Економіка громад і регіонів в умовах воєнного стану та пріоритети їх повоєнного розвитку

Українські громади та регіони взяли на себе один з найбільш відчутних ударів цієї війни. Одні – через тотальне знищення власної інфраструктури та втрату значної частини людського капіталу, інші – у зв’язку з необхідністю швидко адаптувати економіку до умов воєнного стану, включаючи зміну пріоритетів соціально-економічного розвитку, треті – зважаючи на велику кількість внутрішньо переміщених на їх територію осіб і релокованих підприємств, що вимагало нагального створення належних умов для їх комфортного перебування. Все це актуалізувало потребу в розробці нових підходів, як до регіональної та місцевої економічної політики в Україні загалом, так і до реалізації цієї політики на рівні окремих громад і регіонів. Причому сьогодні особливо важливо забезпечити практичну апробацію низки ефективних механізмів функціонування економіки громад і регіонів нашої держави, які дадуть їм змогу успішно розвиватися й на повоєнному етапі, зокрема з урахуванням того потенціалу, який відкриває набуття Україною статусу країни – претендента на членство в ЄС.

Зважаючи на світовий та європейський досвід, основними принципами успішного повоєнного відновлення та модернізації економіки країн, які долають наслідки війни на своїй території та прагнуть розвиватися в канві європейської цивілізаційної моделі, є: гідність людини, недоторканість її приватної власності, економічний індивідуалізм, свобода підприємництва, субсидіарність, дерегуляція економіки, демонополізація ринків, і, звичайно ж, європейська інтеграція.

Послідовне втілення цих принципів у життя означає, що держава, в особі своїх інституцій центрального та регіонального й субрегіонального рівнів, має насамперед сформувати надійний інституційний ґрунт для повоєнного відновлення країни, а також забезпечити належний контроль за виконанням чинних законів та інших нормативно-правових актів, щоб не допускати руйнування цього ґрунту на догоду чиїмось особистим примхам, або ж вузькокорпоративним чи груповим інтересам.

У цьому контексті сьогодні в Україні пріоритетного значення набувають такі заходи державної економічної політики, як демонополізація та декартелізація ринків, зменшення частки бюджетного перерозподілу ВВП, зниження рівня фіскального та адміністративного навантаження на бізнес, забезпечення стабільності банківського сектору, обмеження інфляції, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Водночас основні зусилля з реалізації економічної політики в площині конкретних стратегічно-планових завдань і рішень повинні бути перенесені на рівень окремих громад і регіонів. При цьому, для успішного повоєнного розвитку України важливо чітко диференціювати заходи економічної політики для різних типів громад і регіонів, визначених за критерієм рівня шкоди, завданої їм війною, а також зважаючи на специфіку повоєнних безпекових викликів для кожного з них. З огляду на це, варто виділити: громади й регіони, які постраждали від наземного воєнного вторгнення, а також перебувають в зоні підвищеного ризику, межуючи з російським або білоруським кордонами; території, що зазнали значних руйнувань інфраструктури внаслідок ракетних атак і артилерійських обстрілів; регіони «умовного тилу», де концентрується переважна частина аграрного потенціалу держави, а також територією яких пролягають основні транспортно-логістичні маршрути зі сходу на захід; прикордонні з ЄС регіони та громади, які стали основним місцем для релокації бізнесу та для переселення внутрішньо переміщених осіб, одночасно виконуючи роль своєрідного транзитного «моста» між Україною та ЄС.

Вказана диференціація регіонів має бути чітко показана в новій Державній стратегії регіонального розвитку України, яка, поряд з іншим, повинна також окреслити основні пріоритети розвитку для кожного з них. На її основі мають оновлюватися регіональні стратегії, а також стратегії розвитку окремих територіальних громад, зокрема з урахуванням пріоритетів місцевої політики щодо внутрішньо переміщених осіб і релокованого бізнесу. При цьому важливо забезпечити реалізацію таких стратегій достатніми фінансово-бюджетними ресурсами. В іншому разі їх дієвість виявиться доволі умовною, а подекуди й віртуальною, як це неодноразово траплялося в минулому.

Вагомого значення для успішної повоєнної модернізації України сьогодні також набуває формування ефективних механізмів управлінських взаємодій між органами влади різних рівнів, зокрема між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Передусім це стосується міжбюджетних відносин, зокрема оптимізації чинної системи міжбюджетних трансферів, а також делегування повноважень і забезпечення достатньої адміністративної спроможності органів місцевого самоврядування територіальних громад.

Не менш значимо налагодити взаємовигідну співпрацю між владними інституціями та представниками громадянського суспільства й бізнес-середовища громад і регіонів України на повоєнному етапі їх розвитку. Це дасть змогу покращити інвестиційний клімат в нашій державі та залучити додаткові фінансові ресурси від приватних інвесторів і грантодавців, у тому числі закордонних, на відновлення найбільш вражених війною об’єктів її інфраструктури та сфер економіки. Крім того, це прискорить наближення України до вступу в ЄС, оскільки сприятиме адаптації на вітчизняний соціально-економічний ґрунт європейських принципів і засад публічного управління та державно-приватного й міжсекторного партнерства.

Як наслідок, небезпека повторення воєнних конфліктів, подібних нинішньому, суттєво знизиться. Адже можливість повернути Україну в пострадянську систему геоекономічних координат, що було головною ціллю агресора в цій війні, фактично вичерпається.

Публікація підготована в результаті дослідження “Економіка громад і регіонів в умовах воєнного стану та пріоритети їх повоєнного розвитку”, яке провела Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу.

З дослідженням “Економіка громад і регіонів в умовах воєнного стану та пріоритети їх повоєнного розвитку” можна ознайомитися за посиланням