Державна фінансова підтримка місцевих друкованих медіа – дискусія за сприяння спільного проєкту ЄС та Ради Європи

26 жовтня 2021 р., у Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності, відбулось онлайн-обговорення на тему державної підтримки місцевих друкованих медіа, а також презентація звіту експерта Ради ...

Додано:
oksana

26102021 media discussion news
Державна фінансова підтримка місцевих друкованих медіа – дискусія за сприяння спільного проєкту ЄС та Ради Європи

26 жовтня 2021 р., у Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності, відбулось онлайн-обговорення на тему державної підтримки місцевих друкованих медіа, а також презентація звіту експерта Ради Європи Маріуса Драгоміра «Державна фінансова підтримка місцевих друкованих медіа: стандарти Ради Європи та європейські практики». Захід пройшов за підтримки Спільного проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» та у співпраці з Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України.

«Незалежні якісні медіа важливі для підвищення медіаграмотності. Україна має різноманітний та динамічний медіасектор, у деяких сферах за останні роки відбулись значні досягнення, прикладом яких є реформа державних та комунальних друкованих медіа. У той час як в інших сферах необхідні зусилля та співпраця для покращення ситуації, зокрема у сферах безпеки та захисту журналістів, редакційної незалежності ЗМІ, приведення медійного законодавства у відповідність до європейських стандартів тощо. Хочу нагадати, що питання нормативно-правової бази у сфері медіа потребує дій. Узгодження медійного законодавства з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є важливим невирішеним завданням.» – зауважив Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні.

Мартін Шрьодер, керівник відділу місцевого та людського розвитку Представництва Європейського Союзу в Україні, зазначив, що питання незалежності медіа є важливим елементом демократичного розвитку країн, а в Україні – це ще й складова національної безпеки. Також Мартін Шрьодер додав, що чи не найважливішими умовами досягнення та підтримки незалежного та надійного медійного ландшафту є  законодавче врегулювання та належне фінансування медіа.

Олег Наливайко, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, коментуючи дослідження Маріуса Драгоміра зазначив: «Ця робота дає відповідь на питання, що європейська реформа – це не тільки заборона на втручання державних органів влади в редакційну політику, а і мудра політика підтримки засобів масової інформації». 

Цифрова революція, а також пандемія COVID-19 докорінно змінила бізнес-моделі медіа. З одного боку, сектор друкованих медіа зазнав величезних збитків через скорочення продажів примірників, оскільки читачі мігрували в Інтернет. Також зменшуються доходи від реклами, адже величезна кількість нещодавно створених цифрових гравців, включно з потужними технологічними компаніями, такими як Facebook або Google, займають дедалі більшу частку на рекламному ринку. А з іншого боку Інтернет створив більше можливостей для медіа щодо отримання доходів, зокрема краудфандинг або, серед іншого, продаж доступу до контенту через підписку.

«Тема підтримки медіа є надзвичайно важливою, і всі сегменти медіа є важливі. Хоч, звісно, роль  друкованої преси дещо зменшується  – все більше переходить в «цифру», однак державі слід  звертати увагу на абсолютно всі види засобів масової інформації», - зазначив Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики.  Також Тарас Шевченко зазначив на важливості підтримки місцевих друкованих медіа коштом обласних бюджетів.

В Україні впродовж останніх років сектор друкованих медіа було реформовано. Закон “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” 2015 року створив основу для приватизації місцевої преси – процесу, який було розпочато в січні 2016 року. Як наслідок, загалом реформовано  615 видань, що складає близько 96 % від загальної кількості державних та комунальних ЗМІ, що реально виходили на кінець 2018 року.  Фінансовий стан багатьох місцевих друкованих медіа в Україні знаходиться на межі краху, тому постала потреба обговорити запровадження дієвої моделідержавної підтримки.

Так, у звіті Маріуса Драгоміра йдеться проте, що з чотирьох основних типів моделей фінансування місцевих друкованих медіа, що існують в Європі (прямі субсидії, податкові переваги, державна реклама, механізми підтримки на основі проєктів), два найбільш актуальних для України – це механізм підтримки на основі проєктів і фонд прямих державних субсидій. Перший забезпечує більшу незалежність, запобігаючи нецільовому використанню державних коштів владою для отримання контролю над редакційною незалежністю медіа. Проте цього може бути недостатньо для забезпечення фінансової стійкості медіа, і такий механізм не забезпечує медіа передбачуваності та стабільності, які так необхідні зараз у процесі їхнього реформування. Отже, система державних субсидій у вигляді медійного фонду, який розподіляв би кошти серед місцевих друкованих медіа в усіх напрямах, ймовірно, була б найбільш прагматичним рішенням на цей момент. Також можна передбачити деякі гібридні форми державної підтримки, які можуть містити поєднання фонду державних субсидій та проєктної моделі або встановлення податкових пільг для медіа.

