Фракція “Народний фронт” ініціює створення законопроекту про реєстрацію іноземних агентів в Україні

Про це заявив на погоджувальній раді парламенту лідер фракції Максим Бурбак, передає “Українська правда”.

За його словами, документ хочуть розробити задля захисту національних інтересів перед виборами.

“Треба визнати, що в Україні діє розгалужена мережа замаскованої і явної російської агентури. Вони беруть під контроль телеканали та інші медіа, жонглюють своїми політичними пішаками, а Россотруднічєство плодить тут безліч нібито громадських організацій, незалежних ні від кого, крім Росії. В Україні, як і всюди на Заході, Кремль використовує демократичні свободи та інститути для диверсійної діяльності. Вони цілеспрямовано та цинічно прикриваються демократією, щоб ширити хаос і конфронтацію. Це їхній фірмовий прийом”, – заявив він.

Бурбак також зазначив, що прототипом майбутнього українського закону може стати “Акт щодо реєстрації іноземних агентів”, який працює у США з кінця 30-х років минулого сторіччя. Згідно з ним, організації та особи зобов’язані реєструватися в американському Мін’юсті і кожні півроку надавати звіт про кошти, які надійшли на їхні рахунки, – чи то фінансування з боку іноземної влади або неурядових організацій – і витрати.

Також документ вимагає маркувати пропагандистську інформацію, яка в ньому називається “інформаційні матеріали”, позначкою, що вона поширюється “від імені іноземного суб’єкта”. Копії цих матеріалів необхідно надсилати до Міністерства юстиції.

За порушення правил у законі передбачені покарання у вигляді п’яти років в’язниці і штраф у розмірі до 10 тисяч доларів. Кожне з двох покарань також може застосовуватися окремо одне від одного.

Проте у 50-х роках текст закону змінили, а тому карають за його порушення нечасто. За інформацією медіа, наразі у США як іноземні агенти зареєстровано 1700 осіб та організацій. Минулого року таким чином іноземним агентом був визнаний російський канал RT.

Аналогічний закон працює сьогодні і в Росії. Там він став механізмом тиску на недержавні організації, зокрема правозахисні та ті, що допомагають людям з ВІЛ/СНІД.

В українському парламенті закликали до розроблення документа комітет з національної безпеки та оборони “разом з депутатами з усіх зацікавлених фракцій”.

“Ми вважаємо що ЗМІ чи неурядові організації, які згідно з цим законом будуть визнані такими, що є іноземними агентами, будуть зобов’язані на постійній основі інформувати громадян України, що вони діють в інтересах іноземної держави. Ми пропонуємо, щоб такий закон стосувався виключно іноземних агентів, які прямо чи опосередковано діють в інтересах держави-агресора, якою є Російська Федерація”, – зауважив Бурбак.

У коментарі Центру інформації про права людини аналітикиня Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Семьоркіна зазначила, що закони “про іноземних агентів” створюють легальні механізми для придушення громадських ініціатив. 

“Досвід спілкування з авторами окремих ініціатив, спрямованих на посилення контролю за громадськими об’єднаннями, засвідчив нерозуміння авторами суті законодавства країн, яке вони копіюють. Та незнання авторами (або довільне тлумачення і вибіркове застосування) міжнародних гарантій і стандартів свободи асоціацій і свободи слова. Хоча це поки що ідея, варто застерегти ініціаторів створення законопроекту про реєстрацію іноземних агентів в Україні від її реалізації”, – сказала вона. 

Експертка нагадала, що Україна понесла іміджеві втрати через введення електронного декларування для активістів. 

“Україна “завдяки” запровадженню е-декларування антикорупційних активістів і пов’язаних з їхньою діяльністю осіб та ініціативам щодо додаткової звітності громадських організацій вже поставлена Парламентською Асамблеєю Ради Європи в один ряд з країнами, які обмежують простір громадянського суспільства (Росією, Азербайджаном, Угорщиною, Туреччиною, Румунією). У спільному висновку Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ від 16-17 березня 2018 року щодо законопроектів №№6674, 6675 Україні вчергове нагадали практику ЄСПЛ, за якої будь-які обмеження права на свободу об’єднань мають спиратись на переконливі докази того, що такі вимоги є необхідними у демократичному суспільстві та пропорційними переслідуваній законній меті”, – наголосила Семьоркіна. 

Правозахисні організації в альтернативних доповідях щодо виконання Україною міжнародних зобов’язань постійно наголошують на загрозах громадянським свободам через ухвалення подібних законів.

“Ця тенденція вже стає реальною загрозою для всього суспільства”, – підсумувала аналітикиня. 

Центр інформації про права людини