ЄС має перейти від заяв до нових проактивних дій для захисту прав людини в Криму та на Донбасі: позиція правозахисників

“Якщо раніше правозахисники говорили про зростання кількості політичних в’язнів в окупованому Криму, то в цьому році окупаційна влада вже почала переслідувати їх адвокатів та навіть тих людей, що носять їм передачі. Стрімке погіршення ситуації на півострові давно вимагає належної відповіді ЄС; і не тільки на рівні публічних заяв та резолюцій. На нашу думку адекватною реакцією мало би стати введення нових секторальних санкцій проти Росії за масові порушення прав людини. Такого роду санкції ще не було введені за всі ці три роки” – зазначила Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.

Про це та про інші проактивні дії ЄС та влади України для захисту прав людини у ході  триваючої окупації Криму та розпочатої Росією гібридної війни на Донбасі йшлося на організованому Центром громадянських свобод прес-сніданку 12 травня. Комплексне бачення разом із правозахисниками презентували Еміне Джеппар, перший заступник Міністра інформаційної політики України, Сергій Петухов, заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції та Богдан Крикливенко, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Для утримання постійного контролю над ситуацією із порушенням прав людини правозахисники рекомендують Європейському Союзу призначити спеціального представника Європейського Союзу з питань  окупованого Криму та непідконтрольної українському уряду частини Донецької та Луганської областей. Еміне Джеппар, перший заступник Міністра інформаційної політики України окремо наголосила на необхідності започаткувати міжнародний формат переговорів щодо деокупації Криму разом із ЄС, що, на її думку, можливо зробити на початку навіть без участі Російської Федерації.

Частина рекомендацій ставлять за мету винести питання захисту прав людини у пріоритети перемовного процесу по вирішенню збройного конфлікту на Донбасі. Це стосується започаткування паралельного Мінському процесу формату за участю Європейського Союзу для вирішення гуманітарних питань, які виникають в ході збройного конфлікту. Олександр Павліченко, заступник директора Харківської правозахисної групи наголосив на неможливості проведення виборів на окупованих територіях до забезпечення прав та свобод людини із дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ та повернення ефективного контролю України над усім периметром державного кордону тощо. Торкнулися і питання амністії у мінських переговорах.

“Надзвичайно важливим є дотримання принципу невідворотності кримінальної відповідальності за тяжкі та особливо тяжкі злочини проти життя та здоров’я людини, які були вчинені в ході збройного конфлікту, включно із воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Стабільний мир неможливий без утвердження справедливості”, – запевнив Богдан Крикливенко, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Сергій Петухов, заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції торкнувся рекомендацій, які стосуються звільнення політв’язнів, та окремо розказав про роботу Міністерства юстиції України у цьому напрямку.

Українській владі експерти рекомендують, серед іншого, привести Кримінальний кодекси України у відповідність до положень міжнародного гуманітарного права. Відповідний законопроект вже розроблений правозахисниками. А також створити спеціальну міжвідомчу групу для системного збору та фіксації доказів порушень прав людини та міжнародних злочинів, які вчиняються на території окупованого Криму та в зоні проведення АТО, за участі Міністерства оборони, Генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ та інших державних органів, неурядових організацій, які займаються документуванням таких порушень.

Із повним текстом рекомендацій можна ознайомитися за посиланням.