасниць освітніх програм, оскільки спрацьовує «сарафанне радіо» і механізм додаткового інформування. Причому, таким чином можна знайти не тільки нових учасників/учасниць програми, а й необхідних тренерів або експертів. По-друге, підтримка інших громадських організацій на місцевому рівні є необхідною умовою для ефективного лобіювання розвитку програм громадянської освіти та освіти дорослих в цілому. По-третє, як показує практика, обмін досвідом в межах подібних співробітництв —  це стимул для вдосконалення вже існуючої програми і народження нових ідей», — пояснює вона.

Ось що рекомендують експерти проекту для тих, хто хоче залучити більше активних людей у своїй громаді.

«Будь-яка ситуація дуже різна, але ніколи не пізно (і не рано) провести дослідження проблеми, яку ініціатива хоче вирішувати», —  розповідає Олександра Кузьміч, менеджерка Асоціації додаткової освіти і просвіти.  «Чи це екологія, чи консолідація зусиль або навички комунікації з офіційними органами, завжди корисно розуміти, що про це думають самі люди, місцева влада, бізнес або інші зацікавлені сторони. І якщо існує можливість, що люди не готові будуть щось робити для зміни ситуації, але проблема важлива, то придумати незвичайний спосіб залучення: концерт, створення стріт-арт об’єкта або поетичний вечір. Мені дуже сподобалися приклади з німецької практики під час Академії в Сумах, коли щоб спонукати людей обговорювати місцеві проблеми, їх потрібно було зібрати в одному місці і напоїти пивом —  адже, дійсно, будь-які важливі теми в будь-якому випадку обговорюються з друзями і знайомими і справжнє завдання було в тому, щоб розширити це коло комфорту на всю місцеву громаду».

«Громадянська освіта вже досить давно і успішно розвивається як в Україні, так і в Білорусі. Але думаю, можна говорити про те, що наш проект дасть можливість організаціям, що працюють в цій сфері, вийти на якісно новий рівень діяльності”, —  зазначає Валентина Сидоркіна, координаторка проекту у Білорусі.

Вона додає, що проект навчить учасників розробляти освітні програми, спираючись на реальні дані, а не припущення того, що потрібно цільовій групі. «Це зробить значний внесок у розвиток потенціалу організацій, що займаються громадянською освітою в Білорусі і Україні. Знання та навички, отримані в межах проекту “Регіональні голоси —  громадянська освіта дорослих для розширення прав і можливостей локальних громад в Україні та Білорусі”, можуть бути використані партнерськими організаціями для посилення своїх освітніх програм в майбутньому. Інші зацікавлені громадські організації зможуть використати для себе дані або методику проекту».

Також важливим результатом проекту, за словами організаторів, буде встановлення співпраці причетних до проекту організацій, місцевої влади, а також підписання з ними меморандумів про взаєморозуміння та співробітництво. Саме зараз почалась робота над встановленням цієї співпраці, а також розробка готових освітніх програм.

Додаткову інформацію про перебіг проекту та розвиток громадянської освіти для дорослих в Україні та Білорусі знайдете на сайті та сторінці проекту у Фейсбук.

Проект “Регіональні голоси – громадянська освіта дорослих для розширення прав і можливостей локальних громад в Україні та Білорусі” здійснюється за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Як протистояти пропаганді і дбати про медіагігієну: в Краматорську відкрили «Пропагандаріум»

Громади Харківщини отримали гранти на розвиток первинної медицини - список переможців

Медіа-гігієна та критичне мислення: в Рівному обговорювали, як протидіяти російській пропаганді

У Богуславі відзначили 140-ву річницю з Дня народження Симона Петлюри

Спільна заява представників громадянського суспільства та громадських організацій щодо перших політичних кроків Президента України Володимира Зеленського

Татарбунарський районний суд Одеської області підвищує довіру серед молоді