Чи загрожує Україні навала «європейського сміття» – старих автомобілів з країн Європейського союзу
2 липня 2020 року відбувся вебінар «Імпорт вживаних автомобілів – між економікою та екологією», організований аналітичним центром CASE Україна.Учасники обговорили низку важливих питань, зокрема, чи ...
Додано:
Ekaterina Ivanova
2 липня 2020 року відбувся вебінар «Імпорт вживаних автомобілів – між економікою та екологією», організований аналітичним центром CASE Україна.
Учасники обговорили низку важливих питань, зокрема, чи загрожує Україні навала «європейського сміття» – старих автомобілів з країн Європейського союзу, які не відповідають екологічним нормам і забруднюють повітря.
Саме радянські, карбюраторні машини, за словами старшого економіста аналітичного центру CASE Україна Володимира Дубровського, становлять найбільшу загрозу для екології України. За його словами, 28% автомобільного парку України складають авто радянського виробництва, і саме від них найбільший відсоток викидів – 17,8% проти 2-2,2% у машин класу Євро-2 або Євро-3.
«І навіть якщо буде їздити лише половина від цих радянських карбюраторних машин, нехай 15%, а всі інші автомобілі будуть типу Євро-2, сукупна кількість їхніх викидів буде меншою, ніж від «Жигулів», – наголосив Володимир Дубровський.
Учасники вебінару погодилися, що в разі зниження або скасування акцизу на вживані європейські автомобілі більшість українців зможуть собі дозволити доступне і екологічно безпечне авто. Адже якщо автівка європейського виробництва коштуватиме не набагато дорожче, ніж «Москвич» або «Жигулі», перевагу віддаватимуть більш безпечним, у том числі, в екологічному плані, європейським авто.
Також експерт спростував кілька міфів. Зокрема, той факт, що автомобіль – це найгірший забруднювач повітря в Україні.
«Найбільші забруднювачі – це енергетика, промисловість. На легковий транспорт припадає лише 6,4% забруднення. Він дуже рідко видає такі хмари диму, як вантажівки та маршрутки. І це зрозуміло: ним володіють приватні особи, які за ним доглядають, дбають, щоб він не споживав надмірної кількості палива», – зазначив пан Дубровський.
Він також спростував розповсюджену думку, нібито в Україні занадто багато машин, через що страждає екологія. Насправді ж в нашій країні за статистикою на кожну 1000 громадян припадає 232 авто, тоді як у країні-лідері – Ліхтенштейні – цей показник дорівнює 782, а в середньому по Європі – 600 машин.
Втім, сказати точно, скільки машин в Україні, досить важко, – вважає автожурналіст, аналітик AUTO.RIA.COM Остап Новицький, адже електронні бази почали вестися лише з 2013-2014 років, а паперові картотеки були частково розпорошені. Пан Новицький також розвіяв міфи щодо того, що у разі зниження або скасування акцизу на вживані авто з ЄС Україну може заполонити «автомотлох» з Європи.
«Можна просто дослідити, де візьметься той мотлох. На популярному європейському сайті з продажу виставляється 1,5 млн автомобілів. Тих, що не відповідають класифікації Євро-2 або випускалися раніше 1995 року – 56 тисяч. Тобто, на всю Європу 56 тисяч автомобілів без Євро-2, які теоретично можуть потрапити до України. І це наш максимальний ринок, за умови, якщо всі вони будуть викуплені. Тому у нас немає причин «боятися» Європи», – заявив Остап Новицький. На його думку, набагато небезпечнішими в екологічному плані є автомобілі радянського виробництва, частка яких у продажу вживаних авто – 15%.
У свою чергу, співзасновник ГС «Доступне авто» Станіслав Бучацький вважає, що кількість викидів від автомобіля залежить не лише від факторів, закладених у вартість акцизу машини – її вік, тип палива та двигуна.
«Кількість викидів не залежить тільки від цих факторів. Технічний стан дуже впливає, а також різного роду втручання в автомобіль. Може бути автомобіль Євро-2 з газовою установкою, і від нього викидів менше, ніж Євро-5 з вирізаним каталізатором. Формула нарахування акцизу в Україні, куди включена залежність від віку машини, суперечить нормам ЄС. Жодна країна екологічні питання не регулює на рівні імпорту. Лише на рівні використання, експлуатації та локального рівня», – зазначив пан Бучацький.