Green City Accord vs Кропивницька природоохоронна програма: чому ми не Європа

Долучаючись до екоорієнтованої ініціативи Green City Accord, все більше європейських міст модернізують і розробляють власні екологічні плани та стратегії. Місто Кропивницький, також оновило свою ...

Додано:
yuliyatuz

екологія-2
Green City Accord vs Кропивницька природоохоронна програма: чому ми не Європа

Долучаючись до екоорієнтованої ініціативи Green City Accord, все більше європейських міст модернізують і розробляють власні екологічні плани та стратегії. Місто Кропивницький, також оновило свою природоохоронну програму. Однак зміст прийнятої програми, дозволяє зрозуміти, чому Кропивницький, поки що не Європа.

 

2021-08-11 16.06.36 2021-08-11 16.06.23 

 

Еко благополуччя європейських міст: через чіткі показники та креатив

2020 рік, для багатьох європейських міст став новою точкою відліку у їх розбудові та розвитку як «Чистих та Здорових Міст Європи». Нова екологічна реальність відкрилась для муніципалітетів, які приєднались до однієї з найпотужніших та найпопулярніших екологічних ініціатив – «Green City Accord» (Угода Зеленого Міста – прим. авт.). Запроваджена у грудні 2019 року Європейською Комісією ініціатива, має амбітну мету – прискорення впровадження Європейської зеленої угоди та реальне перетворення європейських міст у зелені, чисті та здорові ареали для життя людини. Мета має бути досягнута до 2030 року. Green City Accord зосереджує увагу на п’яти ключових сферах, що мають вдосканалюватись до читко визначених показників. А саме:

  • Повітря. Значне покращення якості повітря та наближення до відповідних стандартів ВООЗ (Air Quality Guidelines).
  • Вода. Покращення якості та ефективного використання води.
  • Природа та біорізноманіття. Збереження, покращення та відновлення міського біорізноманіття та екосистем у містах, включаючи особливий розвиток зелених зон.
  • Економіка замкнутого циклу (Circular economy). Дискурс на максимально досяжне зменшення кількості відходів.
  • Шум. Зменшення шумового забруднення.

Угода «Зелене Місто» стала своєрідним трендом серед європейських міст. Муніципалітети, які долучаються до Угоди, самостійно розробляють стратегії та програми. В документах чітко визначаються «початкові данні», а також чіткі показники, які мають бути досягнуті у кожній сфері. Приміром, фінське місто Turku, яке першим долучилось до «Зеленого Міста» запланувало – «0 викидів у повітря», «0 відходів» та «якомога можливе зменшення використання природних ресурсів». Показовим є те, що на протязі виконання Угоди, кожне місто підлягає системному моніторингу для оцінки стану досягнення проголошених показників.

Green City Accord відкриває широкий простір для впровадження креативних підходів та співпраці всіх зацікавлених сторін. Деякі міста запроваджують плани щодо поводження з дощовою водою та стратегії щодо покращення якості підземних вод. Зокрема, такий план має одне з останніх міст, що долучилось до Угоди – Гдиня (Польща). Виявляється навіть дощова вода, має цінність та може використовуватись для благополуччя міського населення. Особливу увагу приділяють розвитку зелених зон та збереженню біорізноманіття. Приміром, одна із стратегій, передбачає збереження вимираючого виду «жука-самітника», який зустрічається на дубах, що ростуть в одному з фінських міст. Практично всі міста, акцентують свої плани та стратегії на запровадженні заходів та інноваційних підходів у формуванні «Зеленої системи публічного транспорту», що переслідує основну мету – зниження рівня шуму та викидів в атмосферу.

 

Еко благополуччя Кропивницького: через «зниження», лампочки і без води 

Центрально українське місто Кропивницький, поки що не приєдналось до амбітного «Green City Accord» але теж розробило власну Програму природоохоронних заходів місцевого значення на 2021-2023 роки (далі – Програма). Показовим є те, що фактично у 2023 році, має відбутись етап оцінки досягнення показників Угоди для міст, які до неї долучились. Однак Кропивницькому таке не загрожує і не лише тому що місто не долучилось до «Зеленого Міста». Справа в тім, що Програма не містить жодних кількісних показників, які мають бути досягнуті в ході її виконання. Основним результатом, який найчастіше зустрічається у розділі результатів є – «зниження». Але на скільки, та до якого саме показника, не зазначається. Загалом, Програма має лише 13 заходів. Найбільша кількість передбачаних активностей зосереджена у розділі – «Охорона атмосферного повітря». Однак на цей розділ не передбачено будь-якого фінансування з місцевого бюджету. Разом з тим, у переліку природоохоронних заходів Кропивницького, знайшлось місце для третього пріорітету «Green City Accord», а саме – Збереженню природи та біорізноманіття. Програма передбачає заходи з озеленення міста. При цьому цей пункт має найбільше фінансове забезпечення з міського бюджету (2458,5 тис. грн.). А саме, 75.4% від загальної суми, яку заплановано виділити з бюджетних коштів. Однак «Збереження природи та біорізноманіття» по Кропивницькі, обмежується лише «виконанням робіт з видалення аварійних дерев та проведенням озеленення на територіях закладів освіти».

Знайшлось у Кропивницькій Програмі і місце для креативу. Другий за кількістю заходів розділ – «Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів», має лише чотири заходи. При цьому половина з них, присвячена лампочкам. Тобто «заміні люмінесцентних ламп на світлодіодні». При цьому така заміна має відбутись виключно за кошти підприємств.

Разом з тим, незважаючи на наявність кричущих проблем з якістю води у підземних джерелах та річках, що протікають через місто, у Програмі не передбачено жодного заходу з цього приводу. На жахливу якість води, з підземних джерел та громадських колодязів, не одноразово звертали увагу фахівці, які проводять відповідні лабораторні дослідження та екоактивісти громадської організації «Флора». Однак на найближчі три роки, проблеми якості води залишаються поза увагою місцевої влади. 

В такій ситуації, навіть поверхневий аналіз змісту Програми природоохоронних заходів Кропивницького, дозволяє зрозуміти, що з такими підходами, місто ще довго залишатиметься далеким не тільки від європейського рівня, а й від стандартів чистого довкілля та всебічного благополуччя мешканців.

 

###

Бочаров-Туз Володимир,
аналітик ГО «Флора»

 

Захід підготовлено в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно ГО “Флора”.


Тематика публікації:                          

Останні публікації цього розділу:

Відбулася презентація веломаршруту “Від парку до парку”

Про стратегічну ціль ІІІ в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки

Підсумки пілотної сертифікації «Роботодавець, дружній до молоді»

Розпізнавати та протидіяти. Як ми допомагали HeForShe говорити із студентами про гендерну дискримінацію

В Україні з’явилась перша недоступна реклама

Громадські монітори розробляють стратегії захисту вразливих груп населення 12 громад Луганщини