Доступність безоплатної правової допомоги у Донецькій та Луганській областях: дослідження

Доступність безоплатної правової допомоги у Донецькій та Луганській областях, оцінка її якості клієнтами та іншими фахівцями, здатність системи БПД адаптуватися до нових викликів, рекомендації для її ...

правова допомога
Доступність безоплатної правової допомоги у Донецькій та Луганській областях: дослідження

Доступність безоплатної правової допомоги у Донецькій та Луганській областях, оцінка її якості клієнтами та іншими фахівцями, здатність системи БПД адаптуватися до нових викликів, рекомендації для її подальшого розвитку — все це обговорювали під час презентації дослідження «Правова допомога в Донецькій та Луганській областях», яке було здійснено на замовлення Програми ООН з відновлення та розбудови миру у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги.

«Реінтеграція неможлива без належної юридичної підтримки людей, які на сьогодні повертаються в Україну, хочуть повернутись або думають над цим. І, власне, полегшення доступу до правосуддя є однією з найбільших умов для того, щоб люди могли повертатись в нашу державу і в подальшому пов’язувати своє життя саме з Україною», – зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.

Украй важливо, що це дослідження проводилося у Донецькій та Луганській областях. Адже ці регіони найбільше зазнають наслідків бойових дій, що тривають вже понад п’ять років. Надання правової допомоги мешканцям цих регіонів має певні особливості, зокрема, через велику кількість внутрішньо переміщених осіб. «Для нас дуже важливий погляд з боку. Такі дослідження дають нам можливість оцінити роботу системи БПД, зрозуміти – чи у правильному напрямку ми рухаємося, визначити – що треба змінити», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

З початку 2019 року до місцевих центрів з надання БВПД, що розташовані в усіх регіонах країни, звернулися понад 6,3 тис. «переселенців». З цієї кількості майже 3,8 тис. ВПО прийняли фахівці системи БПД Донеччини та Луганщини.

Найбільша кількість звернень – майже 2,3 тис. – стосувалася цивільного права. Основні причини, які змусили ВПО звернутися по правову допомогу, це проблеми з отриманням або нарахуванням пенсії, субсидій, порушення трудового законодавства, отримання спадку, різноманітних пільг, сплати аліментів, отримання необхідних документів та свідоцтва, оформлення інвалідності тощо.

У висновках незалежних експертів зазначено, що якість наданої правової допомоги високо оцінюється клієнтами системи БПД та іншими фахівцями, адже серед пріоритетних напрямків системи БПД – якість. На додаток до стандартів якості БПД мають з’явитися сучасні механізми, які гарантуватимуть належні правові послуги. Серед них – запровадження інструменту «peer review» для оцінки роботи юристів. 

«Найголовніше для нас – це рекомендації щодо подальшого розвитку правової допомоги в Донецькій та Луганській областях. Деякі з заходів, що містяться у рекомендаціях, ми вже втілюємо у життя. Тому, завдяки цьому дослідженню, ще раз переконалися, що знаходимося на правильному шляху», – підкреслив Олексій Бонюк.

Наприклад, рекомендація щодо створення місцевої мережі параюристів. У січні стартує проєкт щодо створення розвинутої волонтерської мережі системи БПД. Серед них будуть радники ВПО, які надаватимуть правову інформацію іншим «переселенцям», підказуватимуть шляхи вирішення типових правових проблем.

У рекомендаціях також йдеться про «вивчення можливостей для надання первинної та вторинної правової допомоги в режимі онлайн». Система БПД запроваджує проєкт «Правова допомога у смартфоні». Наразі у процесі розробки додаток, який надаватиме користувачу коротку консультацію або направлятиме до юриста.  

«Всі рекомендації, поради ми «візьмемо на олівець» і подумаємо як покращити нашу роботу», – наголосив Олексій Бонюк.

З результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

НЕФКО на конференції ReBuild Ukraine: «Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії», але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку

Impact Business Accelerator 2024: як український бізнес стає рушієм соціальних змін