Черкаси посіли 6 місце у рейтингу прозорості-участі-доброчесності місцевих бюджетів серед 17 українських міст

КМГО «Молода Черкащина» оприлюднила результати оцінювання планування та регламентування бюджетної політики, стратегічних, соціально-економічних та бюджетних документів м. Черкас за критеріями прозорості, участі та доброчесності. Оцінювання проводились за інноваційною методологією «Індекс прозорості-участі-доброчесності місцевих бюджетів», яка включає загалом 173 критерія і надає можливість комплексно проаналізувати місцеву соціально-економічну і бюджетну політику на всіх її стадіях та відслідкувати впровадження кращих міжнародних та українських практик доброго врядування. 

За результатами дослідження, Черкаси отримали 64,5 бали із 173 можливих, що складає 37,3% від загальної кількості балів і зайняв 6 позицію серед 17 українських міст. Це відповідає «мінімальному рівню» забезпечення бюджетної Прозорості, Участі та Доброчесності, і є дещо нижчим за середньозважений показник в 47,4 балів.

Загальною тенденцією, яка характерна для м. Черкаси, є практика надання часткової інформації про минулу, поточну та прогнозовану на майбутнє бюджетну політику. Департаменти виконкому Черкаської міської ради по-різному підходять до відповідей на інформаційні запити. Хоча в цілому хочемо відмітити готовність принаймні вести діалог, хоча і доволі в обмеженому форматі.

На наш погляд, така ситуація не забезпечує принципу прозорості та підзвітності органу місцевого самоврядування в цілому, ускладнює незалежний аналіз бюджетної політики зі сторони громади та підриває довіру до бюджетної та фіскальної політики місцевої влади.

В Черкасах забезпечено підвищення показника залученості громади до бюджетного процесу: вперше громадськість отримала можливість взяти участь в громадському обговоренні проекту бюджету, тоді як в минулі роки в ліпшому випадку ми мали змогу подивитися його презентацію під час обговорення на бюджетній комісії та пленарного засідання.

Під час опитування на початку проекту респондентами було відмічено, що громадськість інколи не володіє достатнім рівнем знань в галузі бюджетного процесу. Проте варто зазначити, що останнім часом в Черкасах зросла кількість активістів, які виявляють зацікавленість бюджетною політикою міста і з цією метою беруть участь, а також сприяють організації навчальних тренінгів на цю тематику. Аргумент щодо неспроможності громадськості брати участь в бюджетній політиці вже є неактуальним і не може слугувати виправданням браку інформування зацікавлених осіб про бюджетний процес, оскільки це обмежує можливості участі у підготовці та прийнятті рішень щодо бюджету.

Такий підхід виконавчого комітету потенційно не може сприяти довірі місцевої громади до обґрунтованості та зваженості  прийнятих рішень.

За критерієм ПРОЗОРОСТІ Черкаси отримали 37,1%, що відповідає мінімальному рівню. 

За критерієм УЧАСТІ Черкаси досягли «обмеженого рівня», забезпечивши виконання 47,5% критеріїв цього розділу.

Рівень ДОБРОЧЕСНОСТІ за результатами дослідження  виявився «незадовільним» – 19%.

Ми можемо відмітити, що в досліджувальний період (з липня 2015 року до лютого 2016 року) було забезпечено  оприлюднення тих документів бюджетної політики, публікація яких є вимогою законодавства.

Проте методологія Індексу ПУД передбачала оцінку бюджетного процесу відповідно до Міжнародних стандартів прозорості та підзвітності бюджетів.

В зв’язку з цим, після отримання попередніх результатів Індексу, ми зверталися до Черкаської міської ради з пропозицією врахувати напрацьовані рекомендації. Ми також заручилися підтримкою депутатів Черкаської міської ради, які підтримали Спільну заяву щодо пріоритетних напрямків реформування сайту ради в 2016 оці з метою надання гарантій доступу громадськості до інформації з питань розробки та реалізації бюджетної політики.

Відповідь була позитивною. У міському бюджеті передбачено 40 тисяч гривень на відповідні потреби.

