Дорога до Криму стала в 5 разів дорожче і в десятки разів складніше – досвід кримчанина

35-річний Іван Іванов переїхав з Сімферополя до Києва в 2013 році, ще до окупації півострова. У Криму залишилася вся родина і він намагався раз на місяць-два приїжджати їх провідувати. Кримчанин розповів КримSOS як він їздив до рідних в минулому році і поділився порадами, що допомагають йому в дорозі. Його ім’я і прізвище змінили в цілях безпеки. Далі – пряма мова Івана.

З Києва до Криму – логістика та карантинні правила

З кожним роком їздити в Крим стає все складніше. Але 2020 рік побив всі мої рекорди за складністю подорожей. У минулому році я два рази їздив до Криму – влітку і взимку. І крім грошей витратив багато часу і сил.

Сьогодні добиратися до КПВВ “Чонгар” або “Каланчак” можна поїздом, який їде до Херсона або Новоолексіївка. Але потім потрібно шукати таксиста або автобус, який відвезе до пункту пропуску. Мені простіше відразу їхати на автобусі – це напівлегальні перевезення. Правда раніше везли прямо до Сімферополя, а зараз потрібно самому проходити всі КПВВ і «сіру зону».

З початком карантину помінялися і правила перетину адмінкордону з Кримом. Особливо багато обмежень з боку російських спецслужб. Ось у мене до цих пір кримська прописка і нова «кримська влада» прирівнює мене до громадян РФ. Тобто, я повинен виконувати вимоги російського законодавства.

Фото: РИА

Під час пандемії і карантину це означає, що я можу виїжджати з Криму на материкову частину України тільки один раз. Або надати «гуманітарні причини» для поїздки. Наприклад, необхідність пройти лікування, поїхати на навчання. Багато кримчан оформляють фіктивні шлюби. Якщо у тебе є дружина або чоловік на материковій частині України – ти можеш без перешкод їздити в Крим.

12 годин під сонцем і 4 етапи перевірки на російському пункті пропуску

Перший раз під час карантину я їздив в липні. Мені потрібно було провідати маму після хвороби – а так би й не наважився на поїздку. На українському КПВВ вся процедура досить налагоджена і займає хвилин 30. Довше стоїш в черзі. Але після перевірки потрібно пішки йти 2 км “сірої зони”.

На окупаційний пункт контролю я підійшов о 3 годині ночі і прочекав там до 15 годин дня. Це був повний абсурд! Весь час я і інші стояли під палючим сонцем дуже щільно один до одного – ніхто не дотримувався дистанції і маски не надягав. Також поруч був туалет, який ніхто не обробляв і не прибирав протягом 12 годин поки ми знаходилися в черзі. Нагадаю, що в світі від пандемії вмирали тисячі людей.

Фото: Архів Івана

В обід до нас вийшов військовий і запитав: “Ви, напевно, хочете пити?”. Звичайно, всі запаси рідини вже було випито, а купити просто ніде. На натовп в декілька десятків людей поставили 19-літрову помпу з двома керамічними чашками. Ніхто не заморочили питанням гігієни і можливим зараженням коронавірусом.

Вся процедура перевірки на окупаційному блокпосту дуже розтягнута. Там кожного перевіряють в чотири етапи. На вході в зону контролю варто військовий, який водить по тобі ручним металошукачем, дивиться паспорт і сумку.

Потім направляють до будки, де проходиш спілкування з представниками Росспоживнагляду. Вони дають анкету на альбомний аркуш і вручну потрібно відповідати на питання куди ти їдеш, яке громадянство і так далі. Їм же потрібно показувати свій тест на коронавірус, якщо ти його зробив заздалегідь. Далі ти проходиш паспортний контроль. За склом сидить працівник ФСБ і розпитує про все на світі. На цьому етапі вирішується питання про подальшу долю твоєї поїздки. Пропустять тебе, або повернуть назад. І якщо виникають питання – людини відводять в окрему кімнату для додаткового огляду. Далі – проходиш рамку металошукача і твої речі сканують.

Після всіх процедур я повинен був відправитися на обсервацію на 14 днів. Але мені пощастило – коли підійшла моя черга, місця в обсерваторах закінчилися.

Тоді я підписав угоду на домашню самоізоляцію і поїхав до рідних. Потім вже, днів через 10 прийшли працівники Росспоживнагляду і взяли мазок на аналіз, щоб виключити зараження коронавірусів. При цьому рідні могли спокійно виходити з дому і їх ніхто не контролював. Якби тест виявився позитивним – в лікарню б забрали тільки мене.

«Гуманітарна причина» для повернення від рідні з Криму

Другий раз я наважився поїхати на кілька тижнів до Криму на новорічні свята. Тепер мені потрібна була причина для повернення на материкову частину України –  адже я свій один раз (проїзд через адміністративний кордон, – прим.ред) вже використав.

До поїздки, в Києві, я через знайому зробив довідку в лікарні, де було зазначено, що мені необхідно пройти обстеження для госпіталізації. Її я показав працівникові ФСБ, коли їхав назад. Той тричі телефонував начальству і уточнював чи можна мене пропускати. Чомусь хочуть, щоб чітко були вказані дати госпіталізації та в довідці має бути чітко прописано, що медзаклад чекає на госпіталізацію.

При виїзді з Криму українські прикордонники просять встановити додаток “Вдома” і зробити тест – тут взагалі ніяких складнощів. Хіба що, потрібно додатково витрачати гроші, якщо робити тест в приватній лабораторії. Хоча зараз експрес-тести роблять на українських КПВВ безкоштовно.

Поради “бувалого мандрівника” для тих, хто їде в Крим

Відразу готуйтеся, що шлях з Києва до Криму займе добу, а то й більше. І на дорогу потрібно витратити чимало грошей і нервових клітин. До пандемії на квитки я витрачав близько 2 тис. грн в обидві сторони, в останній раз вийшло майже 9 тис. грн. Така сума через ціну тесту на COVID-19 і довідки в лікарні.

Ось ще кілька порад і спостережень, які допомагають мені в поїздці:

• Беріть мінімум речей і продуктів. Ноутбук і всі цінні предмети залишаю вдома в Києві. Людини з рюкзаком за плечима прикордонникам не так цікаво оглядати, як того, хто везе кілька валіз.
• Перерахуйте готівку. Не можна без декларування везти більше $10 тис. І рублів в еквіваленті до 10 тис. грн. Найчастіше кримчанам факт про суму в рублях невідомий. У результаті все, що вище за 10 тис. грн. прикордонники просто вилучають.

• Не варто брати з собою книги. Знайомий якось віз книгу про іслам. Його дуже довго не відпускали на окупаційному пункті пропуску. Плюс книги це зайвий багаж.

• Не везіть з собою велику кількість медикаментів. Прикордонники на свій розсуд можуть відібрати ту кількість, яку порахують зайвою. Як правило, дозволяють близько 2 упаковок.

• Не намагайтеся жартувати з працівниками ФСБ, говоріть коротко і коли запитають. Я спробував пожартувати, але мене швидко поставили на місце. Гумор ці люди не особливо вітають.

• Читайте офіційні сайти прикордонних служб, чати і групи в соціальних мережах, питайте тих, хто їздив недавно в Крим. Умови можуть змінюватися. Так, влітку, завдяки таким підказкам, я брав з собою 6 л. води і легкий перекус – що мене врятувало, поки я стояв на адмінкордоні 12 годин.

Але найголовніша порада – відкладіть поїздку до закінчення карантину. Якщо є така можливість, краще поїхати в Крим вже після зняття додаткових обмежень.