Брак часу і страх булінгу – основні причини, що заважають жінкам-експерткам бути публічними, – опитування ІМІ

Основними причинами, що заважають жінкам-експерткам бути публічнішими, є брак часу (30%), страх критики та булінгу, особливо в соцмережах (27%), і недовіра до медіа (23%). Такими є результати ...

робота сайт комп'ютер контент вакансія
Брак часу і страх булінгу – основні причини, що заважають жінкам-експерткам бути публічними, – опитування ІМІ

Основними причинами, що заважають жінкам-експерткам бути публічнішими, є брак часу (30%), страх критики та булінгу, особливо в соцмережах (27%), і недовіра до медіа (23%). 

Такими є результати анонімного опитування жінок-експерток, що провів Інститут масової інформації 4–10 червня 2020 року*.

Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респондентки могли обрати кілька відповідей

Згідно з дослідженням, 19% жінок-експерток вказали, що не відчувають себе досить компетентними, і вважають, що і є кращі за них експерти. Так само 19% зазначили, що відчувають стрес від спілкування з медіа і почуваються незграбно. 

17% респонденток вказали, що бути публічнішими їм заважає відсутність навичок написання текстів, ведення блогів чи особистих сторінок у соцмережах. 

Для 14% перешкодою виявилася невпевненість у собі та у своїй зовнішності. 

Окрім того, 13% опитаних ІМІ експерток вказали завантаженість родинними та хатніми справами як перешкоду для своєї публічності.

Опитування виявило проблему сексизму в науковому середовищі: 12% респонденток заявили про те, що давати коментарі медіа їм заважає ставлення до жінок серед науковців і що зазвичай коментує для ЗМІ хтось із чоловіків з їхньої команди. Деякі респондентки зазначали у відповідях, що журналісти цілеспрямовано просять дати їм для коментаря чоловіка-науковця. Цікаво, що на сексизм серед науковців вказали переважно жінки вікових категорій 46–55 та 56–65 років. 

Тільки 5% жінок повідомили, що публічність не для них і вони до неї не готові.

Згідно з дослідженням, до 35% жінок-експерток журналісти взагалі не зверталися по коментарі або зверталися раз чи двічі. Ще 43% вказали, що спілкувалися з журналістами, але зрідка. Лише 21% опитаних ІМІ жінок-експерток зазначили, що до них систематично звертаються журналісти по коментарі. 

Загалом 69% респонденток вважають, що жінки-експертки не досить представлені в українських медіа. 9% опитаних гадають, що жінок-експерток просто менше, ніж чоловіків-експертів. 13% вважають, що жінки представлені в медіа на достатньому рівні. І ще 9% респонденток не звертали на це уваги.  

*Дослідження проводилося методом анонімного онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку надсилали потенційним респондентам. Усього було отримано 138 відповідей від жінок-експерток. 51% – опитані з усіх регіонів України, 49% – експертки з міста Києва. Дослідження проводилося протягом 4–10 червня 2020 року. Помилка репрезентативності: не більше за 3%.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

 

Джерело: ІМІ.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

У Житомирі обговорили Рік дії Закону «Про медіа»

Захоплююча подорож до внутрішнього ресурсу: підсумок майстер-класів від Центру АХАЛАР

Інклюзивне відновлення та відбудова: конференція та рекомендації від експертів

В Україні запустили онлайн-курси англійської для працівників ДСНС

Українські благодійники отримали високу оцінку від моніторингової місії Americares

Перспективи міжнародної STEM-стандартизації закладів освіти України у 2024 році