Проте зазначимо, що зміни відбуваються вкрай повільно.

Мусимо констатувати фактичний стан справ, а саме: мінімальний стан прозорості бюджетної політики, з поступовим і повільним просуванням в сторону поліпшення стану справ. 

Відносно високі показники щодо критерію ПРОЗОРІСТЬ були зафіксовані ще в грудні, коли КМГО «Молода Черкащина» оприлюднювала попередні оцінки Індексу. При цьому загальна тенденція збереглася: мінімальний рівень прозорості на етапі планування та затвердження бюджету, який зростає на стадії виконання і досягає суттєвого рівня на етапі звітування. 

Треба зазначити, що не по всіх показниках Індексу Черкаси мають мінімальні показники. 

Рівень УЧАСТІ громадськості та представників бізнесу на різних стадіях бюджетного циклу є обмеженим в цілому, але достатньо високим в порівнянні з іншими містами. Звернемо увагу на затвердження Регламенту Черкаської міської ради, а також нового Положення про постійні комісії ради, які відобразили останні тенденції підвищення участі громадськості в бюджетному процесі. 

Рівень ДОБРОЧЕСНОСТІ (19%) є найнижчим з усіх показників Черкаської міської ради. Нагадаємо, що цей показник оцінює забезпечення права громадян на передбачуваність кроків органів місцевого самоврядування на різних стадіях  бюджетного процесу. Наразі політика міської ради в сфері забезпечення прозорості бюджетних коштів як така відсутня: відбувається оперативне реагування на зміни законодавства (наприклад, оприлюднення результатів поіменного голосування, в т.ч. з бюджетних питань); прийняття рішень у відповідь на тиск громадськості (наприклад, в частині запровадження системи прозорих публічних закупівель); проведення консультацій з громадськістю з окремих бюджетних питань, які набувають форми радше презентації, ніж обговорення.

Показовим прикладом низького рівня доброчесності Черкаської міської ради стало голосування за депутатський запит О.Шевченко, яким пропонувалося забезпечити неухильне дотримання законодавчої вимоги оприлюднення проектів рішень ради за 20 днів до сесії. Цей показник також є серед критеріїв Індексу. Лише 19 депутатів підтримали цей запит, в той час як 16 утримались. Третина черкаських депутатів утримались в підтримці прямої норми законодавства. Це і є показник доброчесності, який ми, нажаль мусимо констатувати в Черкасах – «незадовільний чи/відсутній».

На останок відзначимо, що Черкаси посіли шосте місце в рейтингу. Але місто, яке здобуло 1 місце ледь-ледь вийшло за межі «мінімального» рівня прозорості, участі і доброчесності місцевих бюджетів. Таким чином,  місцевим політикам є куди розвиватися. Нам приємно, що в Черкасах відмічаються позитивні зрушення. Але також нам хотілося б, щоб ці зрушення відбувалися не лише під тиском громадськості, але і в силу внутрішнього переконання міської влади в необхідності наближення бюджетного процесу м. Черкаси до усталеної міжнародної практики, навіть якщо українське законодавство не містить таких прямих імперативних норм.

За результатами оцінювання КМГО «Молода Черкащина» надала рекомендації міському голові Черкас.

Координатор КМГО «Молода Черкащина вважає, що в м. Черкаси в разі наявності політичної волі та використання сформованих в рамках Індексу  пропозицій, можна значно покращити ситуацію із впровадженням принципів прозорості, участі та доброчесності щодо соціально-економічних та бюджетних документів, які є основою місцевої політики. Зрештою впровадження принципів ПУД вигідно і місцевій владі, яка таким чином може краще зрозуміти потреби громадян, налагодити з ними співпрацю та підвищити довіру до прийнятих рішень. 

За оцінками розробника методології Індексу та директора Фундації «Відкрите суспільство» Івана Сікори «результати дослідження дають змогу оцінювати та порівнювати впровадження принципів прозорості, участі та доброчесності  щодо соціально-економічної та бюджетної політики у діяльності міських рад та їх виконавчих комітетів, зафіксувати кращі практики, які успішно функціонують не будучи ще законодавчо закріпленими».