Чому вчать повоєнні Балкани: українські правозахисники переймають досвід постконфліктної діяльності

Представники ГО «Молода Просвіта Прикарпаття» разом з іншими членами коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» беруть участь у навчальній поїздці на Західні Балкани. Активісти вивчають практику примирення у країнах, яких ще не так давно роздирали масштабні війни. Поки відвідали Сараєво (Боснія і Герцеговина) та Белград (Сербія). Днями прибудуть у Скоп’є (Македонія).

«Основною метою цього візиту є переймання досвіду документування наслідків війни, методів збереження пам’яті про трагедію і способів примирення, які реалізовують у країнах Західних Балкан, – пояснює очільниця ГО «Молода Просвіта Прикарпаття» Євгенія Бардяк. – Отримані знання будемо впроваджувати в Україні, зокрема на Прикарпатті».

Значних результатів у цьому керунку досягнули небайдужі активісти Сараєво. Так українська група побувала в Центрі досліджень і документування, де познайомилася з його директором – експертом з питань документування воєнних злочинів на території колишньої Югославії Мірсадом Токачем. Він поділився баченням внутрішніх процесів, що відбувалися у повоєнній Боснії та Герцеговині. Також продемонстрував роботу бази даних їхнього Центру, яка є відкритою та досі оновлюється. Наразі вона містить інформацію про 300 тисяч військових та цивільних жертв війни у Боснії і Герцеговині в 1992-1995 роках, з яких близько 100 тисяч – загиблі. Цей досвід став особливо корисним для українських правозахисників, оскільки документування воєнних злочинів, які відбуваються здебільшого на основі свідчень очевидців та постраждалих, дуже важливе для майбутнього встановлення правосуддя, зокрема і на міжнародному рівні.

Окрім цього, активісти з України відвідали Музей дитинства і війни, де зберігаються речі, котрі передали люди, дитячі роки яких припали на період Балканських воєн та нещадної облоги Сараєво. На той час тільки у столиці Боснії і Герцеговини жило 70 тисяч дітей віком до 18 років.

Також у Сараєво українці побували в інтерактивній художній галереї, приуроченій геноциду в боснійському містечку Сребрениця в липні 1995 року, коли боснійські серби протягом декількох днів убили майже дев’ять тисяч боснійців.

У столиці Сербії Белграді досвідом примирення ворогуючих сторін поділилися засновники Центру ненасильницької дії, які протягом 20 років розробляють шляхи порозуміння між противниками в югославських війнах і за цей період часу досягли значних результатів. Під час їхніх тренінгів ветерани і цивільні, які беруть участь і які ще донедавна воювали одне проти одного, зрештою намагаються зрозуміти ситуацію протилежної сторони. І це велика перемога.

«Звісно, якщо точиться війна в країні, важко говорити про примирення, – каже Євгенія Бардяк. – Наразі більш актуально не допускати радикалізації суспільства, аби в майбутньому, коли території Донбасу буде звільнено, легше вибудовувати це примирення».

Навчальний тур відбувається у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», який реалізовується у співпраці ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” та Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action при підтримці Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.