Чому олігархи повинні модернізувати свої брудні підприємства та вчасно виконати НПСВ, – громадськість

Ще 10 років тому олігархи зі списку Forbes за безцінь скупили всю вугільну енергетику України, пообіцявши державі екологізувати станції та забезпечувати країну електроенергією. Весь цей час в котлах ТЕС спалювалося низькоякісне вугілля з високим вмістом забруднюючих речовин. Інші країни таке ніколи б не купували. 

І ось ці “міцні господарники” висмоктали з вугільної енергетики всі соки. Старе зношене обладнання вже просто не може працювати безаварійно. Всі вугільні ТЕС і ТЕЦ вичерпали свій парковий ресурс, а деякі – навіть двічі(!). Вони зараз – як прострочені продукти в магазині. І чим далі, тим більше перетворюються на мотлох, завдаючи непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю українців. 

Коментує Ірина Черниш, голова ГО “SaveDnipro”:

У Верховній Раді власники вугільних станцій, чиновники та лобісти несвідомого бізнесу протиставляють економіку екології (захисту довкілля). Тоді як увесь сучасний світ давно прийшов до того, що зелені технології запускають економіки (не говорячи про те, що це єдиний шлях виживання як окремо взятої економіки, так і людства загалом). Україна не має вестися на шантаж власників станцій, бо це нескінченний шлях в нікуди. 

Без жорстких вимог екологічної модернізації український бізнес радо ігнорує її, виводячи кошти з країни. Це має змінитися раз і назавжди.

Як же захистити Україну та її громадян?

З 2018 року в Україні діє Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (далі – НПСВ). Він передбачає поступове очищення повітря від небезпечних концентрацій сполук сірки, азоту та дрібнодисперсного пилу.

Цей документ Міністерство енергетики України впродовж 5 років розробляло безпосередньо із представниками ДТЕК, Донбасенерго, Центренерго та іншими операторами установок. Вони добровільно прийняли рішення взяти участь у цьому процесі, надали переліки енергоблоків, які потрібно модернізувати, та тих, що поступово виводитимуться з експлуатації. Вони ж запропонували строки виконання, які погодили Міненерго, КМУ та затвердив Секретаріат Енергетичного Співтовариства. 

Все, ніяких сюрпризів для власників установок. Їхні фахівці разом із міністерством створили дороговказ для екологізації своїх же підприємств. Тепер, будьте ласкаві, беріть і виконуйте.

Коментує Євгенія Аратовська, голова соціального проєкту “Україна без сміття”:

Національний план скорочення викидів – те, що не має бути проігноровано. Відтермінування таких рішень буде ще одним стратегічним провалом у сфері екології. Невиконання НПСВ обернеться тим, що європейський ринок просто відвернеться від нас, а українці потерпатимуть від отруйного повітря.

Хто має заплатити за екологізацію?

Дивне питання, але виявляється, відповідь очевидна не для всіх. Тому маємо про це сказати окремо:

Заплатити за екологізацію великих спалювальних установок повинні їхні ж власники! Так, пан Ахметов, чия корпорація “ДТЕК” видобуває 80% вугілля в Україні та контролює 80% вугільної генерації, та його колеги.

Якщо країна каже: мінімальна зарплата не може бути менша, ніж… – то всі роботодавці мають це виконувати.

Якщо забороняє керувати автівкою в нетверезому стані, – то це стосується всіх водіїв.

Якщо продає державні станції з вимогою їх екологізувати та впроваджує Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок, – то всі власники ТЕС і ТЕЦ мають подбати про екологізацію своїх підприємств у затверджені строки. Тим більше, що і строки, і перелік станцій, знову ж таки, вони самі й пропонували. 

Жодної копійки з державного бюджету не має піти на модернізацію приватних(!) установок.

Коментує Олексій Пасюк, заступник директора ГО “Екодія”:

Принцип “забруднювач платить” ніхто не відміняв. Проте одним з рішень допомоги держави підприємствам може стати використання коштів екологічного фонду на інвестиційні заходи, наприклад, щоб здешевлювати кредити на переобладнання. Взагалі замість будь-яких інвестицій в старі ТЕС та ТЕЦ ефективніше використати кошти на підтримку розбудови нових відновлювальних потужностей та підвищення енергоефективності. 

Нащо взагалі Україні НПСВ?

Якщо просто та коротко, то виконання НПСВ відкриває для України європейський ринок. Тобто або Україна екологізується, або і далі труїть своїх громадян і торгує з Росією, бо їм там все одно.

Вже 10 років Україна є членом Енергетичного Співтовариства і зобов’язана дотримуватися положень відповідного договору та вимог Директиви 2010/75/ЄС. Також, ці вимоги стали обов’язковими після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Вони передбачають остаточне скорочення викидів від всіх великих спалювальних установок не пізніше 30 червня 2020 року. Але це – для країн ЄС.

Україні ж, як країні з перехідною економікою, дали більше часу, ніж іншим. І наші кінцеві терміни екологізації згідно з НПСВ – 2028-2033 роки.

Енергетики кажуть, що вони вже значно знизили викиди й не виходять за обсяги, зазначені в Нацплані. Але це відбулося за рахунок зниження виробництва електроенергії. Це не екологізація! Як тільки потужності зростуть, викидів стане більше, ніж дозволено НПСВ.

Коментар від коаліції “Енергетичний перехід” (що поєднує 7 провідних ГО):

Проєктний ресурс всіх радянських теплових електростанцій повністю відпрацьований, тобто ці потужності потрібно змінювати на нові. Наша неухильна позиція – це мають бути відновлювані джерела, такі як сонце і вітер, сучасні технології накопичення та перетворення енергії. Так, короткостроково це може призвести до зростання вартості електрики, проте зараз тариф на електроенергію для населення не відображає реальну вартість її виробництва. Тоді як довгостроково це буде сприяти зниженню вартості електроенергії та підйому економіки. Електроенергія є зараз такою дешевою, бо ми десятиліттями порушували вимоги природоохоронного законодавства і норми щодо обмеження забруднення, тому платимо власним здоров’ям. 

На сьогодні в Україні фактичні обсяги викидів у повітря від вугільних електростанцій перевищують у кількадесят разів норми європейської директиви 2010/75/EU, а згідно з даними міжнародного аналітичного центру Ember Україна знаходиться на 1 місці в Європі по викидах забруднюючих речовин. 

Трішки цифр. У 2019 році річні викиди великих спалювальних установок, які згідно з НПСВ мають пройти процедуру екологізації, становили: 155895,8 тонн пилу, 599270,0 тонн SO2, 119145,9 тонн NOx. За строк дії НПСВ викиди мають зменшитися від обсягів викидів 2018 року: діоксиди сірки – у 20 разів (95%) до 1 січня 2029 року; пил – в 40 разів (97%) до 1 січня 2029 року; оксиди азоту – в 4 рази (на 72%) до 1 січня 2034 року.

Кожен змарнований рік – це сотні мільйонів тонн шкідливих речовин, які осідають в легенях наших дітей, в українській землі та воді. Цей час не повернути, а втратити ще більше Україна не має права!