«Дисиденти не знищили систему. Вони знищили міф про систему», – Йосиф Зісельс, дисидент та український громадський діяч

Сьогодні, 4 грудня, у Києві пройшла міжнародна наукова конференція «Сила безсилих?»: явище дисидентства у творенні незалежної України». На конференції розглянули низку тем, що стосуються дисидентства ...

Додано:
Anna Kazak

47319733_1816091698513418_1463742919109246976_n (1)
«Дисиденти не знищили систему. Вони знищили міф про систему», – Йосиф Зісельс, дисидент та український громадський діяч

Сьогодні, 4 грудня, у Києві пройшла міжнародна наукова конференція «Сила безсилих?»: явище дисидентства у творенні незалежної України». На конференції розглянули низку тем, що стосуються дисидентства як соціального та культурологічного явища, персонального виміру руху та впливу дисидентства на сучасну Україну, а також науково-академічне визначення та класифікацію руху опору, етичні засади правозахисного руху в 1960-1980-х роках.

За результатами події організатори оприлюднили Резолюцію, проект якої учасники обговорювали під час конференції.

«Дисиденти зайняли помітне місце у світогляді українського народу. Завдяки їхній самовідданій боротьбі у громадській свідомості поступово ствердилася думка, що український народ має право на самовизначення, створення незалежної держави. З середовища дисидентів вийшло багато видатних особистостей і політиків. Всебічно обговоривши феномен дисидентського руху України, вважаємо за потрібне: по-перше, розглянути можливість створення Центру дослідження дисидентського руху в Україні на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» під керівництвом ректора; по-друге, впровадити науково-педагогічні і методологічні матеріали щодо висвітлення місця, ролі та значення руху опору в Радянському Союзі другої половини XX ст. Третє, відзначити високу мистецьку цінність творчої спадщини дисидентів та сприяти її популяризації», – йдеться у проекті Резолюції.  

Участь у конференції взяли провідні історики, громадські діячі та представники влади. Зокрема це: Василь Овсієнко, член Української Гельсінської Групи, політв’язень, публіцист, історик дисидентського руху; Георгій Касьянов, український історик; Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України, голова «Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса; Андрій Мелешевич, президент НаУКМА; Йосиф Зісельс,  український громадський діяч і дисидент, віце-президент Конгресу національних громад України; Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи; Євген Гринів, дослідник дисидентського руху; а також інші правозахисники, дисиденти та історики-дослідники дисидентського руху.

«Сила і величезна моральна перевага українських правозахисників над режимом полягала у тому, що вони не стали підпільниками. Вони підписували документи своїми іменами, відкрило демонстрували легалізм, апелюючи до радянського закону і міжнародних правових документів, підписаних СРСР,» – згадав у своєму випадку Василь Овсієнко, дисидент і український громадський діяч.

За словами Василя Овсієнко, українські правозахисники мали заслужену повагу і моральну підтримку у демократичному світі. А у 1978 році лідери Московської, Української та Литовської гельсінських груп були висунуті на здобуття Нобелівської премії миру.

«Дисиденти не знищили систему. Вони знищили міф про систему», – пояснив під час виступу Йосиф Зісельс, український громадський діяч і дисидент, віце-президент Конгресу національних громад України.

«Ми вдячні кожному з українських та іноземних науковців, які продовжують досліджувати феномен українського дисидентства. Дослідження ролі дисидентів в історії України є ключем до розуміння сучасних підвалин державності, культури та духовності. Відтак є важливим елементом формування нашого майбутнього. Цей феномен виник у час тотального пригнічення державності та самобутності. Дисиденти стали голосом української нації, осередком духу і боротьби. Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Василь Симоненко, Іван Дзюба та багато-багато інших – це все герої духу вільної нації», – зазначив Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України, голова «Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса».

«Ми сподіваємося, що сьогоднішній захід зробить вирішальний поштовх у вивченні та збереженні персоналій та спадщини дисидентського руху України. Ми розуміємо всю важливість привернення уваги суспільства до феномену дисидентів, він був унікальний не лише у національній історії, але й у практиці творення незалежних держав», – розповів один з організаторів конференції Юрій Баланюк, заступник голови правління ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса».

Конференцію відвідало понад 100 осіб з України та з-за кордону. За словами організаторів, цей захід є однією з найбільших конференцій, що присвячена дисидентству і його впливу на творення незалежної України за останні роки.

За результатами конференції та виступами доповідачів заплановано видати збірник матеріалів. Для кожного матеріалу буде проведене наукове рецензування.

Довідка: ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса» займається  збереженням пам’яті про політичні репресії у УРСР у XX сторіччі та правозахисною діяльністю. Основні завдання організації – громадське розслідування масових репресій, сприяння розслідуванню фактів порушення законності, увічнення пам’яті жертв репресій, моральне оздоровлення суспільства.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Від цілі до ефективності місцевих бюджетів або що може програмно цільовий метод

МРПР про рецепти долання викликів реформ на Миколаївщини

Встановлено відповідальність за булінг та вперше надано визначення цьому терміну на законодавчому рівні

Підходи до вирішення питань адміністративно-територіального устрою та проблем самоврядування районного рівня на прикладі Херсонської області

Громадські організації об’єдналися в коаліцію для захисту прав людини на Донбасі

Громадським активістам Рівненщини розповіли про правові особливості кадрового менеджменту