«Дисиденти не знищили систему. Вони знищили міф про систему», – Йосиф Зісельс, дисидент та український громадський діяч

Сьогодні, 4 грудня, у Києві пройшла міжнародна наукова конференція «Сила безсилих?»: явище дисидентства у творенні незалежної України». На конференції розглянули низку тем, що стосуються дисидентства ...

Додано:
Anna Kazak

47319733_1816091698513418_1463742919109246976_n (1)
«Дисиденти не знищили систему. Вони знищили міф про систему», – Йосиф Зісельс, дисидент та український громадський діяч

Сьогодні, 4 грудня, у Києві пройшла міжнародна наукова конференція «Сила безсилих?»: явище дисидентства у творенні незалежної України». На конференції розглянули низку тем, що стосуються дисидентства як соціального та культурологічного явища, персонального виміру руху та впливу дисидентства на сучасну Україну, а також науково-академічне визначення та класифікацію руху опору, етичні засади правозахисного руху в 1960-1980-х роках.

За результатами події організатори оприлюднили Резолюцію, проект якої учасники обговорювали під час конференції.

«Дисиденти зайняли помітне місце у світогляді українського народу. Завдяки їхній самовідданій боротьбі у громадській свідомості поступово ствердилася думка, що український народ має право на самовизначення, створення незалежної держави. З середовища дисидентів вийшло багато видатних особистостей і політиків. Всебічно обговоривши феномен дисидентського руху України, вважаємо за потрібне: по-перше, розглянути можливість створення Центру дослідження дисидентського руху в Україні на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» під керівництвом ректора; по-друге, впровадити науково-педагогічні і методологічні матеріали щодо висвітлення місця, ролі та значення руху опору в Радянському Союзі другої половини XX ст. Третє, відзначити високу мистецьку цінність творчої спадщини дисидентів та сприяти її популяризації», – йдеться у проекті Резолюції.  

Участь у конференції взяли провідні історики, громадські діячі та представники влади. Зокрема це: Василь Овсієнко, член Української Гельсінської Групи, політв’язень, публіцист, історик дисидентського руху; Георгій Касьянов, український історик; Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України, голова «Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса; Андрій Мелешевич, президент НаУКМА; Йосиф Зісельс,  український громадський діяч і дисидент, віце-президент Конгресу національних громад України; Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи; Євген Гринів, дослідник дисидентського руху; а також інші правозахисники, дисиденти та історики-дослідники дисидентського руху.

«Сила і величезна моральна перевага українських правозахисників над режимом полягала у тому, що вони не стали підпільниками. Вони підписували документи своїми іменами, відкрило демонстрували легалізм, апелюючи до радянського закону і міжнародних правових документів, підписаних СРСР,» – згадав у своєму випадку Василь Овсієнко, дисидент і український громадський діяч.

За словами Василя Овсієнко, українські правозахисники мали заслужену повагу і моральну підтримку у демократичному світі. А у 1978 році лідери Московської, Української та Литовської гельсінських груп були висунуті на здобуття Нобелівської премії миру.

«Дисиденти не знищили систему. Вони знищили міф про систему», – пояснив під час виступу Йосиф Зісельс, український громадський діяч і дисидент, віце-президент Конгресу національних громад України.

«Ми вдячні кожному з українських та іноземних науковців, які продовжують досліджувати феномен українського дисидентства. Дослідження ролі дисидентів в історії України є ключем до розуміння сучасних підвалин державності, культури та духовності. Відтак є важливим елементом формування нашого майбутнього. Цей феномен виник у час тотального пригнічення державності та самобутності. Дисиденти стали голосом української нації, осередком духу і боротьби. Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Василь Симоненко, Іван Дзюба та багато-багато інших – це все герої духу вільної нації», – зазначив Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України, голова «Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса».

«Ми сподіваємося, що сьогоднішній захід зробить вирішальний поштовх у вивченні та збереженні персоналій та спадщини дисидентського руху України. Ми розуміємо всю важливість привернення уваги суспільства до феномену дисидентів, він був унікальний не лише у національній історії, але й у практиці творення незалежних держав», – розповів один з організаторів конференції Юрій Баланюк, заступник голови правління ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса».

Конференцію відвідало понад 100 осіб з України та з-за кордону. За словами організаторів, цей захід є однією з найбільших конференцій, що присвячена дисидентству і його впливу на творення незалежної України за останні роки.

За результатами конференції та виступами доповідачів заплановано видати збірник матеріалів. Для кожного матеріалу буде проведене наукове рецензування.

Довідка: ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса» займається  збереженням пам’яті про політичні репресії у УРСР у XX сторіччі та правозахисною діяльністю. Основні завдання організації – громадське розслідування масових репресій, сприяння розслідуванню фактів порушення законності, увічнення пам’яті жертв репресій, моральне оздоровлення суспільства.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Членів громадської організації “Екодія”, яких безпідставно затримали у Польщі, відпустили

Спроможна ОТГ – не міф, а фаховий аудит допоможе зробити її такою

Тетяна Павлик - Крісло для Ангела

Молодь і поліцейські в Івано-Франківську вчилися розпізнавати дискримінацію та як їй протидіяти

На Київщині навчали фахових працівників протидіяти насильству

В Лозно-Олександрівської ОТГ на Луганщині громадяни приєдналися до обговорення планів розвитку освіти в громаді