Як показує досвід інших країн, незалежно від того, яка форма державної фінансової допомоги створюється і реалізується, життєво важливо, щоб органи або структури, через які виділяється фінансування державою, мали механізми управління, що забезпечують їхню незалежність.

Щоб уникнути редакційного втручання з боку влади, схеми державної фінансової підтримки повинні ґрунтуватися на кількох ключових принципах.

  • Один з них – прозорість. Інформація про державне фінансування, призначене для підтримки друкованих медіа, повинна бути загальнодоступною, аби гарантувати, що жодні медіа не перебувають у невигідному становищі, і запобігти корупції в цьому процесі.
  • По-друге, схеми фінансування повинні розроблятися на основі чітких критеріїв, щоб уникнути свавільних рішень щодо фінансування, які в кінцевому підсумку ставлять під загрозу ці фонди, перетворюючи їх в інструмент контролю.
  • Крім того, державне фінансування має відповідати як економічним, так і соціально-культурним, а також демократичним потребам, особливо захисту і просуванню журналістики, що представляє інтереси суспільства, і різноманітності медіа.
  • Нарешті, схеми державного фінансування медіа повинні розроблятися як додатковий і коригувальний захід, а не як переважна модель фінансування. Коли уряд намагається створити переважну модель державного фінансування, він спотворює ринок медіа та підриває потенціал стійкості в цьому секторі.

Рада Європи напрацювала низку рекомендацій для кращих практик, які необхідно застосовувати у фінансуванні медіа.

Зокрема Рекомендація CM/Rec (2018)1 Комітету міністрів державам-учасницям щодо плюралізму медіа та прозорості медіавласності закликала держави забезпечити «стабільне, тривале, прозоре та адекватне фінансування суспільних медіа на багаторічній основі, щоб гарантувати їхню незалежність від урядових, політичних і ринкових тисків». У цій самій рекомендації Рада Європи також закликала держави заохочувати та підтримувати «створення та функціонування медіа меншин, регіональних, місцевих та неприбуткових медіа громад, в тому числі шляхом надання фінансових механізмів для сприяння їхнього розвитку». Ця ж рекомендація також підкреслює важливість прозорості джерел фінансування медіа, закликаючи держави ухвалювати закони та постанови, що вимагають розкриття інформації про джерела державного фінансування в медіа, включно з рекламою, грантами та позиками. Рада Європи також закликає держави сприяти розкриттю медіа фінансових відносин з іншими медіа, рекламними агентствами або політичними партіями, які «можуть вплинути на редакційну незалежність».

Учасники дискусії зголосились, що в Україні за нинішнього стану економічного розвитку й умов медіаринку, а також з урахуванням потреби у поліпшення інформування населення, збільшення якісної журналістики, надання державної фінансової підтримки для місцевого сектору преси має важливе значення.

Ознайомитись зі звітом експерта Ради Європи Маріуса Драгоміра «Державна фінансова підтримка місцевих друкованих медіа: стандарти Ради Європи та європейські практики» можна за посиланням.

Запис дискусії за посиланням.

Довідкова інформація: Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку. Проєкт провів серію вебінарів для редакторів місцевих друкованих медіа “Як розвивати медіа в сучасних умовах”, які розміщені на сторінці проєкту на сайті Офісу Ради Європи https://www.coe.int/uk/web/kyiv/media-webinars

Слідкуйте за новинами проєкту на Facebookhttps://www.facebook.com/CoEUPSIS/


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

Місцевий індекс прав людини для громад Донбасу. Результати за 2021 рік

Віртуальна експозиція, створена в рамках україно-британської резиденції Digital Art Observatory, вже доступна до перегляду

Як працює Соціальна квартира для жінок з дітьми «Право на здоров’я» і як їй може допомогти кожен громадянин?

Визначено переможців конкурсу соціальних ініціатив 2021 за підтримки ЄС

Як допомагають бездомним котикам та песикам в Харкові

Грудень дарує нові можливості